Чекап здоров’я. Що справді варто перевіряти, а що роблять «про всяк випадок»

«Повний чекап організму за один день» — популярна пропозиція багатьох медичних центрів. Десятки аналізів, кілька УЗД, консультації різних спеціалістів. Ідея зрозуміла: перевірити все і переконатися, що зі здоров’ям усе добре.

Проте доказова медицина дивиться на це трохи інакше. Більшість таких обстежень здоровій людині просто не потрібна. Проблема не лише у витратах. Велика кількість аналізів часто знаходить випадкові зміни, які не мають клінічного значення, а після цього починається ланцюг нових досліджень, консультацій і хвилювань. У медицині навіть є окремий термін для цього — надмірна діагностика (overdiagnosis).

Натомість профілактика у доказовій медицині значно простіша: робити ті обстеження, користь яких доведена, і робити їх у правильному віці. Саме такі скринінги рекомендують міжнародні організації, зокрема Цільова група з профілактичних послуг США (U.S. Preventive Services Task Force), ВООЗ та Американська асоціація серця.

Що справді варто перевіряти

Є кілька речей, які мають сенс для більшості дорослих.

Артеріальний тиск

Гіпертонія часто не має симптомів, але саме вона значно підвищує ризик інсульту, інфаркту та серцевої недостатності. Тому регулярне вимірювання тиску є одним із найпростіших і найефективніших профілактичних кроків.

Рівень холестерину

Ліпідограма допомагає оцінити ризик серцево-судинних захворювань і визначити, чи потрібні зміни способу життя або лікування.

Скринінг на діабет

Визначення рівня глюкози або глікованого гемоглобіну дозволяє виявити порушення обміну глюкози на ранніх стадіях.

Онкологічні скринінги

Деякі види раку можна виявити раніше за допомогою регулярних перевірок. Найчастіше мова йде про:

• скринінг раку шийки матки;

• скринінг раку молочної залози;

• скринінг колоректального раку.

Для чоловіків також інколи розглядають скринінг раку передміхурової залози за допомогою тесту на простат-специфічний антиген (ПСА). Однак, на відміну від інших скринінгів, тут рекомендації більш обережні. Згідно з рекомендаціями U.S. Preventive Services Task Force, тест на ПСА може розглядатися у чоловіків 55–69 років після обговорення з лікарем переваг і можливих ризиків.

Причина в тому, що скринінг може виявляти пухлини, які ніколи б не викликали симптомів або не вплинули на тривалість життя, але можуть призвести до надмірного лікування, яке може бути небезпечним для здоров’я.

Вакцинація

Про це часто забувають, та вакцинація теж є частиною чекапу. Оновлення щеплень проти дифтерії і правця, вакцинація проти грипу або вірусу папіломи людини — приклади доказової профілактики.

Що перевіряти залежно від віку

Рекомендації щодо обстежень змінюються з віком, тому що ризики захворювань поступово зростають.

20–30 років

У цьому віці основна мета — оцінити базові ризики і сформувати здорові звички.

Зазвичай достатньо:

• вимірювання артеріального тиску;

• оцінки індексу маси тіла;

• ліпідограми за наявності факторів ризику;

• скринінгу на рак шийки матки для жінок;

• перевірки наявності вакцинації.

У більшості випадків великі пакети аналізів у цьому віці не мають сенсу.

30–40 років

У цей період починають оцінювати ризики метаболічних і серцево-судинних захворювань.

Можуть бути рекомендовані:

• регулярний контроль артеріального тиску;

• ліпідограма;

• скринінг на діабет при надмірній вазі або інших факторах ризику;

• ПАП-тест (це скринінгове цитологічне дослідження клітин шийки матки для раннього виявлення передракових змін і раку шийки матки) або тест на вірус папіломи людини.

40–50 років

Із віком зростає ризик серцево-судинних та онкологічних захворювань.

Тому можуть додаватися:

• регулярна перевірка холестерину;

• скринінг на діабет;

• мамографія для жінок;

• оцінка серцево-судинного ризику.

Після 45 років

Для більшості людей рекомендується скринінг на колоректальний рак.

Для цього використовують:

• аналіз калу на приховану кров;

• колоноскопію.

Чоловіки після 55 років

Після обговорення з лікарем може розглядатися тест на ПСА для скринінгу раку простати.

Після 60 років

Лікар може додатково оцінювати:

• ризик остеопорозу;

• серцево-судинний ризик;

• та рекомендувати вакцинацію, зокрема проти пневмококової інфекції.

Які обстеження часто роблять без потреби

У багатьох комерційних пакетах чекапів можна знайти обстеження, які не рекомендовані здоровим людям без симптомів.

Наприклад:

• онкомаркери «для профілактики», окрім тих, про які йшла мова вище;

• КТ або МРТ «всього організму»;

• великі панелі гормонів;

• десятки аналізів крові без клінічної потреби;

• регулярні УЗД різних органів.

Такі обстеження часто не допомагають запобігти хворобі, але можуть створити нові проблеми.

Доказова медицина пропонує досить простий підхід: робити менше обстежень, але робити ті, що справді працюють. Тож правильний чекап починається не з лабораторії, а з розмови з лікарем. Це кілька перевірок, які відповідають вашому віку, ризикам і можуть реально вплинути на здоров’я.