Як підтримати дружину військового. Поради від психологині

Дружина військового — нова соціальна роль, яку жінка приймає через вимушені обставини. Тому важливо розуміти, що саме вона проживає і через які складнощі проходить.

Про це і правильну комунікацію у луцькому центрі підтримки підприємців «Дія.Бізнес» розповіла психологиня та фахівчиня у проєкті з психоемоційної підтримки для дружин військових «Я.Є.» Світлана Кресіна.

Проблематика

За даними опитувань серед учасниць спільноти «Я.Є.», яка налічує вже понад 800 дружин військових:

• 77% жінок відчувають спустошеність і нестачу ресурсу;

• 68% дружин захисників не мають можливості бачитися зі своїми чоловіками, або бачаться лише один раз на декілька місяців;

• 16% жінок вагітні та не мають можливості отримувати безперервну підтримку з боку чоловіка.

Окрім цього, на жінку лягають додаткові тягарі, зокрема: поєднання батьківських обов’язків у вихованні дітей та відсутність хорошої матеріальної підтримки на період служби чоловіка або під час його повернення з фронту на реабілітацію та лікування.

«Станом на сьогодні майже півтора мільйона людей стали до лав ЗСУ, проте до кінця війни прогнозують ще близько чотирьох мільйонів військових і таку ж кількість їхніх членів родини. Ми матимемо дуже велику кількість людей, які переживатимуть цей травматичний досвід. Тому ми зобов’язані підтримувати, соціалізувати і створювати комфортні умови для сімей», — розповідає Світлана Кресіна.

Як один із наслідків — жінки віком 25–40 років перебувають у стані постійної тривожності, мають високий рівень ментального виснаження. Це впливає на всі аспекти життя, у тому числі щодо кар’єрного зростання. Також довготривалий стрес має руйнівний вплив на репродуктивне здоров’я жінки.

Як це змінити?

Перше — це «побачити» дружин захисників поруч із собою. Це може бути ваша знайома, колега або сусідка. Варто зрозуміти та прийняти, що реальність цих жінок відрізняється від вашої.

Запропонуйте підтримку. Не слід нав’язувати свою допомогу, проте звичайне «Тебе підвезти?» або «Що тобі потрібно з продуктів?» вже допоможе жінкам не почувати себе покинутими.

Як говорити правильно

Комунікація — важлива, тому навіть дві хвилини розмови з дружиною військовослужбовця здатні змінити багато.

Буває, що діалог не «клеїться», і жінка не хоче говорити, але не варто це сприймати особисто. Часто люди просто бояться, що їх не зрозуміють або що їхні слова знецінять. У такі моменти варто не тиснути, а вибудувати правильний діалог, у якому жінка відчує себе в безпеці.

Розмову варто почати з себе. Не потрібно закидати жінку запитаннями про неї, чоловіка та його роботу. Достатньо буде спершу розповісти про свій день, побутові справи, обговорити нейтральні новини. І коли людина зрозуміє, що їй безпечно та комфортно з вами, вона сама розпочне вливатися у діалог.

«Неможливо одразу змусити людину ділитися особистим — для цього потрібен час. Жінка повинна розслабитися та впевнитися, що ви не знеціните її почуттів і не образите», — пояснює психологиня.

Також Світлана Кресіна наголошує, що у таких розмовах варто проявляти співчуття, а не жалість.

Жалість — це акцент на стражданнях людини, підкреслення її слабкості.

Співчуття — це про бажання допомогти та підтримати жінку, поділяючи її почуття і переживання, а також віра у здатність побороти всі труднощі.

Тому замість того щоб жаліти, запропонуйте людині свою допомогу. Навіть звичайна побутова підтримка може полегшити стан жінки.

Запитання-табу

У розмові з дружиною військового потрібно уникати невлучних тем, які можуть стати тригером.

Про нього:

• коли закінчиться війна?

• а де саме він служить?

• він вбивав?

• а що він цікавого розповідає?

• коли він приїде у відпустку?

• а скільки він заробляє?

• чому він обрав йти на війну?

Про неї:

• чи не боїшся, що чоловік може не повернутися?

• як ти взагалі справляєшся сама?

• чи не думаєш ти про те, щоб знайти когось іншого, поки його немає?

• не могли відстрочку придумати?

• що будеш робити, якщо з ним щось трапиться?

• чи не думаєш ти, що війна — це марна трата часу?

Упередження:

• всі військові мають ПТСР ;

• не йде у відпустку — завів коханку;

• всі військові агресивні або небезпечні.

Недоречні фрази та як їх замінити

Як допомогти впоратися з втратою

У суспільстві побутує страх бути дотичними до втрати, проте саме в такі моменти дружини військових потребують найбільшої присутності та розуміння. Тому слова підтримки у цій ситуації є обов’язковими для вибудови щирого діалогу.

Що можна говорити:

• «Я з тобою. Якщо тобі потрібно поговорити — я тут»

• «Я не можу уявити, як тобі зараз боляче, але я поруч»

• «Це можна пережити потихеньку, маленькими кроками»

• «Ти маєш право приймати допомогу»

• «Я вірю, що ти впораєшся, навіть якщо зараз ти так не думаєш»

• «Я тут для тебе. Ми тут»

Як запропонувати допомогу:

• «Ти не проти, якщо я допоможу тобі з (перелік дій: покупками, організацією, дітьми)?»

• «Якщо тобі потрібно кудись поїхати або щось зробити — скажи мені»

Як говорити про померлого (якщо людина готова):

• «Хочеш поділитися спогадами про нього/неї?»

• «Я пам’ятаю, як він/вона…»

Теми-табу при втратах

Знецінювати біль або змушувати «триматися»:

• «Тримайся!»

• «Час лікує»

• «Не плач, він/вона не хотів/ла б цього»

Невдалі спроби пояснити втрату:

• «Це був божий план»

• «Йому/їй зараз краще»

• «Все, що не робиться — на краще»

Порівнювати або зміщувати фокус на себе:

• «Я теж колись втрачав/ла когось…»

• «Розумію, як ти почуваєшся»

• «Могло бути й гірше»

Давати непрохані поради або змушувати рухатися далі:

• «Тобі треба відволіктися»

• «Час знайти новий сенс у житті»

• «Ти ще знайдеш когось»

Важливо вміти мовчати поруч із втратою. Навіть звичайна присутність потроху зцілює. Це як з океану черпати по чайній ложечці — колись воно все вичерпається.

Світлана Кресіна,
психологиня.