Компанія з Луцька виробляє серветки та рушники для 23 країн

Щороку луцький виробник паперово-гігієнічної продукції ПрАТ «ВГП», найбільш відома завдяки бренду Ruta, випускає десятки тисяч серветок та рушників. Вони потрапляють на полиці українських супермаркетів — АТБ, «Сільпо», «АШАН», Metro — та експортуються до країн ЄС, Скандинавії, Молдови та інших держав.

Серветки, які виготовляють під приватними брендами, «подорожують» у літаках авіакомпаній на висоті 10 тисяч метрів.

Попри війну та виклики, незабаром ПрАТ «ВГП» розширить виробничі потужності у Луцьку — на 30 тисяч м². Його точне розташування поки тримають у таємниці. А першу продукцію нової лінії планують у вересні.

Спільно з луцьким центром розвитку підприємництва «Дія. Бізнес» навідалися на виробництво, яке вже працює.

Час для фори

Все почалося у 1999 році з невеликого цеху. Ілля Мірецький, CEO підприємства, пригадує, як власноруч лагодив перші машини.

Тодішню техніку не порівняти з сучасною: зараз більшість процесів з виготовлення хустинок, серветок та рушників автоматизовані. Люди лише контролюють виробництво та, наприклад, працюють на завантаженні. Для ще більшої продуктивності компанія планує впроваджувати технології штучного інтелекту.

Такий ріст став можливим завдяки стратегічному мисленню, відвідуванню міжнародних виставок і готовності ризикувати.

Мірецький вважає, що Луцьк має драйв до розвитку бізнесу, а ті, хто діє попри війну, матимуть перевагу в майбутньому. Тим паче, що географічне розташування Волині багато партнерів з-за кордону вважають перспективним та надійним.

Як народжується серветка

Компанія не виробляє папір, а переробляє його. До цехів доставляють великі рулони білого або кольорового матеріалу — різної щільності та ширини.

Рулони можуть містити 1–3 шари — залежно від типу виробу. Окрім стандартної білої продукції столових серветок, компанія створює сезонні серії (великодні, новорічні).

Щільність, міцність, РН, розчинність у воді — ключові параметри, які перевіряють у лабораторії на самому підприємстві.

Оскільки на українському ринку обмаль власної паперової сировини, її імпортують із Туреччини, Румунії, Франції та Швейцарії. Також на українському ринку немає аналогів клеїв та ароматизаторів, тому доводиться їх завозити з-за кордону.

Продукцію переміщають вантажівками. Використовують аутсорс, оскільки це доцільніше економічно, аніж мати власний парк фур.

Нині компанія виготовляє частину продукції під власними брендами (Ruta, Ecolo тощо), а частину — для інших торгових марок у форматі private label. Саме виробництво, лабораторія, логістичні та фінансові процеси підприємства зосереджені на Волині. А ось відділ продажу працює з Києва.

70% виробів залишаються в Україні, решта експортується у понад 23 країни. Орієнтуються на Європу, Балтію, Скандинавію. Одним із найуспішніших є ринок Молдови.

Виклики нового часу

Роман Калінічев, головний технолог, розповідає: після 2022 року ринок змінився — дехто зник, дехто втратив кадри чи переїхав.

Компанія вистояла, бо завжди мала кількох постачальників. Зараз на підприємстві — близько 500 людей, і йде підготовка до розширення. Але знайти кваліфікованих інженерів — справжній виклик загалом у галузі.

«Сьогодні найдорожчий працівник — не менеджер, а інженер», — каже Калінічев.

Чимало досвідчених спеціалістів пішло у військо, а для підготовки нових кадрів потрібен час.

Оскільки в Україні жоден заклад не готує спеціалістів у цій галузі виробництва, на «ВГП» практикують навчання безпосередньо через практику.

Є навчальні програми з формування базових виробничих компетенцій для новачків та програми розвитку для працівників із досвідом різного рівня. Також діє програма наставництва та можливості кар’єрного зростання всередині компанії: 95% усього управлінського персоналу пройшли шлях від оператора виробничої лінії.

Попри всі труднощі, Ruta не просто встояла — вона росте.

І коли ви триматимете серветку в літаку, кафе чи вдома, згадайте: вона могла народитися у Луцьку. За нею — праця інженерів, дизайнерів, водіїв, операторів.

І це — справді конкурентний продукт з Волині у глобальному світі.