Штрафи, обмеження чи нове проєктування вулиці. Як зарадити смертельним ДТП у Луцьку

Резонансна аварія на проспекті Соборності у Луцьку, внаслідок якої загинув підліток, знову змусила місто говорити про безпеку дорожнього руху. Лучани вимагають жорсткіших заходів, а влада вже готує перші рішення, зокрема встановлення додаткових камер.

Проте за окремими трагедіями ховається глибша, системна проблема: значна частина вулиць спроєктована та побудована так, що найменша помилка водія чи пішохода може коштувати здоров’я або життя.

Разом із експертами та патрульною поліцією розбиралися, які інфраструктурні рішення допоможуть зробити вулиці міста безпечнішими.

Найбільш аварійні точки Луцька

Трагедія на проспекті Соборності, що сталася 31 липня, була вже сьомою ДТП із потерпілими на цій ділянці, починаючи з 2025 року. Це найвищий показник серед аварійних ділянок Луцька.

Якщо поглянути на локації, де трапляється найбільша кількість аварій із постраждалими, то напрошується висновок, що це місця з високою інтенсивністю руху, конфліктами пішохідних та автомобільних потоків і можливістю для розгону до небезпечних швидкостей.

З січня 2025 до серпня 2026 року патрульні оформили у Луцьку десятки аварій із постраждалими. Серед них найнебезпечнішими зонами є:

• просп. Соборності 42, 42-А, 43, 45 — 7 аварій;

• перехрестя вул. Львівська — вул. Європейська — 6 аварій;

• перехрестя вул. Ковельська — Червоного Хреста — 5 аварій;

• перехрестя вул. Дубнівська — Карпенка-Карого — 5 аварій;

• вул. Карпенка-Карого 5, 6-А, 7-А — 4 аварії;

• перехрестя вул. Рівненська — Окружна — 4 аварії;

• просп. Василя Мойсея (будинки 4 — 7-А) — 4 аварії;

• перехрестя вул. Ковельська — Шевченка — 4 аварії.

Окрім цього, патрульна поліція фіксує повторювані аварії з травмованими на перехресті просп. Перемоги та вул. Клима Савури (3 ДТП), а також на перехресті вул. В’ячеслава Чорновола та Ветеранів (2 ДТП).

За цей же ж період (з січня 2025 до серпня 2026 року) у Луцьку було 10 смертельних аварій:

• перехрестя вул. Львівської та Європейської;

• просп. Соборності, 45;

• вул. Карпенка-Карого (міст через р. Сапалаївка);

• перехрестя вул. Рівненська — Окружна;

• вул. Державності, 57;

• вул. Володимирська, 76;

• вул. Магістральна, 8-А;

• вул. Ковельська, 84;

• просп. Відродження, 14-А (по 1 випадку).

На щастя, летальних випадків не так багато, щоб будувати на їх основі чіткі закономірності. Утім, експерти, чиновники та поліцейські погоджуються, що проблема аварійності не тільки у помилках водіїв та пішоходів. Зарадити можуть системні кроки з боку влади, які дозволять зменшити наслідки таких помилок.

Вразливими ділянками є мости та шляхопроводи (наприклад, шляхопровід на Карпенка-Карого чи шляхопровід на Соборності). ДТП у такому місці створює затори, а відсутність альтернативних шляхів об’їзду в межах мікрорайону паралізує суміжні вулиці, змушуючи водіїв шукати дорогу дворами та створювати нові конфліктні точки.

Чи справді затори провокують ДТП?

На перший погляд, існує звʼязок між ділянками із заторами та аварійністю.

Ключові в’їзні та виїзні магістралі — Дубнівський, Ковельський, Рівненський та Львівський напрямки — щодня приймають надмірний потік приміського та транзитного транспорту. Тому тут потенційно виникає більше конфліктних ситуацій. Але аварійність значною мірою залежить і від того, як саме організований та спроєктований рух.

«Наприклад, вулиця може пропускати відносно невеликий потік, не мати регулярних заторів, але через широку проїзну частину, великі радіуси поворотів чи відсутність безпечної інфраструктури фактично спонукати водіїв до високої швидкості — і в результаті мати значну кількість ДТП із потерпілими», — каже Павло Мазилюк, керівник ГО «Просторовий рух», старший інспектор сектору урбаністики та організації дорожнього руху Луцької міськради.

Тому при аналізі аварійності важливо дивитися не лише на інтенсивність руху, а й на конфігурацію вулиці, швидкості та характер конфліктів між учасниками руху.

Аварійність можуть підвищувати психологічні чинники: застряг в заторі — виникає дратівливість і бажання зекономити втрачений час на ділянках, де є можливість розігнатися. Такими шляхами для маневру стають широкі вулиці, наприклад, проспект Соборності.

Шість камер на Соборності як вимушений крок

За даними патрульної поліції, станом на 2026 рік у Луцьку працюють 4 камери автофіксації швидкості:

• вул. В’ячеслава Чорновола, 17;

• вул. Ковельська, 144;

• вул. Ковельська, 147;

• вул. Конякіна, 18-А.

Аби зменшити аварійність, на Соборності вирішили встановити ще шість камер автоматичної фіксації порушень ПДР.

Прилади зафіксують на трьох найнебезпечніших ділянках проспекту: біля будинків 6, 32–37 та 43–45 (саме там, де сталася серія важких аварій та загинув підліток).

Також робоча група погодила встановлення ще однієї камери на трасі Р-14 у селі Дачне Луцької громади (ківерцівський напрямок).

Така щільність камер зможе збити швидкості на найкритичніших відрізках, але не є панацеєю від усіх ризиків.

Водночас ще одним напрямком роботи поліції залишається контроль за станом дороги, розмітки та дорожніх знаків, щоб принаймні підтримувати у справному стані наявну інфраструктуру. Як повідомили патрульні, тільки за 2026 рік відділ безпеки дорожнього руху патрульної поліції видав 42 приписи для Луцької міськради, аби усунули ями на дорогах, проблеми із розміткою, технічними засобами тощо.

Погляд поліції

Очільник Управління патрульної поліції у Волинській області Сергій Мерчук каже, що за загальною статистикою часто стоять конкретні рішення водіїв.

«З досвіду, найбільшою причиною ДТП є людський фактор. Тиснуть на педаль газу, перетинають подвійну суцільну смугу, їдуть на червоне світло. Що заважало молодому чоловіку, який їхав біля „Там Таму“, їхати згідно з правилами дорожнього руху? Як мінімум, там мала бути на 50 км/год меншою швидкість. Таких прикладів є безліч, де людська самовпевненість перетворювалася на трагедію», — пояснює поліцейський.

Аналітика свідчить: швидкість у поєднанні з погіршенням погодних умов часто призводить до ДТП, переконує поліцейський.

Важливою також є взаємна відповідальність: безпечний перехід починається з зорового контакту між водієм та пішоходом, зосередженості на дорозі як водіїв, так і пішоходів.

Європейський досвід: підхід Vision Zero

Комплексним рішенням для значного зниження аварійності та кількості постраждалих може стати запровадження підходу Vision Zero, який вже практикують у країнах ЄС. Наприклад, у Швеції запровадження цього підходу дозволило знизити кількість смертей на дорогах вдвічі.

Суть цієї філософії полягає у тому, що навіть жорсткі правила і високі штрафи не можуть змусити людей взагалі уникати помилок на дорозі. Натомість стандартом стала концепція Vision Zero («Нульовий травматизм»). Її суть у тому, що загибель або тяжке травмування людини в ДТП не повинно сприйматися як неминуча «ціна» мобільності.

Цей підхід передбачає цілу систему заходів:

• встановлення безпечної швидкості (30 або 50 кілометрів на годину);

• інженерні рішення (додаткові загородження, ба'’єри для пом’якшення удару, кільцеві розв’язки);

• безпечна інфраструктура для пішоходів і велосипедистів;

• контроль за дотриманням правил та системна робота з аварійністю;

• чіткий поділ відповідальності між усіма користувачами доріг та тими, хто проєктує і управляє транспортною системою.

Безпека на дорозі залежить не лише від уважності водіїв чи пішоходів, а й від самої організації вулиць, пояснює Павло Мазилюк.

«Тому завдання міста — не просто вимагати від усіх ідеальної поведінки, а створювати інфраструктуру, яка сама по собі сприяє безпечній поведінці та зменшує ймовірність тяжких ДТП», — каже Павло Мазилюк.

За його словами, для Луцької громади впровадження філософії Vision Zero цілком можливе, але для цього потрібні насамперед політична воля та готовність керівництва міста системно змінювати підхід до проєктування і організації вуличного простору, а не реалізовувати лише окремі заходи після резонансних ДТП.

Не буде де розігнатися?

Фундаментом Vision Zero є таке проєктування доріг, коли форма дороги, розмітка та інші засоби загалом не дають водієві можливості їхати надто швидко. Це можуть бути острівці безпеки, підняті пішохідні переходи і перехрестя, звуження смуг тощо.

«Швидкість можна ефективніше знижувати за допомогою самої геометрії вулиці та засобів заспокоєння руху — острівців безпеки, шикани, піднятих пішохідних переходів і перехресть, звуження смуг, відповідного радіуса поворотів та інших рішень. Важливо, щоб водій відчував, що в конкретному місці фізично та природно потрібно рухатися повільніше, а не просто бачив знак із новим обмеженням. Такий підхід дозволяє зробити безпечнішу поведінку природною частиною організації вулиці, а не покладатися виключно на покарання за порушення», — пояснює Мазилюк.

Обмеження швидкості на проблемних ділянках (зокрема, до 30 км/год) суттєво підвищує шанси вижити для пішоходів та велосипедистів. При зіткненні на швидкості 30 км/год ризик загибелі пішохода становить близько 10%, тоді як при 50 км/год він перевищує 50%.

Експерт пояснює: у Луцьку є чимало місць, де доцільно було б розглянути зниження дозволеної швидкості, зокрема до 30 км/год. Але лише знак проблеми не вирішить. Якщо геометрія вулиці дозволяє комфортно їхати 50–60 км/год, водії часто продовжуватимуть рухатися з такою швидкістю.

«Тому обмеження швидкості повинно супроводжуватися належним контролем і, де це можливо, інженерними засобами заспокоєння руху. Крім того, існують законодавчі обмеження щодо встановлення нижчих швидкісних режимів, які не завжди дозволяють містам оперативно реагувати на локальні проблеми», — наголошує фахівець.

Яка ціна безпеки?

Впровадження інженерії Vision Zero може зустріти опір, адже воно має свою ціну. Головна з них — зниження середньої швидкості автомобільного потоку та потенційне збільшення часу поїздки на приватному авто у місті.

Для частини автомобілістів, які звикли сприймати міські проспекти (такі, як Соборності, Перемоги чи вулиця Рівненська) як швидкісні транзитні коридори, заходи із заспокоєння руху сприймаються як «створення штучних заторів» або «обмеження прав водіїв».