Якою бачать дитячу залізницю у Луцьку. Теплотяг, резиденція святого Миколая, вуличний університет та інші ідеї

Новорічний експрес зі святковою ілюмінацією та вагоном-кафе для малих лучан, відновлення ботанічного саду, сучасні вуличні меблі, гірки-ковзанки на 4 сезони — це далеко не всі ідеї щодо облаштування дитячої залізниці, якими поділилися лучани на воркшопі з архітекторами та урбаністами.

Захід відбувся 14—15 листопада у просторі «Мистецький», що у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Нагадаємо, дитяча залізниця, що діяла у Луцьку з 1954 року, припинила свою роботу наприкінці літа 2019 року. Відтоді станції «Росинка» та «Водограй» поступово занепадають, теплотяг із вагонами пошкодили вандали, а територія навколо заростає чагарниками.

У грудні 2023 року все майно та рухомий склад дитячої залізниці передали у комунальну власність Луцької міської територіальної громади. Влада зацікавлена у відновленні дитячої залізниці, про що повідомив misto.media начальник відділу інвестиційної політики департаменту економічної політики Луцької міської ради Сергій Омельчук.

У міськраді запропонувала план-проєкт трансформації території, який включає відновлення самої залізниці, створення парку атракціонів тощо.

Польові дослідження дитячої залізниці

Серед лучан провели онлайн-опитування, якою вони бачать дитячу залізницю та простір навколо неї. Записали відповіді 258 респондентів    і з’ясували, що для частини опитаних лучан парк є місцем ностальгійних спогадів.

Раніше тут вирувало життя: дітлахи каталися на теплотязі, в парку влаштовували танці й навіть був пляж вздовж річки Сапалаївка.

Скульптура слона, яку учасники воркшопу відзначили як «душевну пам’ятку», від початку свого існування мала парну композиційну деталь — песика Моську і була частиною фонтану.

Тривалий час композиція притягувала до себе неформалів, його фарбували в різні кольори, що підтверджують безліч строкатих убрань пам’ятника, які можна знайти на фото в мережі.

Зараз територією часто гуляють батьки з дітьми, адже зовсім поруч розташований Палац учнівської молоді, дитячі садки та школи. Сюди приходять для занять спортом, вигуляти чотирилапого друга на спеціально відведеному майданчику, погодувати качок чи просто поблукати хащами. Взимку дітлахи уподобали схили парку для ковзанок.

Втім, усі опитані відзначили, що територія не зовсім безпечна: занедбана, бракує освітлення, тому це місце притягує маргінальну публіку. В темну пору більшість лучан старається оминати місцевість. Це перша ознака того, що простір функціонує неправильно, вважають урбаністи.

Плюси й мінуси

Протягом двох днів лучани, які зареєструвалися на воркшоп, разом з експертами досліджували ділянку вздовж колій, вивчали довколишню інфраструктуру, аналізували потреби цільової аудиторії.

Серед перспективних точок планування назвали такі:

• дитяча залізниця як основний акцент території;

• зручне розташування в центрі міста;

• біорізноманіття (територія тривалий час мала статус ботанічного саду завдяки рідкісним породам дерев, деякі з них збереглися);

• є одним із пунктів у створенні «зеленого коридору»;

• різноманітний ландшафт зі схилами та підйомами;

• наявність водойми;

• сусідство з колишньою швейною фабрикою «Лучанка» як потенційним артподієвим майданчиком;

• можливість бьордвотчингу.

  

Водночас учасники воркшопу зауважили деякі слабкі сторони та загрози, які необхідно врахувати при проєктуванні території та реконструкції дитячої залізниці:

• захаращеність масиву;

• відсутність освітлення;

• неприємний запах від каналізації;

• проблеми з інклюзивністю;

• неоднорідність власності (земля у підпорядкуванні кількох власників: міста, області та Волинського національного університету);

• паводки, високий рівень ґрунтових вод та зсуви;

• маргінальна публіка.

  

Якою бачать територію поруч дитячої залізниці лучани

У підсумку учасники воркшопу запропонували власні ідеї щодо відновлення цієї території. Серед них:

• ремонт локомотива та вагонів;

• відновлення діяльності гуртка юних залізничників;

• реконструкція будівлі станції «Росинка» та створення у ній музею залізниці та кав’ярні;

• створення вуличної галереї в арці Палацу учнівської молоді;

• облаштування мотузкового парку на місці теперішнього майданчика для вигулу собак (сам майданчик пропонують перемістити через заболоченість території);

• розробка бігового та велосипедного маршрутів з велостоянками;

• розміщення мініатюрних макетів залізничних вокзалів на кінцевій станції «Водограй», а в приміщенні самої станції — магазину сувенірів;

• обладнання громадських вбиралень на обох станціях;

• облаштування території для вуличного університету, буккросингу, дитячих розваг, пікніків;

• створення каскадної системи стежок, використовуючи складний рельєф ділянки;

• збереження концепції ботанічного саду.

  

На думку учасника другого дня воркшопу Сергія Момотюка — урбаніста, проєктного менеджера громадської організації «Центр молоді Чернівців», саме дитяча залізниця може бути точкою тяжіння лучан до зеленої зони на Шопена.

Це надзвичайно перспективна ділянка у місті з водоймою, паралельно до якої розташовано багато важливих об’єктів, як комерційних, так і освітньо-навчально-спортивних. Ідеї креативного громадського простору можна красиво обіграти навколо добре спланованого концепту дитячої залізниці.

Сергій Момотюк
урбаніст

Серед найцікавіших ідей, які відзначили архітектори та урбаністи, були:

• створення на зимовий період святкового залізничного маршруту «Новорічний експрес» та «Резиденції Святого Миколая» в приміщенні станції «Росинка»;

• масштабний пандус від мосту, що сполучає вулиці Світла та Шопена до перону;

• літня дерев’яна гірка на одному зі схилів парку;

• дощові садки на ділянках, що найчастіше підтоплюються;

• вуличні меблі навколо цінних порід дерев;

• квіткові оранжереї.

Результати роботи воркшопу організатори обіцяють показати в соцмережах через два тижні. Напрацювання будуть у вільному доступі для подальшого застосування при реалізаціях.

Проєкт дослідження потенціалу Луцької дитячої залізниці для її подальших трансформацій організували в межах проєкту Urban Vision Lutsk разом із громадськими організаціями urbanreforms, orgpermod та misto.reboot за ініціативи платформи Алгоритм дій та за сприяння Луцької міської ради.