Місцеві вибори відклали до завершення воєнного стану

Верховна Рада України ухвалила постанову про безперервність функціонування представницьких органів місцевого самоврядування  в Україні в умовах військової агресії РФ, йдеться на сайті Верховної Ради.

За таке рішення проголосували 308 депутатів.

У постанові зазначається:

• провести місцеві вибори за всіма українськими законами та європейськими демократичними стандартами зараз неможливо через війну та воєнний стан;

• відповідальність за те, що вибори не можуть відбутися вчасно, лежить на державі-агресорі — Росії;

• місцева влада повинна працювати безперервно, щоб забезпечити стабільність влади, порядок, безпеку, оборону країни та нормальне життя громад.

Навіщо ухвалювали постанову

Відповідно до ст. 141 Конституції України, строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п’ять років.

Чергові вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Виборчий процес місцевих виборів розпочинається за 50 днів до дня голосування. Тобто для того, щоб провести голосування цьогоріч 26 жовтня, процес мав би стартувати на початку вересня. Але під час воєнного стану жодні вибори організовувати заборонено. Також законодавство встановлює, що вибори мають бути призначені не пізніше місяця після завершення воєнного стану. Зараз воєнний стан діє до 5 листопада 2025 року.

Якщо керуватися законом «Про місцеве самоврядування в Україні», то повноваження депутатів місцевих рад та голів громад мають припинятися в день відкриття першої сесії ради нового скликання або з моменту складання присяги новообраним головою.

Водночас ні законодавство про місцеве самоврядування, ні законодавство про воєнний стан не містять прямої норми щодо автоматичного продовження повноважень у разі неможливості провести вибори, проте і не передбачають припинення повноважень чинних органів до обрання нових, зазначає «Опора».

Відповідно, постанова ВРУ прибрала цю юридичну колізію.

Позитив і негатив рішення ВРУ

Плюс цієї ситуації у тому, що Верховна Рада ухвалила документ до 25 жовтня, тобто вчинила превентивно, розповів у коментарі misto.media головний редактор Руху «Чесно» Олександр Саліженко.

Цей проєкт постанови підтримали і міжнародні партнери, і про це говорили на засіданні профільного комітету, адже, крім самої постанови, є стаття 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яка свідчить про неприпустимість припинення повноважень органів державної влади в умовах воєнного стану.

Мінус у тому, що не можливо провести будь-які вибори через війну. Найгірше те, що ніхто не знає, коли зможемо це зробити, адже невідомо, коли закінчиться воєнний стан, зазначає Саліженко.

Довибори у місцевих радах

У місцевих радах можуть бути випадки, коли депутати за власним бажанням склали мандат (виїхали за кордон, мобілізувалися тощо) і кількість депутатів стала меншою, ніж потрібно для ухвалювання рішень. Через це може бути ризик недієздатності громади (не буде кворуму і постане питання як функціонувати громаді).

Як у випадку з Верховною Радою, як і з іншими радами, провести жодні довибори не можна. Якщо більшість є — засідання відбуваються, рішення можна ухвалювати, якщо ж ні — можуть запроваджувати військово-цивільні адміністрації, каже Саліженко.

«Під час дії воєнного стану жодні вибори не організовуються і не проводяться, відтак, члени ТВК , склад яких сформували на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, продовжують здійснювати свої повноваження до формування нового складу відповідної територіальної виборчої комісії», — йдеться на сайті ЦВК.

«До речі, багато експертів, науковців, конституціоналістів кажуть, що в Україні за час війни превалює демократичний підхід. Адже на більшості територій мали б автоматично запровадити і функціонувати військово-цивільні адміністрації, а не виборні органи влади», — зазначив Саліженко.

Про кількість депутатів

Згідно з Виборчим кодексом України, число депутатів сільської, селищної, міської, районної та обласної рад визначається відповідно до числа виборців, які проживають у громаді. Тож:

• до 1 тисячі виборців — 12 депутатів;

• від 1 тисячі до 3 тисяч виборців — 14 депутатів;

• від 3 тисяч до 5 тисяч виборців — 22 депутати;

• від 5 тисяч до 20 тисяч виборців — 26 депутатів;

• від 20 тисяч до 50 тисяч виборців — 34 депутати;

• від 50 тисяч до 100 тисяч виборців — 36 депутатів;

• від 100 тисяч до 250 тисяч виборців — 42 депутати;

• від 250 тисяч до 500 тисяч виборців — 54 депутати;

• від 500 тисяч до 1 мільйона виборців — 64 депутати;

• від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців — 84 депутати;

• понад 2 мільйони виборців — 120 депутатів.

У 2020 році на Волині було 35 сільських, селищних та міських громад, які мали чисельність населення менш як 10 тисяч виборців. Їхні місцеві ради мали по 22 депутати, а вибори відбулися за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах.

Виклики

Виборчий процес — тривалий і вимагає підготовки задовго до дня, коли треба вкидати бюлетені в урни. Тому поки незрозуміло, як держава зможе забезпечити дотримання конституційних вимог.

Також не відомо, який стан виборчої інфраструктури буде на час закінчення воєнного стану, адже у низці міст на півдні, сході, півночі України знищили виборчу інфраструктуру і навряд чи вдасться її відновити найближчим часом або взагалі в перспективі.

Немає точних цифр переселенців, внутрішньо переміщених осіб і тих, хто виїхав за кордон.

«Відбувся величезний злам підготовки проведення виборів. І якщо ми на певному етапі дійдемо до практичної реалізації виборів, то як це вдасться — велике питання. Адже не відомо, як голосуватимуть люди, які за кордоном, військові, мобілізовані, демобілізовані тощо», — зазначив Олександр Саліженко.

Точних термінів, коли мають відбутися вибори після завершення воєнного стану, немає. Згідно з чинним законодавством, дату проведення призначає Верховна Рада України не пізніше ніж за 90 днів до дня голосування.