Екосистемні послуги для Луцька, або у чому суть Смарагдової мережі

misto.media сходило на Urban Talks 2.0 . Захід відбувся 30 травня поблизу Луцького міського молодіжного центру на вулиці Глушець, 22Б.

«Лекція про Смарагдову мережу — у Смарагдовій мережі», — коментують організатори. Погляд впирається у зелень дерев і чагарників, поруч — водойма, стільці на траві, над головою — купол намету, під яким ховаємось від дощу. В центрі — розмова про гармонійне поєднання екосистем і потреб міста.

Серед спікерів — архітекторка та керівниця офісу міського розвитку Urban Reform Олександра Нарижна та архітектор, урбаніст, учасник ГО «Місто. Перезавантаження» Тарас Дацюк.

Про лекцію Тараса ми вже розповідали у матеріалі про «Зелений коридор». Що таке Смарагдова мережа та який її стан у Луцьку — у конспекті з виступу Олександри Нарижної.

Що таке Смарагдова мережа?

Смарагдова мережа — природоохоронні території, об’єднанні для збереження диких рослин і тварин у їхньому природному середовищі існування. Мережа охоплює країни Європи та деякі країни Африки. У країнах ЄС вона має назву Natura 2000, тоді як Смарагдовою називається у всіх інших країнах. У першої — більш розвинена юридична база, але головні цінності — спільні.

Якщо ми будемо дотримуватись критеріїв Natura 2000 на територіях Смарагдової мережі, вони отримають такий же статус після приєднання України до ЄС.

Чи є об’єкти Смарагдової мережі в Україні?

Так. 10% територій України мають підтверджений статус Смарагдової мережі. Ще 10% чекають підтвердження. 30% територій Смарагдової мережі України постраждали через російсько-українську війну й потребують відновлення.

Який із об’єктів Луцька належить до мережі?

У Луцьку заплава річки Стир з 2021 року є частиною Смарагдової мережі і охороняється за її стандартами. Разом із меншими річками міста, болотами, парками та скверами Стир може стати об’єднаним Смарагдовим каркасом міста (зеленим колом). Водні та зелені коридори є зв’язочками, через які мають створюватися екосистеми. Вони важливі для збереження біорізноманіття місцевості. На каркас може нанизуватись міська інфраструктура: зони відпочинку, доріжки тощо.

Чому це важливо?

Каркас річки разом із зеленими коридорами утворює зелене коло, яке відкриває багато можливостей користування містом — екосистемних послуг. Завдяки природі ростуть бізнеси й отримують користь люди: від якості повітря до візуального задоволення від місцевості.

Міста зараз дуже багато працюють над тим, щоб підвищувати кількісний зелений показник, аби знижувати температуру повітря.

Які проблеми Луцька це може вирішити?

У Луцьку — дефіцит відкритих публічних просторів. Бракує облаштованих маршрутів для прогулянок, пробіжок, веломаршрутів. З комфортних — парк ім. Лесі Українки, пішохідна вулиця Лесі Українки, проспект Волі. Тоді як, наприклад, парк 900-річчя немає жодної громадської вбиральні. Маючи у місті багато інших зелених локацій (неадаптованих), ми виїжджаємо «на природу» за межі Луцька.

Розвиток таких публічних просторів — один із пріоритетів дослідження.

Більше про дослідження Urban Vision Lutsk читайте на сайті проєкту.