Де шукати ментальну підтримку на Волині. Покроковий путівник та корисні контакти

Розбираємося, як волинянам отримати допомогу щодо ментального здоровʼя, коли це треба робити, куди звертатися і чого очікувати.

Червоні прапорці: коли час звертатися по допомогу

Перше і найважливіше: вам не потрібно чекати, поки стане зовсім погано, наголошує психологиня Центру життєстійкості ГО Fox House Наталія Водько. Якщо відчуваєте, що щось «не ок» — це вже достатня підстава піти до фахівця. Але є конкретні ознаки, на які варто звернути увагу.

Основні «дзвіночки»:

• зміни в апетиті — різке зниження або, навпаки, переїдання, аж до повної відсутності апетиту;

• проблеми зі сном — не можете заснути, постійно прокидаєтеся, не висипаєтеся навіть після тривалого сну;

• зміна ваги та зовнішності — різке схуднення або набір ваги без очевидних причин;

• втрата задоволення — те, що раніше тішило (хобі, зустрічі з друзями, улюблена робота), тепер не приносить радості;

• зміна поведінки — ви стали дратівливі, або навпаки — «замкнулися», уникаєте спілкування;

• все дається важче — звичні справи вимагають набагато більше зусиль, ніж раніше.

Є два прості питання для самоперевірки, які використовують фахівці під час скринінгу:

• чи протягом останніх двох тижнів перестало вам подобатися те, що зазвичай дуже подобалося?

• чи почуваєтесь ви дуже погано в емоційному плані?

Якщо хоча б на одне питання відповідь «так», це вже привід для консультації з фахівцем.

Куди звертатися

Сімейний лікар

Більшість сімейних лікарів та медсестер пройшли навчання за програмою mhGAP , розробленою Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

«Напевно, немає українців, в яких або рідні, або знайомі не на війні. Ми зараз живемо в дуже стресовий час. Вже коли пацієнт заходить у двері і ми його тільки бачимо, то за виразом обличчя, поставою, тим, як пацієнт іде, за скаргами, які він висловлює, можемо вловити настрій. І в ході розмови, якщо бачимо потребу, можемо додатково проводити анкетування», — розповідає сімейна лікарка Луцького ЦПМСД Любов Кушнірук.

Пацієнт може скаржитися на тривогу, пригнічений стан, панічні атаки, порушення сну чи інші симптоми, що суттєво впливають на життя. Сімейний лікар проводить анкетування, у якому пацієнт має розповісти про свій стан за минулі 2 тижні. За потреби — призначають необхідні аналізи (наприклад, гормональну панель, аналіз на визначення рівня феритину або вітаміну D, що може впливати на самопочуття).

Якщо стан легкий або середньої тяжкості, сімейний лікар може самостійно призначити лікування, зокрема антидепресанти.

Якщо потрібна глибша допомога, лікар скерує до психотерапевта або психіатра.

Важливо: антидепресанти, призначені психіатром (саме психіатром, а не сімейним лікарем), можуть бути повністю безоплатними або з невеликою доплатою за державною програмою реімбурсації .

Психолог, психіатр, психотерапевт. Хто є хто

Звернутися до психолога, психотерапевта та психіатра можна самостійно або з направленням від сімейного лікаря.

Психолог

Фахівець зосереджений на наданні психологічної допомоги із застосуванням доказових методів і підходів, які не передбачають призначення ліків.

Психолог допоможе, якщо ви:

• переживаєте травматичні події та зміни в житті;

• втратили близьку людину;

• схильні до тривожних очікувань;

• маєте певні психологічні або міжособистісні проблеми;

• потребуєте особистісного зростання.

Психотерапевт

До психотерапевта варто звертатися, якщо вам важко впоратися з емоційними проблемами, сильною тривогою чи складними життєвими ситуаціями.

Психотерапевт не призначає медикаментозне лікування, але найчастіше використовує специфічні психотерапевтичні методи:

• когнітивно-поведінкову терапію (метод психотерапії, який допомагає людям змінювати деструктивні думки та поведінкові звички для покращення емоційного стану);

• діалектичну поведінкову терапію (доказовий метод для роботи з дуже інтенсивними емоціями, імпульсивністю та самоушкодженнями);

• гештальт-терапію (напрям у психотерапії, що зосереджується на усвідомленні моменту «тут і зараз») тощо.

Психіатр

Психіатр займається діагностикою та лікуванням психічних розладів.

Зверніться до цього спеціаліста, якщо ви маєте:

• емоційні порушення, невротичні стани, зокрема, після пережитого травматичного досвіду;

• розлади настрою (апатія, депресивні розлади тощо);

• тривалу тривогу;

• панічні атаки, фобії;

• тривалі розлади сну (безсоння, порушення засинання, короткочасний сон);

• навʼязливі думки;

• розлади харчової поведінки;

• слухові або зорові галюцинації;

• думки про завдання собі або іншим ушкоджень, суїцидальні думки тощо;

• розлади поведінки;

• порушення спілкування з навколишніми;

• залежності.

Усі дані, які вносить у систему психіатр, — конфіденційні. Навіть ваш сімейний лікар не бачить діагнозу, який вам поставили.

Як не помилитися з вибором фахівця

Не всі, хто називає себе психологом, дійсно є професіоналами. Ось на що варто звертати увагу:

• вища психологічна освіта — обов’язково, тому не соромтеся питати про дипломи, сертифікати;

• фахівець постійно підвищує кваліфікацію, проходить тренінги, супервізії;

• психолог не ділиться вашою історією з іншими без вашого дозволу;

• фахівець не оцінює вас, не порівнює з іншими клієнтами, не нав’язує свою думку;

• дотримується чітко визначеного часу консультації;

• вам комфортно — навіть з найпрофесійнішим спеціалістом важливо ваше відчуття: чи готові ви тут розкритися.

Якщо психолог тисне, нав’язує, дає директивні вказівки (окрім кризових ситуацій) — це привід змінити фахівця.

Де шукати допомогу

Центри життєстійкості

Якщо людина переживає стрес, втрату, виснаження, складнощі у родині, труднощі з адаптацією або просто відчуває, що вже не справляється, можна звернутися до Центру життєстійкості, розповідає регіональна координаторка програми ментального здоровʼя «Ти як?» Ірина Абрамова. На Волині у громадах діють 32 такі Центри.

Там надають індивідуальні консультації з психологом, організовують групові заняття, арттерапію, сімейну терапію, надають спеціалізовану допомогу ветеранам.

Послуги тут безоплатні. Вся інформація, надана центру, — конфіденційна. Частоту візитів узгоджують психолог і відвідувач: можна раз на тиждень, а можна і щодня. Направлення від сімейного лікаря не потрібне.

Щоб потрапити на прийом у Центр життєстійкості треба:

1. Зателефонувати, написати на сторінку в соцмережах або прийти і звернутися до рецепції. У Луцьку Центр життєстійкості розташований на вул. Винниченка, 67, телефон: +380 938 80 69 09. Адреси усіх центрів життєстійкості розміщені на сторінці Мінсоцполітики.

2. Прийти на первинну консультацію. На рецепції вас зустрічає фахівець соціального супроводу — людина, яка обізнана у всіх внутрішніх питаннях і скеруваннях.

3. Визначити потребу. Якщо у вас розмитий запит і ви не знаєте, до кого звернутися, фахівець скерує вас до потрібного спеціаліста.

4. Почати роботу. Узгоджуєте зручні години і починаєте індивідуальну або групову роботу.

Центри ментального здоров’я

Якщо потрібна допомога психотерапевта або психіатра, можна звернутися до одного з 8 Центрів ментального здоров’я, де діють мультидисциплінарні команди.

Тут є психологи, психіатри, психотерапевти.

Адреси центрів ментального здоровʼя на Волині:

• Луцький центр ментального здоров’я «Повернення», с. Липини, вул. Теремнівська, 98, тел. +38 067 399 05 00;

• Центр ментального здоров’я «За Життя», м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 18 (будівля Луцького клінічного пологового будинку), тел. +38 0332 23 11 74;

• Центр ментального здоров’я Луцької центральної районної лікарні, с. Липини, вул. Теремнівська, 100, тел. +38 050 330 88 04;

• Центр ментального здоров’я, де надають допомогу дітям та підліткам, м. Луцьк, просп. Відродження, 30 (на базі Волинського обласного ТМО захисту материнства і дитинства), тел. +38 0800 109 109;

• Центр ментального здоров’я на базі Нововолинської центральної міської лікарні, м. Нововолинськ, просп. Перемоги, 7, тел. +38 0334 43 67 51, + 38 067 304 09 11, +38 097 773 82 60;

• Центр ментального здоров’я на базі Центральної районної лікарні Ковельського МТМО, м. Ковель, вул. Олени Пчілки, 4, тел. +38 0335 27 15 15;

• Центр ментального здоров’я на базі Володимирського ТМО, м. Володимир, вул. Шпитальна, 20, тел. +38 063 138 11 72;

• Центр ментального здоров’я на базі КП «Камінь-Каширська центральна районна лікарня», м. Камінь-Каширський, вул. Шевченка, 43, тел. +38 096 782 97 65.

Для дітей і підлітків

Окрема вразлива категорія — неповнолітні. Якщо у дитини спостерігаються різкі зміни поведінки, дитина перестала ходити на улюблені гуртки, замкнулася, перестала спілкуватися з друзями або ж висловлюється про самоушкодження — це точно привід звернутися до фахівця.

З 14 років підлітки можуть самостійно звернутися до дитячого Центру ментального здоров’я на базі Волинського обласного ТМО захисту материнства (м. Луцьк, просп. Відродження, 30).

Також допомогу надають Центри життєстійкості, але для неповнолітніх потрібна згода батьків.

Для ветеранів та їхніх родин

Ветерани, військовослужбовці, члени родин загиблих, зниклих безвісти, демобілізовані особи, крім згаданих вище Центрів життєстійкості та Центрів ментального здоров’я, можуть звертатися у ветеранські простори, Центри ветеранського розвитку або ж до фахівців із супроводу ветеранів у своїх громадах.

Система ментального здоров’я пропонує індивідуальний супровід, групи підтримки, сімейну терапію, допомогу в адаптації після повернення з фронту.

Техніки самодопомоги: що робити просто зараз

Якщо ви відчуваєте гострий стрес, тривогу або панічну атаку, є техніки, які допоможуть стабілізуватися тут і зараз, — розповідає Наталія Водько.

Заземлення. «5-4-3-2-1»

Ця техніка допомагає «повернутися» в реальність, коли емоції зашкалюють:

1. 5 — побачте 5 предметів навколо (наприклад, дерево, квітка, цукерка).

2. 4 — доторкніться до 4 різних поверхонь.

3. 3 — прислухайтеся до 3 звуків (хтось говорить, шум вулиці, власне дихання). Пункти 3 і 4 можна замінити місцями.

4. 2 — відчуйте 2 запахи (запах квітів, парфумів, свіжого повітря з вікна).

5. 1 — відчуйте 1 смак (ковток кави, чаю, води).

«Чотири стихії»:

• повітря — зосередьтеся на видиху. Якщо видихнути максимально довго, автоматично піде рефлекторний вдих, і цей видих буде заспокійливим;

• вода — умийте обличчя, промокніть скроні, випийте води маленькими ковтками;

• земля — міцно станьте двома ногами на підлогу, відчуйте опору, впріться спинкою в стіну;

• вогонь — випийте теплого чаю, з’їжте щось гаряче або порухайтеся.

Практика «Як я зараз?»

Декілька разів на день у випадковий час запитайте себе: «Як я зараз?». Оцініть свій стан від 0 до 10, де 0 — дуже добре, 10 — максимально нестерпно:

• якщо бал високий — негайно заземліться, дайте увагу тілу;

• якщо бал низький — затримайтеся в цьому стані, відчувайте, що вам добре.

«Наш мозок схильний фіксуватися на негативі, тому спеціально „затримуйтеся“ в моментах, коли вам спокійно і добре», — додає психологиня.

Крім того, в Україні діють гарячі лінії допомоги у кризових станах. Деякі з них працюють цілодобово.

Що робити, якщо близький потребує допомоги, але відмовляється

Часто буває, що ви бачите: людині погано, але вона категорично відмовляється від допомоги. Що робити:

• не тисніть — насильно нічого не вийде;

• розкажіть, де є допомога, дайте контакти;

• покажіть, що ви поруч — скажіть, що готові підтримати, коли людина буде готова;

• покажіть власний приклад: іноді, коли один член родини починає працювати з психологом, змінюється вся система взаємовідносин у сім’ї.

Війна триває вже довго, і вона вплинула на кожного з нас. Ми живемо в постійній тривозі — за себе, за близьких, за тих, хто на фронті. Але важливо пам’ятати: перетерпіти не вийде. Стиснути себе до певних рамок і просто «триматися» — недостатньо, додає Наталія Водько.

«Важливо жити, важливо наповнювати свою діяльність, важливо наповнювати своє життя певними елементами, барвами, емоціями, людьми, рухом. Бо перетерпіти не вийде, стиснути себе до певних рамок дуже важко», — каже психологиня.

Підтримуючи себе, ви підтримуєте найближчих. Це як ланцюжок: коли ви в стабільному стані, ви можете підтримати дітей, колег, друзів, тих, хто на фронті. І так ми тримаємося один одного.

Завантажити чекліст про ментальну допомогу.

Попередній слайд

Наступний слайд