Володимир, Олика та Затурці завершили роботу над дорожніми картами розвитку туризму та культури

Володимир, Олика та Затурці завершили роботу над дорожніми картами розвитку туризму та культури

У Володимирській, Олицькій та Затурцівській громадах Волині завершили розроблення дорожніх карт розвитку культури, культурної спадщини, креативних індустрій і туризму на 2026–2030 роки. Це результат спільної роботи з представниками громад, під час якої визначали їхні реальні ресурси, проблеми, точки зростання та конкретні ідеї для розвитку.

Співпрацю організувала Агенція регіонального розвитку Волині за підтримки Швейцарії у межах Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, який впроваджується компанією NIRAS Sweden AB. 

Для участі в ініціативі відібрали три територіальні громади Волинської області: Володимирську, Затурцівську та Олицьку. Для кожної передбачали комплексний аналіз культурного, історичного й туристичного потенціалу, роботу з місцевими командами, фокус-групи, консультації, навчання та підготовку окремої дорожньої карти.

Паралельно практичні напрацювання отримали цифрове продовження на туристичному порталі «Волинь унікальна». Для трьох громад сформували та розмістили туристичні маршрути, які розкривають їхню історію, культурну спадщину та локальну ідентичність: «Олика зустрічає», «Затурці – Кисилин: шлях крізь історію» та «Стародавній Володимир». Таким чином, частина ідей, закладених у дорожні карти, представлена у форматі готових маршрутів для відвідувачів області. 

Що таке дорожня карта і навіщо вона громаді

Дорожня карта — це не просто перелік пам’яток чи туристичних місць. Її завдання — показати, як наявні ресурси громади можуть працювати разом і перетворюватися на реальні можливості для її розвитку.

Культурна спадщина, традиції, музеї, історичні постаті, ремесла, гастрономія, місцеві події та природні ресурси за правильного управління стають основою для нових туристичних продуктів, розвитку малого бізнесу та креативних індустрій, залучення грантового фінансування, створення робочих місць і появи нових причин залишатися у громаді або приїжджати до неї.

Саме тому під час розроблення дорожніх карт культуру, спадщину, креативні індустрії й туризм розглядали як пов’язаний ланцюг: від збереження унікального місцевого ресурсу — до його сучасної інтерпретації, створення продукту і, зрештою, економічного та соціального ефекту для громади.

Кожна дорожня карта містить стратегічну мету, ключові напрями розвитку, послідовність реалізації до 2030 року, конкретні продукти й ініціативи, цільові аудиторії, питання туристичної інфраструктури та промоції, очікуваний соціально-економічний ефект, ресурсне забезпечення і механізми моніторингу. Напрацьовані рішення можна інтегрувати у стратегічні та програмні документи громад.

Спочатку — почути саму громаду

Розробленню документів передував аналітичний етап. Фахівці оцінювали наявні культурні, історичні та туристичні ресурси, спроможність громад управляти сферами культури й туризму, аналізували місцеві стратегії та програми, визначали проблеми, можливості й потенційні напрями розвитку.

Важливою частиною процесу стали три фокус-групи — по одній у кожній відібраній громаді. До розмови залучали представників місцевого самоврядування, закладів культури, туристичної сфери, бізнесу, громадських організацій та інших зацікавлених сторін. Учасники говорили про те, чим громада вже може пишатися, які її ресурси сьогодні використовуються недостатньо, чого бракує для розвитку, хто є потенційною аудиторією культурних і туристичних продуктів та що має стати пріоритетом у найближчі роки.

Учасникам пропонували разом визначати точки зростання, можливі флагманські проєкти, конкретні заходи, бажані результати на горизонті трьох–п’яти років та відповідальних за їх реалізацію. Саме тому дорожні карти будувалися не винятково на експертному баченні, а й на знаннях людей, які живуть і працюють у цих громадах.

Від ідей — до консультацій і конкретних рішень

Після аналітичної роботи та фокус-груп відбувся консультаційний етап. Для трьох громад організували шість онлайн-консультацій із фахівцями, аби уточнити результати дослідження, пріоритетні напрями розвитку, перелік потенційних проєктів та ініціатив, а також зміст і структуру майбутніх дорожніх карт.

До експертного супроводу ініціативи залучили Станіслава Ольшевського — експерта зі створення дорожніх карт розвитку культури, спадщини, креативних індустрій та туризму. 

Під час консультацій вдалося виокремити, які об’єкти та історії можуть стати основою маршруту, що потрібно зберегти або відновити першочергово, які події варто розвивати, де громада може створити новий туристичний чи гастрономічний продукт і що необхідно зробити, аби він працював не одноразово, а системно.

Навчання: як перетворити культурний ресурс на продукт

Окремою частиною роботи стали два тематичні онлайн-вебінари для представників Володимирської, Затурцівської та Олицької громад, які відбулися 8 вересня.

Під час першого вебінару Станіслав Ольшевський говорив про сучасні підходи до розвитку культурного потенціалу території, креативні індустрії як економічний драйвер та принципи створення й маркетингу туристичного продукту. Представники громад розглядали практичний ланцюг: як провести інвентаризацію культурних ресурсів, працювати з матеріальною та нематеріальною спадщиною, залучати цифрові інструменти, створювати маршрути, події та нові продукти.

Другий вебінар присвятили практичним інструментам реалізації таких ідей. Тетяна Зарубайко, проєктна менеджерка Агенції регіонального розвитку Волині, представила можливості фінансування культурних, туристичних та креативних ініціатив — грантові програми й донорські інструменти. 

Микола Закусов, директор Стрийського краєзнавчого музею «Верховина», поділився досвідом роботи музею як осередку збереження спадщини та туристичної привабливості території. Андрій Брижук, в.о. директора Державного історико-культурного заповідника міста Острога, розповів про управління заповідником, збереження і реставрацію пам’яток та розвиток їх туристичного потенціалу.

У результаті три дорожні карти створені за спільною методологією, але з принципово різними акцентами — відповідно до потенціалу кожної громади.

Володимир: від міста, через яке проїжджають, — до міста, у якому залишаються

Володимир уже має сформовану культурну та туристичну систему, тому тут завдання полягало в об’єднанні наявних ресурсів навколо сильного флагманського продукту.

Таким продуктом визначили «Городище-Вали», а ширшим образом дестинації — «Стародавній Володимир». Йдеться про те, щоб об’єднати княжу, сакральну, польську та єврейську спадщину міста у зрозумілу для відвідувача історію, доповнену сучасними форматами інтерпретації. Стратегічна мета передбачає перетворення автентичної спадщини княжої доби на культурно-туристичну екосистему, яка допоможе збільшити тривалість перебування гостей і водночас працюватиме на місцеву економіку та ідентичність.

Окремий потенціал Володимира — великий транзитний та прикордонний потік через Устилуг. Дорожня карта пропонує створювати для цих людей причину не просто проїхати через територію, а зупинитися, відвідати історичний центр, музей, подію, заклад харчування і залишитися довше.

Серед продуктів: 

  • маршрут «Стародавній Володимир»; 

  • театралізована екскурсія «Князівський шлях до трону»; 

  • гастрофестиваль «Смаковиця»; 

  • розвиток музейних просторів; 

  • використання потенціалу міжнародних маршрутів Via Regia та Shtetl Routes.

Олика: спадщина Радзивіллів як основа нової економіки громади

Головний ресурс Олики — культурна спадщина європейського масштабу, насамперед комплекс, пов’язаний із родом Радзивіллів, замок, сакральні пам’ятки та історична забудова.

Особливість полягає в тому, що частина ключових туристичних об’єктів не перебуває безпосередньо в управлінні громади. Тому один із головних акцентів дорожньої карти — партнерське управління спадщиною: співпраця місцевого самоврядування з музеями, релігійними громадами, власниками та користувачами об’єктів, узгодження доступу, спільних програм, реставраційних та культурних ініціатив.

Стратегічна мета Олики до 2030 року — сформувати на основі унікальної культурної спадщини сталу культурно-туристичну екосистему, у якій туризм, гостинність, креативні індустрії та місцеве підприємництво приносять користь не лише відвідувачам, а й самій громаді.

Серед запропонованих продуктів: 

  • маршрут «Олика Радзивіллівська»; 

  • відродження фестивалю «Олицька Переберія»; 

  • локальний гастрономічний бренд «Груші у вині»; 

  • розвиток ремесел та сувенірної продукції, веломаршрутів та креативного підприємництва. 

Також дорожня карта передбачає розвиток туристично-інформаційного центру, моделі управління дестинацією та міжнародного маршруту, пов’язаного зі спадщиною Радзивіллів.

Кінцевий орієнтир — перейти від Олики як місця короткого одноденного візиту до території, де турист має достатньо продуктів і сервісів, щоб залишитися на один-два дні, а його перебування створює попит на місцеві послуги, харчування, ремесла та інші види підприємництва.

Затурці: Липинський, Кисилин і спадщина 26 сіл

Для Затурцівської громади дорожня карта акцентує увагу на освітньо-меморіальній та багатокультурній спадщині.

До 2030 року пропонується об’єднати культурні ресурси всіх сіл громади у цілісний культурно-туристичний кластер, де Меморіальний музей В’ячеслава Липинського стане одним із головних інтеграторів культурного життя. Водночас Кисилин розглядається як унікальний осередок багатокультурної європейської історії, що потребує не лише промоції, а насамперед збереження найбільш вразливих пам’яток.

Одним із ключових продуктів визначено меморіально-освітній маршрут «Липинський: держава починається тут», орієнтований, зокрема, на молодь, заклади освіти, істориків та дослідників. Інший напрям — «Кисилин: перехрестя культур», який має розкривати історію Реформації, социніанської академії 17 століття, міжконфесійного діалогу та спільної європейської спадщини.

До дорожньої карти також увійшли ідеї розвитку традицій і нематеріальної спадщини — зимової забави «Куліг», гастрономічного бренду «Родинний борщ з вишнями», ремесел, промоції постатей В’ячеслава Липинського та Гальшки Гулевичівни. Окремим перспективним ресурсом громади є природне середовище, зокрема територія, пов’язана з витоками чотирьох річок — Турії, Стоходу, Серни та Чорногузки, де розглядається можливість розвитку природно-рекреаційних маршрутів.

Не три однакові документи, а три різні моделі розвитку

Головний результат цієї роботи — три різні моделі, які спираються на специфіку громад.

Для Володимира це концентрація вже сформованої туристичної системи навколо сильного флагмана та перетворення транзитного потоку на повноцінні відвідування. Для Олики — партнерське управління спадщиною Радзивіллів, посилення туристичної спроможності та розвиток економіки гостинності. Для Затурців — збереження вразливої спадщини, формування культурно-освітнього кластера навколо Липинського і Кисилина та включення до нього потенціалу всіх сіл громади.

Тепер дорожні карти можуть стати основою для наступного етапу — включення визначених пріоритетів до місцевих програм і стратегій, підготовки конкретних проєктів, пошуку партнерів та фінансування і поступової реалізації запланованих рішень до 2030 року.

Бо культурна спадщина починає працювати на розвиток території не тоді, коли її просто мають, а тоді, коли громада розуміє, що саме зберігати, як про це розповідати, для кого створювати продукт і який наступний крок потрібно зробити.

Публікацію підготовлено за підтримки Швейцарії в межах Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, який впроваджується компанією NIRAS Sweden AB. Відповідальність за зміст публікації несе виключно автор. Точка зору автора не обов’язково відображає точку зору Швейцарської агенції розвитку та співробітництва або NIRAS Sweden AB.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці, тіктоці та телеграмі

також читайте