«Всі відтінки спокуси». Еротика, де хотілось бачити в ліжку Салема, а був тільки Дантес

Представники різних поколінь подивилися «Всі відтінки спокуси» — нову українську стрічку у жанрі еротичний трилер.

Поки одні ловили вайб пристрасті та красивої картинки, інші шукали відповідь: «А де тут, власне, обіцяна спокуса?».

Частина акторського складу разом із режисеркою стрічки прибули 6 лютого до луцького Multiplex на допрем’єрний показ. Туди вирушила делегація міленіалів та зумерів від misto.media, аби порівняти враження від загадкового фільму-виклику і звіритись за шкалою «норм — стрьом». Далі — прямі, суб’єктивні, оголені враження.

«Довгий кліп для Дантеса». Марія Бондарчук, 40 років

Похід на еротичний трилер для мене став трохи викликом й машиною часу. По-перше, уже не ті роки, аби боятись і збуджуватись одночасно (взяла в кишеню валідол про всяк випадок). По-друге, востаннє бачила український еротичний фільм ще у 2008 році: це була мелодрама «Сафо. Кохання без меж» британського режисера Роберта Кромбі. На той час стрічка була досить провокаційною. Цікаво, що відзняла молодь?

Щоб з головою зануритись в юні літа, покликала для підтримки одногрупницю-культурологиню Наталку Дручок, з якою свого часу обходили всі на світі кінопокази, вистави й концерти. Затаїлись, не дихали, відмовились від попкорну й пепсі — максимум уважності. Мистецтво має бути тільки для мистецтва, а не усе оце.

Фільм почався несамовито красиво й пафосно: музика, вбрання, будинок. Ми з Наталкою перезирнулися й схвально кивнули одна одній — уже цікаво.

Певний час я не могла вловити сюжетну лінію, бо відволікалася на естететичний кінореквізит. Найбільше зависала на костюмах авторства дизайнерки Оксани Берг: сукні на корсетах з пишними спідницями, капелюхи-циліндри, фраки з довгими «хвостами», пузаті шкіряні саквояжі на блискучих застібках зводили мене з розуму.

Інтер’єр теж видавався не бутафорно правдивим: гасові лампи, розкішні канделябри, ванна на ніжках у вигляді лев’ячих лап, вітражні вікна, посуд, темні шпалери у золотих візерунках та ренесансні полотна на стінах — це багатство лізло в очі, а звідти — в душу і збивало з думки. Якби не Наталчине «дививсь-дивись» що п’ятнадцять хвилин, так би й спостерігала на екрані сам антикварний крам, а не стрічку про пристрасть.

Історія майже 200-літньої давності під сучасну музику, реальність та марення, чергування вповільненого знімання з пришвидшеними кадрами, інтрига, еротика, небезпека могли б стати гіпнотичним коктейлем. Але Володимир Дантес повертав мене з неба на землю — ніяк не йшло з голови, що чоловік ось-ось заспіває.

Ймовірно, тому що герой майже не відрізнявся від свого буденного некіношного образу: ті ж скуйовджені кучері, борідка й татуювання. А може, я просто травмована у 2008 році його піснею про «Дєвочку Олю» часів «Фабрики зірок — 2». Відтак дійство нагадувало дорогий та довгий відеокліп на черговий хіт музиканта. Спойлер: не помилилася, чоловік таки заспівав, один із саундтреків «Всіх відтінків спокуси» — пісня Володимира Дантеса «В обіймах».

Щодо еротичного компонента: творці фільму сподіваються на сплеск народжуваності як неочевидний ефект після перегляду. Не знаю, чи спрацює стрічка аж так, але плотську пристрасть актори зіграли красиво й з душею — мені сподобалось.

«Кухарка — моя королева». Наталія Дручок, 40 років

Для мене зірка стрічки — це Олена Хохлаткіна  у ролі кухарки дому. Переконлива в усьому — від страху в очах й дрібних збентежених кроках по дому до страшної й некрасивої смерті від рук божевільної маньячки.

Їй вдалося передати зміну настрою ролі від агресорки до співчутливої жертви інтонацією та виразом обличчя без зайвих слів та рухів. Що казати — майстерно. На ній навіть простий робочий фартух сидів, немов на королеві сукня. Весь простір їдальні навколо акторки був, наче її окремою сценою. Це моя фаворитка.

З усього інтер’єрно-реквізитного багатства фільму для мене найкрутішою виглядала кухня. Блискучі мідні каструлі й ковші, металеві решітки на вогонь, трав’яний чай в оксамитовому мішечку вкупі з патьоками на стінах додавали картині справжності та історизму. Постійно хотілося подивитись на простір загальним кадром, відійти трохи далі, аби охопити цілісну картинку кімнат і людей у них. На жаль, переважали «крупняки», в яких можна було розгледіти пори й зморшки.

В тому є й плюс, бо вдалося впритул роздивитися ще одного актора-фаворита Даніеля Салема, який зіграв Мікаеля Горецького — «колишнього» головної героїні Амелії Зег. Як він усміхається, кокетливо веде бровою або підозріло мружить очі. Красивий чоловік. Відчувала, як Амелія дивилась на бородатого красеня й вагалась: «Чи за того я пішла?».

«Лебідь тягне в історичне минуле, Рак — повертає в сучасність, а Щука шепоче: „Виходь вже із залу“». Анна Кравчук, 21 рік

Чесно? У цьому еротичному трилері я не побачила ні еротики, ні трилеру. Для еротичного фільму, мені здається, треба хоча б половину сцен такого типу, а тут лише один раз зайнялися сексом у ванній — і все. А для трилеру має бути кінцівка, яка перевертає все з ніг на голову. Тут же напруга майже відсутня, бо фінал очевидний ще всередині фільму. Я очікувала більшої інтриги. Навіть зважаючи на те, що я не дивлюсь жахи і боюся страшного, думала хоч пару раз заплющуватиму очі від страху, але не вийшло.

Головний герой — Володимир Дантес, лікар-психіатр з нестабільною психікою. Але його гра більше викликає жалість, ніж страх. Мені здається, що місцями варто було поміняти його і Даніеля Салема ролями — другому образ грізного лікаря пасував би більше. І. чесно? Глядачі, напевно, більше чекали сцен у ліжку із Даніелем, а не з Дантесом.

Режисери намагалися поєднати минуле і сучасне: до старовинних інтер’єрів і костюмів додали сучасну музику і креативний монтаж з монохромом. На мою думку, вийшло не дуже вдало. Враження таке, як у казці «Лебідь, Рак і Щука»: Лебідь тягне в історичне минуле, Рак — повертає в сучасність, а Щука шепоче: «Виходь вже із залу».

Я б краще подивилась повністю історичну картину, без спроб переносити нас у сьогодення.

А от будинок у фільмі — неймовірний. Я б із задоволенням прогулялася такими кімнатами, де на стелі росте плющ, а на вікнах давно заплелася павутина.

«Історія про жадібність, яка все псує». Микола Довгополий, 23 роки

Це фільм про жінку, яка вибрала не ту людину, зрозуміла це, але так і не зробила висновків. Про проблеми, які буквально під носом, і про жадібність, що врешті все псує.

Як на мене, сюжет у стрічки досить простий і передбачуваний, хоча потенціал у неї був. Хотілося, щоб історію більше закрутили, додали несподіваних поворотів і тримали глядача в напрузі.

Сподобалося, як поєднали атмосферу 19 століття із сучасною музикою та візуальними рішеннями — це реально освіжило фільм і зробило його цікавішим.

Кінцівка, на жаль, легко вгадується ще задовго до фіналу.

Найбільше сподобалась акторська гра Олени Хохлаткіної. А от Володимиру Дантесу в образі лікаря-психіатра я не повірив — здається, ця роль йому не зовсім пасує.

Про що кіно

Український еротичний історичний трилер «Всі відтінки спокуси» виходить у прокат 12 лютого. Тематична стрічка до Дня Валентина, аби полоскотати нерви й заодно перевірити, як там основний інстинкт — живий ще?

Це перша повнометражна робота режисерки Ірини Громозди. До цього вона працювала над російськомовним детективним серіалом «Схованки» та історичної драми «Кава з кардамоном», що транслювалася у 2025 році на каналі СТБ.

У головних ролях — акторка серіалу «Кава з кардамоном» й стрічки «DZIDZIO Контрабас» Олена Лавренюк та співак Володимир Дантес. Саме їхні пристрасні погляди, дотики та оголені тіла в еротичних сценах трейлера спокушають глядача побачити кіно цілком.

Фільм заснований на реальній історії галицького винахідника Йогана Зега , який у 1852 році створив першу у світі гасову лампу. Її світло швидко поширилося Європою, рятувало життя під час складних операцій, однак ім’я автора відкриття так і не стало відомим широкому загалу — він не отримав належного визнання.

Події стрічки відбуваються у 1897 році в Лемберзі . Після весільної подорожі Амелія Крижевська-Зег повертається до батьківського дому разом із чоловіком і прислугою. Усі вони опиняються заручниками в будинку, де розгортаються справжні пристрасті й підступність.

Поринути у вир пристрасті й страху та скласти власні враження від перегляду можна у кінотеатрі Multiplex з 6 лютого.