Понад 5 мільйонів іграшок у рік. Історія луцького «Тигресу»

«Ми не даремно ходимо на цю роботу, бо покликані зберегти дитинство», — з таких слів екскурсію на фабриці іграшок «Тигрес» розпочинає Надія Сенюк, менеджерка з маркетингу.

У межах програми «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства», яку втілює громадська організація PRO Women UA, misto.media завітало на виробництво «Тигрес» у селі під Луцьком — Липинах, аби дізнатися про всі етапи виготовлення м’яких й пластмасових іграшок та якими викликами війни доводиться боротися підприємству.

Від 400 до 20 тисяч іграшок у день

Своє життя компанія «Тигрес» розпочала близько 25 років тому. Засновники Сергій та Галина Падука та їхній син народилися в рік Тигра згідно з китайськими традиціями. Так і зʼявилася назва. Спершу це був невеличкий магазин на проспекті Соборності, де торгували іграшками з Польщі.

Але вже у 2000 році Сергій Падука викупив обладнання у збанкрутілої польської компанії «Ара» та перевіз його до України.

З того часу розпочалося виготовлення м’яконабивних іграшок, проте для «Тигресу» це не було межею. У 2011 році в асортименті фабрики з’явилися пластмасові забавки для малечі.

«У 2011 році ми виготовляли близько 400 пластмасових іграшок на день. Сьогодні робимо у день 20 тисяч одиниць», — розповідає Надія Сенюк.

З 2017 року «Тигрес» вийшов на закордонні ринки — у Європу та США. Асортимент для внутрішнього та зовнішнього споживача зберігають однаковий.

Як війна змінила реальність «Тигресу»?

Після початку повномасштабного вторгнення виробництво фабрики зупинилося на місяць. Зі слів Надії, вони були впевнені, що іграшка — це не те, на що будуть витрачатися люди у ці страшні часи.

Згодом до компанії звернулися їхні партнери з Латвії, Литви та Естонії. Це були перші союзники «Тигресу», які запропонували оплачувати замовлення наперед.

Вони забрали свої угоди з Китаю та перенесли їх до «Тигресу», не побоявшись інвестувати у країну в стані війни. Після цього компанія знову запрацювала.

«Потім ми всі вийшли на роботу, я дуже добре пам’ятаю ті часи. Я думала: що ми маємо писати у соцмережах? Як ми повинні жити далі? Які іграшки, коли тут кругом смерть?» — пригадує Надія.

Згодом до «Тигресу» звернулися представники Державної служби з надзвичайних ситуацій із проханням створити іграшку Пса Патрона, яка б допомагала дітям впоратися зі стресом під час повітряних тривог та обстрілів.

А у 2022 році компанія пошила партію іграшок «Бавовнятко» за ескізами української художниці Світлани Олевської. Це міфічна істота, яка ходить вночі та підпалює російські ворожі склади. Головна місія цієї іграшки — також допомогти подолати дитячий страх.

Як створюється м’яка іграшка

Виробництво розпочинається з ідеї, наголошує Надія Сенюк, та запрошує заглянути до відділу, де створюють ескізи для майбутніх іграшок.

Дизайнери компанії більшість задумів черпають, взаємодіючи з дітьми, та аналізуючи ринок. Більшість пропозицій надходить у коментарях в тиктоці або ж у директ.

Бренд-менеджерка аналізує всі ідеї від покупців та передає їх дизайнерам. Ті щось додають або змінюють, і так народжується більшість іграшок.

«Змінюється мода, і змінюється іграшка. Ми бачимо, які іграшки модні зараз, про які не було розуміння ще 5 років тому», — показуючи монстриків різних форм, розповідає Надія.

Далі іграшку потрібно намалювати. Зазвичай, це спочатку чорно-білі малюнки. Вже після цього у комп’ютерній програмі накладають кольори, щоб зобразити, який вигляд іграшка матиме у реалістичному форматі. А тоді підбирається тканина.

Вся тканина є сертифікованою. Також дизайнери підбирають вушка, очки, носики, які, на їхню думку, будуть пасувати до іграшки. Після цих всіх процесів врешті створюються лекала викрійок та шаблони. За місяць дизайнер має вигадати та пошити чотири іграшки.

Коли вже іграшка створена, відбувається конкурс всередині компанії. Збираються маркетологи, менеджери, дирекція і проводиться дослідження, кому сподобається забавка.

«Ми намагаємося стежити за тим, що подобається дітям, бо діти — це є найвибагливіші покупці. І змусити їх гратися тим, чим їм не подобається, — майже неможливо», — коментує Надія Сенюк.

Про вдалу роботу дизайнерів свідчать численні перемоги «Тигресу» у виставці «Краща іграшка України». Компанія посідала перші місця у 2017, 2018, 2019 та 2021 роках.

Познайомившись із роботою дизайнерів, переходимо до більшого та шумного приміщення, де іграшки шиють. Завдяки автоматизованим ножам працівниця вирізає лекало. Ножі дуже гострі, проте з ними працюють професійно, середній стаж працівників 20 років.

Далі за допомогою спеціалізованої машини іграшку наповнюють силіконізованим волокном з перероблених пластикових пляшок. Волокно хоч і синтетичне, проте безпечне.

Воно не викликає алергії, в ньому не заводяться шкідники. Іграшку з таким наповненням можна легко прати. Отвір, через який наповнювалася іграшка, зашивають вручну. Іграшку очищують повітрям від залишку пилу та ниток.

На фінальному етапі вироби пакують та відправляють на склад. За один робочий день тут виготовляють від тисячі до півтори тисячі м’яких іграшок, залежно від складності.

Місце для мільйона забавок

Цех для пластмасових іграшок — найбільший на виробництві і відокремлений від швейного. Тут розміщений і склад, де одночасно можна розмістити до мільйона іграшок. Це єдиний цех, який працює цілодобово.

Тут же знаходиться термопластавтомат — спеціальна машина для виготовлення іграшок. Всередині він має пресформу, яку можна замінювати.

Машина набирає поліпропілен, змішує його з барвником і нагріває за температури 200 градусів. Далі заливає це до пресформи, де суміш охолоджується за допомогою шлангів з холодною рідиною. Після чого готова деталь виїжджає у світ.

Більшість пластмасових іграшок виготовляють із поліпропілену, що перероблений із нафти, однак існує окрема серія, де матеріал виготовлений з цукрової тростини. Цей тип використовують для продуктових боксів чи медичного устаткування. На «Тигресі» цей пластик служить для дитячих ложечок.

Після виробництва деталі надходять до цеху комплектування. Кожен працівник виконує якусь свою операцію: хтось надягає металеві колеса, хтось чіпляє кузов, інші наклейки, а хтось — складає готові іграшки до ящика.

«Коли виготовляються пластикові іграшки, від них лишається багато відходів. Ми їх не викидаємо, а використовуємо для серії іграшок, які повністю зроблені з вторсировини, кошти з продажу цих іграшок перераховуємо на ЗСУ», — розповідає Надія.

Ліцензія та дистрибуція

Компанія «Тигрес» випускає іграшки ліцензійної серії автомобілів Mercedes-Benz Sprinter в масштабі 1:24, аналогів якої немає на ринку України. Зазвичай процес отримання дозволу на виробництво таких іграшок — трудомісткий.

«Отримання ліцензії є достатньо складною процедурою. Минає певний період, ми обов’язково проходимо перевірку. Приїжджає аудитор, дивиться на виробництво, потужності, і, звісно, ми маємо мати сертифікати якості», — ділиться Надія Сенюк.

Також компанія є дистриб’ютором відомих європейських брендів: Canpol babies, LOVI та Wader.

Профайл

Назва компанії: ТОВ «Тигрес».

Присутність на ринку: понад 25 років.

Засновники (згідно з інформацією YouControl): Галина Падука, Олександр Падука, Ірина Дубчук.

Кількість працівників: близько 250.

Спеціалізація: виготовлення іграшок.

Як знайти: tigres.ua