Молилися, сварилися, не втекли. Якою ми запам’ятаємо п’ятирічку Луцькради

Восени 2025 року мала б закінчитися п’ятирічна каденція роботи депутатів Луцької міської ради. На заваді цьому стала повномасштабна війна. Тому обранці працюватимуть аж до оголошення результатів чергових виборів після завершення воєнного стану.

Однак, п’ять років — це хороший привід, щоб зробити проміжні висновки щодо активності, якості роботи та політичної позиції депутатів.

Всечесні отці та маски

Початок цієї каденції припав на період глобальної пандемії коронавірусу, тому перше засідання ради відбувалося в захисних масках. Попри загрози, у Палац культури міста на першу сесію запросили представників духовенства, вручали букети, тиснули руки, а міський голова присягу складав зі сцени. За це доволі молодого Ігоря Поліщука вже тоді звинуватили у надмірній «традиційності».

Хоча депутатський склад оновився, загальна атмосфера у раді не змінилася. Поліщук і в минулому скликанні був впливовим радником міського голови, тому до його присутності серед очільників всі звикли.

За ними майбутнє і більшість

Більшість із 42 депутатів у раді сформувалася навколо політсили «За майбутнє», утвореної після ребрендингу лідера минулого скликання — фракції «Укроп». Загалом для ухвалення рішень потрібно 22 голоси. Якщо вони є, то вважається, що в раді є більшість.

Обрані на місцевих виборах 2020 року депутати сформували у раді шість фракцій:

• «За майбутнє» — 13 депутатів,

• «Європейська солідарність» — 9,

• «Громадянський рух „Свідомі“» — 6,

• ВО «Свобода» — 5,

• «Слуга народу» — 5,

• ВО «Батьківщина» — 4.

Спершу критика опозиції, до якої на початку зараховували «Європейську солідарність» та «Свідомих» (Юрій Моклиця з «ЄС» та Алла Надточій зі «Свідомих» були прямими суперниками Поліщука на виборах міського голови, — mm), була обмеженою, а сесії закінчувалися доволі швидко за мовчазної згоди більшості депутатів щодо ініціатив команди Поліщука.

Та згодом картина почала змінюватися, особливо щодо фракції «Свідомих». Зміна курсу збіглася із голосуванням за земельну ділянку на вулиці архітектора Метельницького. Тут компанія лідера «Свідомих», бізнесмена Андрій Покровського, мала будувати новий житловий комплекс. Проте більшість депутатів у раді не дали згоди на такий проєкт.

Міський голова Ігор Поліщук звинуватив «свідомих» у просуванні бізнесових інтересів компаній Покровського. Вони такі закиди заперечили.

«За ці майже п’ять років роботи Андрій Покровський жодного разу не просив мене голосувати за чи проти якогось рішення. Востаннє я його бачив понад рік тому», — переконує представник фракції Андрій Лучик.

Хто з ким

Хоча у раді не існує формального визначення влади та опозиції, за п’ять років роботи різні фракції та депутати визначилися, яку позицію підтримують.

Провладна більшість формується навколо фракції «За майбутнє». Від цієї політичної сили також обраний міський голова Ігор Поліщук.

В унісон з цією силою у більшості випадків голосують ВО «Батьківщина» (95%), «Слуга народу» (92%) та ВО «Свобода» (91% випадків).

Опозиційними вважаються «Європейська Солідарність» (підтримали 83% голосувань) та «Громадянський рух „Свідомі“» (78% голосувань).

Проте хибно думати, що опозиція завжди голосує наперекір владі. Загалом понад 70% голосувань відбуваються майже одностайно та без суттєвих обговорень. Ось пояснення, чому так:

• позиції щодо більшості питань узгоджують ще на профільних комісіях до самої сесії;

• частина питань є технічними або за своєю суттю не викликають конфліктів та суперечок (розгляд запитів, надання дозволів тощо);

• провладні фракції часто можуть зібрати більшість голосів для ухвалення рішення і без опозиції. Тому виступи критиків можуть просто проігнорувати, щоб швидше розглянути питання.

Тому владу та опозицію визначає саме третина найбільш важливих та гострих голосувань.

Наприклад, про долю Старого ринку.

Уміння вчасно піти

Ще з минулих каденцій питання перенесення Центрального ринку, що поруч із замком, викликало і палкі дискусії, і мітинги, і справа дійшла навіть до примусового знесення контейнерів з використанням важкої техніки.

З того часу ключовим орендарем землі під ринком та власником найбільших приміщень стала компанія з групи «Континіум». Замість частини торгових рядів вже облаштували платне паркування, для підприємців на ринку підняли орендну плату. В майбутньому саме за цією бізнес-групою може бути останнє слово щодо долі Центрального ринку через їхній значний вплив на міського голову та провладні фракції.

Важливим кроком до змін на ринку стало голосування у вересні 2025-го. Більшість депутатів таки підтримали розробку детального плану території історичної частини міста, до якої входить і ринок. Це голосування також було особливим, адже на підтримку рішення сформувалася доволі незвичайна коаліція.

У своєму дописі Ігор Поліщук подякував колегам з фракцій «Свобода», «Слуга народу» та «Батьківщина», а також відзначив «депутатів від фракції «Європейська Солідарність», які, попри свою опозиційність, «змогли поставити інтереси міста вище партійних, проявили громадянську свідомість й усім складом присутніх на засіданні депутатів підтримали це важливе для міста рішення».

Проте також він чи не вперше у каденції розкритикував депутатів Андрія Разумовського, «який був присутній на засіданні, але незадовго до початку розгляду такого важливого рішення вийшов із зали», та Олега Тарасюка, «який також був присутній, але просто не проголосував, не висловивши жодної позиції». Обидва входять до найбільш лояльної фракції «За майбутнє».

Цей епізод демонструє, що не завжди той, хто «проти», буквально натискає кнопку «проти». Частіше депутати утримуються, не голосують або виходять із зали.

До слова, Андрій Разумовський за останні роки справді був чи не найбільш опозиційним до міського голови у своїй фракції. Він у понад 30% випадків голосував не так, як міський голова та більшість депутатів із «За майбутнє». Це більше, ніж у багатьох депутатів з опозиційних фракцій, хоча зазвичай вони мають спільні рішення щодо питань задовго до сесії.

І ось як вони домовляються.

Єдині, але не завжди

Хоча депутати не мають зобов’язання голосувати так, як більшість членів їхньої фракції, проте найчастіше голосують узгоджено.

За останні два роки найбільш одностайними були фракції «Громадянський рух „Свідомі“», «Свобода» та «Батьківщина». Їх члени голосували однаково у понад 94% випадків.

Свої дії на сесії вони узгоджують під час засідань фракції напередодні. Депутат від «свідомих» Андрій Лучик каже, у них «жорстка фракційна дисципліна». Хоча бувають винятки, коли щодо контраверсійних питань оголошують «вільне голосування», додає Лучик.

«Свободівці» вирішують, як голосувати спільно із міським партійним комітетом, до якого входять 10 осіб, пояснює депутат Андрій Білан. Тому особиста думка конкретного обранця у цій фракції не має ключового значення.

У «Європейській Солідарності» голосували однаково лише у 79% випадків.

За словами депутатки Алли Доманської, у фракції регулярно відбуваються засідання, іноді онлайн, частково узгоджують позиції у фракційному чаті.

«Є прецеденти, коли колеги все одно голосували інакше (від рішення фракції, — mm). Поки за це покарання ніякого не було. Були думки виключати таких людей із фракції, але я не знаю, чи це ефективно. Позбавляти мандата також недоцільно. Зрештою, мандат ми отримали від виборців, це їхнє право забирати. Коли партія забирає мандат, це, напевно, трошечки неправильно», — пояснює депутатка.

На практиці забрати мандат — досить складна процедура. У Луцькій міській раді останніх скликань такі спроби ніколи не були успішними. Проте депутати самі можуть відмовитися від нього, зокрема через тиск партії.

Або скласти повноваження з інших мотивів. Такі прецеденти у цій каденції були.

Дистанційка, добровольці та ротації

Суттєві зміни в роботу міськради внесла повномасштабна війна. У 2022 році сесії та багато інших заходів міської ради майже на пів року перейшли в режим онлайн. У самій будівлі ради посилили охорону. Працівники міськради долучилися до роботи волонтерського центру у міському драмтеатрі.

Частина обранців вступила до лав територіальної оборони або місцевих добровольчих формувань. Зокрема Роман Бондарук зі «Слуги народу» став членом, а згодом і командиром добровольчого формування Луцької громади № 1. Юрій Моклиця та Олександр Ніколайчук із «Європейської солідарності» долучилися до Сил оборони та брали участь у бойових діях.

У 2023 році в депутатському складі відбулися зміни. Депутат Андрій Костенко із фракції «Слуга народу» відмовився від мандата з особистих причин. Його замінив Максим Воскресенський, наступний у списку кандидатів на попередніх виборах. Згодом Костенко також долучився до Сил оборони.

У «Європейські Солідарності» від мандата відмовився Юрій Моклиця. Рішення пояснив тим, що не може повноцінно виконувати депутатські обов’язки під час служби. Його у раді замінила Алла Бабула.

Але загалом у війську опинилася дуже мала частина депутатського корпусу.

Депутати-бюджетники

Депутатам Луцької міської ради за їх роботу саме як обранців громади не платять зарплату. Водночас вони можуть працювати навіть на посаді чиновника у цій же міській раді. Наприклад, депутатами є заступниця міського голови Ірина Чебелюк, директор департаменту освіти Віталій Бондар, заступник директора департаменту економічної політики Юлія Дацюк.

Загалом серед обранців близько третини працюють у міській раді, її комунальних підприємствах чи бюджетних закладах. Що, на думку експертів і самих депутатів, може бути можливістю для тиску.

Опозиційна депутатка Алла Доманська нині перебуває в декреті, проте працює за сумісництвом у культурно-мистецькому центрі «Красне», який фінансується із міського бюджету. Вона розповідає, що прямих спроб натиснути через роботу не було, проте представники міської влади намагалися контролювати, чи не замало часу вона буває на робочому місці.

«Свободівець» Андрій Білан не бачить проблеми у поєднанні роботи в бюджетних закладах із депутатством. Вже за цієї каденції він працював заступником директора житлово-комунального господарства № 2, яке фінансується із міського бюджету. Нині ж Білан працює заступником директора Волинської обласної інфекційної лікарні, яка фінансується із обласного та державного бюджетів.

«На мою позицію може впливати партійний комітет, голова міської організації, керівник обласного осередку. Займана мною посада жодним чином не впливала на голосування у стінах міської ради», — стверджує депутат від ВО «Свобода».

Проте за своєю активністю депутати-бюджетники часто відрізняються від інших. З одного боку, вони голосують дисциплінованіше. За останні два роки такі депутати пропустили в середньому 8% голосувань на сесіях, коли інші депутати — в середньому 25% голосувань.

З іншого боку, такі депутати рідше виступають під час засідань. Вони брали участь в обговореннях на сесіях в середньому 36 разів. Натомість решта — в середньому 49 разів.

У це непросто повірити, але частина виступів стосувалася молитов.

Церква та традиції

Низка гострих дискусій та скандалів у цьому скликанні стосувалися питань церкви, релігії та «традиційних цінностей».

Наприклад, у 2022 році Алла Доманська подала запит до міського голови, аби виключити з Луцької ради церков представника УПЦ Московського патріархату.

Це був один із небагатьох депутатських запитів, який більшість колег не підтримали. Утрималися міський голова та частина депутатів із фракції «За майбутнє». Багато депутатів були відсутні, тому достатньо голосів зібрати не вдалося.

У березні 2023-го депутати розглядали звернення до Верховної Ради, аби та не підтримала законопроєкт, який передбачає можливість створювати сімейні союзи незалежно від статі. Засудити такі ідеї вирішили більшість депутатів із «За майбутнє», «Батьківщини», «Слуги народу», ВО «Свобода». Ініціював його «свободівець» Микола Федік.

Подібна дискусія вже була у стінах міської ради у 2021 році. Тоді більшість депутатів міськради вимагали вилучення з бібліотек примірників книги «Принцеса+принцеса: довго і щасливо» . Для цього звернулися від імені ради до прем’єр-міністра. Йдеться про книгу, де нібито пропагують одностатеві шлюби.

Багато дискусій у 2024 році викликала ідея депутата Романа Бондарука колективно молитися на початку сесії, промовляючи «Отче наш». Після гострої критики та неформального опитування депутатів від такої ідеї відмовилися у березні 2025-го.

У контексті рівноправності можна згадати і регулярні прояви сексизму у раді, особливо щодо активних жінок-депутаток. Мова йде про жарти, пов’язані з гендерними стереотипами.

Цікаво, чи були у виборчих програмах депутатів обіцянки сприяти рівності?

Усе зупинила війна

У своїх програмах депутати та міський голова нинішньої каденції давали сміливі обіцянки та планували масштабні проєкти у Луцькій громаді. Щоправда, більшість зосередили саме на Луцьку. Старостинським округам приділили значно меншу увагу.

Наприклад, Ігор Поліщук обіцяв у своїй програмі реконструкції низки вулиць, площ, парків, очисних споруд та іншої інфраструктури. Частину із цього вдалося втілити, зокрема реконструкцію частини проспекту Волі та площі перед Палацом урочистих подій.

Інші ж відклали через початок повномасштабної війни. Це початок будівництва нового мосту у районі вулиці Яровиці, реконструкцію більшості проспектів міста, облаштування мережі нових спортивних майданчиків. Хоча активні будівельні дії у місті тривають.

І кому як не депутатам про це знати.

Влада і забудовники

Наприклад, більшість обранців від Громадянського руху «Свідомі» працюють у компаніях, пов’язаних із бізнесменом Андрієм Покровським.

У минулому скликанні він був депутатом та публічним лідером «Свідомих», а на місцевих виборах нинішні депутати фракції часто позиціонували себе як «команда Покровського».

У Луцькій громаді компанії Покровського займаються будівництвом (ЖК «Оселя Парк», «Світлий хутір», реконструкція РЦ «Промінь»).

Окрім цього, у міськраді є два менеджери з групи компаній «Єврохолдінг». Микола Дуда є депутатом від «За майбутнє», а Дмитро Грачов — від «Батьківщини». Дуду журналісти-розслідувачі звинувачували у лобіюванні інтересів цього забудовника.

Також депутатом від «За майбутнє» є засновник будівельної компанії «Інвестор» Андрій Разумовський та власник великої мережі алкомаркетів «Акцент» Ігор Курілін.

І, попри таку зайнятість на основній роботі, вони встигають відвідувати сесії.

Або ні.

Опозиція говорить, влада — голосує

Важливим критерієм є участь у сесіях та безпосередньо у голосуваннях. На жаль, тут є значна кількість «прогулів». За останні два роки понад половину голосувань пропустили Олександр Ніколайчук, Олександр Лазука та Микола Яручик із «Європейської солідарності», Тарас Шкітер із «Громадянського руху „Свідомі“».

Серед цих депутатів очевидну причину для відсутності має тільки Ніколайчук. Він з початку повномасштабної війни долучився до Сил оборони. Лазука вже тривалий час працює радником депутата Європарламенту у Брюсселі, тому долучався переважно до онлайн-засідань. А Тараса Шкітера на початку 2024-го призначили заступником голови Волинської обласної військової адміністрації. Саме із того часу його активність в міськраді суттєво знизилася.

Хто з депутатів Луцької міськради пропустив найбільше голосувань за останні два роки

Серед фракцій міської ради найбільше пропускали голосування саме опозиційні. Депутати від «Європейської солідарності» пропустили в середньому 49% голосувань, а від «Громадянського Руху „Свідомі“» — 16%. Провладні фракції голосували дисциплінованіше: «За майбутнє» та ВО «Батьківщина» — 12%, «Слуга народу» — 10%, ВО «Свобода» — 9%.

Натомість з боку опозиції бачимо значно частішу участь в обговореннях. Найактивнішими спікерами були Алла Надточій, Михайло Наход, Андрій Лучик, Валентин Хаймик від «Свідомих», а також Алла Доманська із «ЄС». Вони виступали понад 100 разів.

Хто найактивніше брав участь в обговореннях на сесіях Луцької міськради

Ці дані демонструють тенденцію: провладні депутати записують собі в актив залучення бюджетних коштів на розв’язання проблем виборців, а опозиційні — звітують про виступи, запити, участь у різноманітних заходах, а також залучення коштів із приватних джерел. Їм складніше домогтися бюджетних грошей.

До речі, щодо бюджету — тут у цій каденції свого часу активну роль зіграла громада.

Голос вулиці

У 2023–2024 роках ініціативна група у Луцьку долучилася до всеукраїнського руху «Дрони замість бруківки». Військовим та громадським активістам шляхом публічних акцій та візитів в міськраду вдалося домогтися суттєвого збільшення витрат із міського бюджету на закупівлю дронів, іншого обладнання та амуніції. Тепер у міській раді активно звітуються про закуплену техніку, а місто навіть є в лідерах з витрачених на дрони грошей.

Ще одна громадська кампанія стосувалася визначення долі Гостинного двору Прайзлерів у історичній частині Луцька. Тут активісти ГО «Семиярусна гора» з 2022 року намагаються відстояти збереження публічного простору. Натомість Луцька міська рада має наміри відкрити там готель на умовах державно-приватного партнерства. Втім, рух не набув якогось масштабного розголосу.

Скандал щодо будівництва на Кафедральній, 13 мав більший резонанс. Тут історія почалася задовго до цієї каденції. В останні роки територію у Старому місті, де були історичні підвали, почали заливати бетоном. Частина депутатів та громадськості була проти таких дій. Втім, очевидно, що саме за цієї каденції на цьому місці звели основу майбутнього елітного житла із видом на замок.

І найімовірніше, за цієї каденції її ж і заселять людьми.

Чотири короткі думки насамкінець

По-перше, робота у форматі онлайн вже стала звичною для депутатів та працівників ради. Сесії відбувалися у такому режимі як під час пандемії коронавірусу, так і на початку повномасштабної війни. А засідання постійних комісій активно практикують і досі. Це може шкодити якості дискусії в раді через технічні обмеження, низьку явку та брак культури спілкування онлайн.

По-друге, раді доводилося ухвалювати важкі бюджетні рішення, особливо під час повномасштабної війни. Значні суми із міського бюджету йдуть на підтримку комунальних підприємств, особливо «Луцьктепла» та «Луцькводоканалу». Для них діє мораторій на підняття тарифів, проте їхні витрати ростуть. Тому дотувати комунальне господарство із міського бюджету доводиться у небачених досі масштабах.

По-третє, повномасштабна війна змушує переглянути пріоритети. Завдяки ініціативі частини депутатів та громадському тиску Луцьк виділяє значні кошти на підтримку Сил оборони. Проте існує ризик, що зі згортанням громадських кампаній та зменшенням активності волонтерів, обсяг підтримки армії із міського бюджету буде надалі скорочуватися.

По-четверте, як ніколи сильними є неформальні зв’язки. Голосування багатьох депутатів свідчить, що їхнє місце роботи, бізнес-інтереси, неформальні зв’язки часто важать значно більше, ніж приналежність до певної фракції та партії.