Перспектива для «серця» Луцька. Що чекає на центр міста у майбутньому

Маршрут тролейбуса № 15 окреслює на мапі центральну частину Луцька, своєрідне «серце» міста. До нього прилягають власне центр, найбільш густонаселені мікрорайони, обидва міські парки, а також перспективні локації, на які чекають масштабні зміни у майбутньому.

Про забудови, транспорт та доступність центральної частини поговорили з головним архітектором Луцька Веніаміном Тузом, урбаністкою Лідією Гонтар та представником ГО «Просторовий рух» Павлом Мазилюком.

Враховуємо різні сценарії майбутнього, проте зосереджуємося на позитивному: коли у влади, бізнесу та громадськості є бажання і ресурси для діалогу та розвитку.

Транспортна артерія міста

Маршрути тролейбусів № 15 та № 15-А з’єднують головні вулиці та проспекти міста — Відродження, Молоді, Соборності, Перемоги, Василя Мойсея, Волі, Винниченка та Рівненську. До них прилягають Театральний майдан, забудови Київського майдану, районів Привокзального, Балки, Теремно, густонаселених спальних районів.

Цими маршрутами користуються понад 6,7 мільйона людей на рік, тобто майже кожен п’ятий пасажир у громаді.

Їх перетинають численні інші транспорті потоки. Лише через Київський майдан — 15 напрямків, а через проспект Соборності — 18.

Така концентрація виправдана, адже поблизу кільця та всередині проживає близько 95 тисяч лучан, тобто майже половина мешканців міста. Хоча густота населення у різних районах не однакова. Висока щільність обабіч проспекту Соборності. Тут багато 9-поверхівок, зокрема майже трикілометровий житловий будинок на перетині проспектів Соборності та Молоді.

Менш заселені ділянки поруч промзони у Привокзальному мікрорайоні, біля колишнього заводу «Богдан», фабрики «Лучанка», дитячої залізниці, садибної забудови на території Балки.

Луцьк росте вгору

Центральна частина Луцька поступово змінює свій вигляд. Промзони та приватні садиби зникають, натомість з’являються сучасні житлові комплекси.

«Думаю, ми підемо шляхом Західної Європи. Цей процес вже триває. Бізнес комерційним способом витіснить приватні будинки з територій, де можна взяти більше зиску. Коли забудовники пропонують адекватні умови власникам будинків, люди охоче на це погоджуються. Наприклад, вони отримують квартиру в новобудовах, яка буде кращою за втрачену нерухомість», — пояснює головний архітектор Веніамін Туз.

Приклади, про які він говорить, можна вже побачити. Це зокрема житлові комплекси «Атлант» або «Яровиця», які виросли на місці минулих автопідприємства та хлібзаводу.

Висотки замінять радянські панельки

У далекій перспективі нові житлові комплекси також можуть замінити радянські панельні будинки, які з часом руйнуються та не можуть забезпечити сучасну якість життя. Особливо багато їх на проспекті Соборності. Проте у найближчі 5–10 років цього робити не планують, каже головний архітектор.

Станом на середину 2025 року поблизу кільця 15-ки вже триває будівництво восьми житлових комплексів, де можуть мешкати щонайменше сім тисяч людей. Проте це не межа.

Де виростуть нові житлові квартали Луцька

У майбутньому на цій території можуть з’явитися як окремі висотки, так і цілі квартали.

• Поблизу ТРЦ «Порт Сіті» (на розі проспекту Соборності та вулиці В’ячеслава Чорновола) вже запланували будівництво двох з’єднаних 24-поверхових будинків. Це стане рекордом висотності для цієї частини міста.

Ще одну 24-поверхівку планують у межах будівництва житлового комплексу на місці колишнього заводу «Електротермометрія», що поруч із річкою Стир на вулиці Ковельській.

• У Привокзальному мікрорайоні, згідно із новим детальним планом території, замість промислової зони (на південь від головного вокзалу) планують понад 20 багатоповерхівок, де зможе мешкати до п’яти тисяч людей.

• На території колишнього заводу «Богдан», що межує з вулицями Рівненською, Дубнівською та Карпенка-Карого спорудять і житлові багатоповерхівки, прогнозує Веніамін Туз. Поки ця територія залишається у статусі промислової.

• 

Чи потрібні нові будівельні рекорди?

Амбітні плани свідчать про інтерес девелоперів до центрального кільця міста. Проте наскільки високо та масштабно варто будувати у Луцьку?

Місто вже має «візитівку» — згаданий раніше найдовший житловий будинок у світі поблизу проспектів Соборності та Молоді. Завдяки своїм параметрам він може стати цікавою туристичною атракцією, а також прикладом втілення ідеї «п’ятихвилинного міста», де всі необхідні мешканцям сервіси розташовані поруч із житлом, вважає керівниця проєкту Urban Vision Lutsk Лідія Гонтар.

«Проте із цим будинком є проблема. Це утеплення. Якщо зараз кожне ОСББ пофарбує утеплення своєї частини будинку в інший колір, це буде не архітектурна перлина, а „вінегрет“. Відповідно, він може стати не окрасою, а естетичним жахом, який місту не потрібен. Тому я дуже рада, що наші колеги з «місто.ребут» вже працюють з ОСББ щодо дизайн-коду міста, аби цього не допустити», — розповідає Гонтар.

За словами головного архітектора Луцька Веніаміна Туза, за сьогоднішніми стандартами схожі проєкти недоцільні та нерентабельні. Хоча, визнає спеціаліст, сучасні забудовники намагаються збудувати максимум нерухомості на доступних їм ділянках, очікуючи більше прибутку.

«Я думаю, що навіть дев’ять поверхів — це забагато. Потрібно розглядати інший масштаб нашого міста. Людина не може почувати себе комфортно в колодязі 16-поверхових будівель. Ми можемо побачити багато таких колодязів, якщо віддати місто на відкуп будівельникам. І люди в результаті тікають із таких міст», — вважає Веніамін Туз.

Транспорт: затори, паркінги та нові підходи

Масове будівництво можуть загострити проблему з рухом в місті. Наприклад, від поганого транспортного сполучення ризикує постраждати новий житловий масив у Привокзальному мікрорайоні, вважає Веніамін Туз.

«Потенційно площі для будівництва є, але не вистачає саме комунікації, ширини доріг, розв’язок для з’єднання масиву із великими транспортними артеріями міста», — каже головний архітектор.

Також більше незручностей можна очікувати на вулиці Карпенка-Карого, яка пролягає крізь центральну частину міста.

«Якщо ми говоримо, що там буде збільшуватись кількість житла, то фактично ця вулиця буде непроїзною», — попереджає Туз.

Проте розширення доріг не допоможе розв’язати проблему, вважає представник ГО «Просторовий рух» Павло Мазилюк. Їх об’єднання допомогло розробити оновлену розмітку на реконструйованому проспекті Волі, транспортних розв’язках біля РЦ «Промінь» та ТЦ «Глобус», частині проспекту Соборності та інших ділянках.

Громадська організація просуває інші ідеї, серед яких:

• відмова від «кишень» для громадського транспорту;

• звуження смуг;

• платне паркування;

• розвиток велоінфраструктури тощо.

«Немає куди розширювати дороги, за винятком кількох місць, де є можливість створити окрему смугу для повороту ліворуч. А загалом просто треба ефективно використовувати наявне дорожнє покриття. Чимало смуг для руху треба навіть звужувати з погляду безпеки «, — вважає Мазилюк.

Таке рішення дозволяє стримувати водіїв від перевищення швидкості у місті, вважає фахівець.

Куце паркування врятує підземне будівництво

Паркомісць бракує як у старих дворах, так і в нових ЖК. У радянські часи місця для авто проєктували з розрахунку «одна машина на під’їзд», каже Веніамін Туз. Нині ж автомобілістів стало значно більше.

«Сучасні будівельні норми регламентують певну кількість автомобілів на кількість квадратних метрів. І це все одно менше, ніж реально є автомобілів у мешканців. Під час розробки детальних планів територій ми ставимо завдання проєктантам збільшувати кількість місць для автомобілів, зокрема створювати підземні паркінги, які можуть виконувати роль укриттів», — розповідає Туз.

Він визнає, що забудовники неохоче це роблять, бо підземні паркінги суттєво здорожчують будівництво. Проте відсутність паркування робить забудовника «аутсайдером ринку», вважає головний архітектор.

У громадських місцях резонно збільшувати кількість платних стоянок, вважає Павло Мазилюк. Або ж залишити безплатними лише перші години.

«Наприклад, зараз на проспекті Волі працівники комерційних закладів приїжджають на роботу і ставлять автомобіль на цілий день. І якщо ви як клієнт захочете приїхати в якийсь заклад вдень, ймовірно, вільного місця ви не знайдете», — пояснює експерт.

Веніамін Туз вважає, що доки поширена думка, що наявність автомобіля є критерієм життєвого успіху, проблеми з паркуванням залишаться.

«Автомобіль в якийсь момент перестане бути корисним в місті, принаймні у центрі. Він буде дорогим для обслуговування і повільним. Але свідомість змінюється не швидко», — пояснює головний архітектор.

Новий не означає інклюзивний

Зміни можуть чекати і на пішохідні ділянки. Їх доступність для людей з інвалідністю стала ще більш актуальною у час повномасштабної війни, тож цей параметр активно досліджують члени громадських організацій «Просторовий рух» та «Зруш скелю».

За словами Павла Мазилюка, максимально наближеним до стандарту інклюзивності є проспект Волі. Проте і тут є стовпці та бетонні напівсфери, які не дають автомобілям паркуватися на тротуарах, проте можуть бути перешкодою для людей з інвалідністю.

Парадоксально, але нові житлові комплекси та інші приватні новобудови часто є менш доступними, ніж умовно старі вулиці та комунальні заклади, вважає Павло Мазилюк.

«Там часто немає понижень тротуарів або тротуари просто відсутні. Це все тому, що у деяких ЖК на території надають пріоритет автомобілям, а не людям. Наприклад, паркомісця роблять у пожежних проїздах. Також дитячі майданчики часто без понижень та інших стандартів доступності», — пояснює Мазилюк.

Не перебудова, а «друге життя»

Іншим шляхом для розвитку центру є ревіталізація закинутих об’єктів. Йдеться про друге життя будівель через оновлення та переосмислення їхньої функції.

Вже триває робота над дослідженням та відбудовою дитячої залізниці та фабрики «Лучанка» в районі вулиць Шопена та Коперника.

Концепція розвитку території може стати основою для розбудови всього району, кажуть в Urban Vision Lutsk.

Однією з особливостей місцевості є різноманіття зелених насаджень навколо річки Сапалаївка, що формує один із «зелених коридорів» міста. Це основа для пішохідних та веломаршрутів. Їх можна зробити більш комфортними для мешканців міста і важливими для збереження довкілля.

«На прикладі дитячої залізниці є можливість налагодити співпрацю міської влади, громадськості та бізнесу, побудувати коаліцію, щоб спільно працювати та залучати ресурси для розвитку», — вважає Лідія Гонтар.

І хоча через війну залучати бюджетні кошти нині не планують, можливий сценарій для грантового фінансування від міжнародних донорів.

Подібними територіями, які потребують дослідження та розробки концепції розвитку, також є Київський майдан та парк 900-річчя Луцька, додає експертка.

Місто «15 хвилин»

Популярною в сучасній урбаністиці є ідея міста «15 хвилин» або «5 хвилин», коли мешканці можуть задовольнити всі свої потреби у межах пішої доступності або їзди велосипедом за означений час. Втілення такої концепції може допомогти боротися із заторами та зробити життя у центрі більш комфортним загалом.

Наблизити до цього стандарту центральну частину міста всюди не вдасться, оскільки місто неоднорідне за своєю структурою і щільністю населення, каже Веніамін Туз.

У центральній частині поєднані житлові будинки, комерційні заклади, соціальна інфраструктура та інші об’єкти, які потрібні мешканцям. Натомість у спальних мікрорайонах або поруч із промисловими зонами інфраструктури для мешканців бракує. Житло, місце роботи та сервіси тут досі розділені у просторі. Це забирає час, провокує зайві поїздки, а відповідно і затори, відсутність паркомісць та інші міські проблеми.

Зробити кращим доступ до всіх необхідних закладів у центрі зможе розвиток велоінфраструктури, модернізація будівель та публічних просторів за стандартами доступності. Цей процес вже розпочали, зокрема під час реконструкції проспекту Волі. Проте лише стійкий запит мешканців та взаємодія влади з громадою можуть зробити таку модернізацію стандартом для всіх районів міста.

Потрібен діалог та якісні дослідження

Майбутнє «серця» міста залежить не лише від архітекторів і забудовників — потрібно провести якісні дослідження та опитати усі зацікавлені сторони, вважає Лідія Гонтар.

«Важливо зрозуміти, чи є взагалі інтерес до ділянки, чи будуть люди цим користуватися, а не просто писати концепції „в кабінетах“. Якщо правильно запитати, що мешканці хочуть бачити, вони не будуть просити, умовно, космодром. Люди озвучують цілком слушні та реалістичні ідеї. Тому потрібно досліджувати, потрібно спілкуватися з лучанами», — пояснює експертка.

Ця комунікація допомагає формували у Луцьку запит на кращі урбаністичні рішення, якісніші проєкти нових будівель та просторів. Саме голос громади може зупинити хаотичну забудову та задати місту вектор розвитку, де комфорт і якість життя стоятимуть вище за квадратні метри.

Над статтею працювали:

• Текст — Антон Бугайчук.

• Ілюстрації — Олександра Міліщук.

• Редактура — Тетяна Приймачок.

• Коректура — Ольга Дацюк.