Готелі, сквери та новий міст. Які плани на Старе місто Луцька
-b48bac34ddfb6e654909e3a66728e066.png)
Як може змінитися територія навколо замку Любарта за наступні 12 років — розбираємося в концепції та зауваженнях громади.
До 2036 року у Луцьку планують оновити частину Старого міста. Поки що ці наміри мають кілька перешкод: війна, потреба у значному фінансовому ресурсі, згода громади та отримання всіх містобудівних документів.
Підготовку юридичних підстав для змін у Старому місті уже почали проводити.
Навесні провели обговорення проєкту «Стратегії розвитку історичного кварталу міста Луцька (історичного ареалу № 1 м. Луцька „Старе Місто“)». Його ще не затвердили, а після слухань відправили допрацьовувати.
31 липня у стінах міської ради відбулися громадські слухання, де представили проєкт детального плану території та концепцію змін. Низка громадських організацій та лучани уже подали свої пропозиції та зауваження. Їх прийматимуть ще до 10 серпня, а наступну велику зустріч із громадськістю планують на початку вересня.
Чому почалася розмова про зміни в Старому місті
У вересні минулого року Луцька міська рада ухвалила рішення про надання дозволу на розроблення детального плану території у межах вулиць Замокової, Кафедральної, Братковського, Глушець та до межі центрального парку. Загалом мова йде про 18,5 гектара. Левова частка цієї землі — це територія самого Замку Любарта, площа навколо та ринок.
Рішення стало відповіддю на звернення директора ТОВ «Ритейл Луцьк». Замовником містобудівної документації виступило управління капітального будівництва Луцької міської ради, розробником — ТОВ «Містоплан».
Як пояснював тодішній головний архітектор Веніамін Туз, ТОВ «Ритейл Луцьк» має в користуванні ділянку, яка становить орієнтовно 20—25% від загальної площі території, на яку мають розробити ДПТ.
Окрім цього, екс-міський голова Ігор Поліщук писав, що це рішення покликане впорядкувати територію Центрального ринку, з’єднати парк з історичною частиною міста.
Відтак управлінню капітального будівництва доручили забезпечити розроблення проєкту ДПТ, залучивши кошти з інших джерел, не заборонених законом.

Візуалізація проєкту змін. Не є точним відтворенням технічного креслення.
Коли проєкт можуть втілити
Відповідно до документів, фінальне планування готують до весни 2026 року, реалізація першої черги розрахована до 2031-го, а основний блок проєктів має бути завершений до 2036 року.
Але містобудівна документація ще має пройти кілька етапів, серед яких погодження у профільному міністерстві, оскільки стосується території історичної забудови.
Окрім цього, деякі зміни можуть мати ще довшу перспективу. Наприклад, під час обговорення концепції засновник київського архітектурного бюро Archimatika Дмитро Васильєв висловив думку, що перенесення підстанції — справа на 50 років.
Що узагалі планують робити з замком
Питання змін на території тут не стоїть. Всі танці відбуваються навколо цієї споруди. Під мурами з північно-західної сторони запланували водне плесо та готель.
Розраховано, що мури Луцького замку відображатимуться у воді й стануть локацією для фото. Цю концепцію пропонували ще італійські архітектори студії Piuarh, а довершили її в київській «Архіматиці».
Куди перенесуть підстанцію
Аби звільнити місце під підстанцію, планують винести її ближче до паркової території. Цю ідею вже розкритикували, оскільки неподалік розташований заказник «Пташиний гай». У проєкті ДПТ йдеться, що згідно зі стратегічною екологічною оцінкою проєкт не матиме негативного впливу на сусідній заказник «Пташиний гай» за умови створення буферного озеленення.
Чи планують залишити Старий ринок
У нинішньому вигляді — ні. Нині від колишнього ринку вже залишилося лише кілька рядів для торгівлі і критий павільйон. Відповідно до концепції та ДПТ тут мають бути будівлі для торгівлі, заклади харчування, хоча й представляючи концепцію, говорити про передбачені місця для збуту городини.
Загалом ансамбль включатиме:
будівлю ринку;
багатофункціональні громадські простори.
Які ще готелі передбачено у цій зоні
Окрім готельного комплексу на місці ринку, передбачені готелі на вулиці Плитниця. Мова йде про 2–3-поверхове приміщення. Ідею вже розкритикували, адже приміщення на вулиці Плитниці також є історично цінним, на думку учасників обговорення.
Що буде з парковкою
На місці, де нині вже є паркінг, планують зберегти це ж функціональне призначення. Але осучаснити його до триповерхового паркінгу на 280 місць. Також передбачено підземний паркінг на 25 місць у готелі на Плитниці. Разом із новими стоянками готелів загальна кількість паркомісць у районі досягне 335.
Чи буде видно за ТЦ замок
Планується, що замок буде видно, оскільки максимальна поверховість магазинчиків на території ринку не перевищуватиме 2 поверхів, точніше, 11 метрів. Замок має бути видно з багатьох точок.
Що буде з Замковою площею
Територію планують зробити пішохідною для проведення фестивалів, ярмарок та міських подій. Автомобільний транзит перекриють трьома автоматичними болардами (на в’їздах з Плитниці, Кафедральної та на перехресті з Братковського). Проїзд залишать лише для мешканців прилеглих будинків, працівників місцевих закладів та спецтехніки.
Чи зʼявиться поруч новий міст через річку Стир
Проєктом такий міст передбачений. Йдеться про перехід, який вестиме до села Рованці вулицею Замковою та Проєктною (її ще немає). Представник ГО «Просторовий рух» Павло Мазилюк та ще кілька учасників цю ідею розкритикували. Якщо тут і прийнятий міст, то лише для пішоходів та велосипедистів.
Чи передбачена в проєкті розбудова історичних обʼєктів
На схилах перед ринком хочуть облаштувати нові сквери. За історичними мапами 16–17 століть тут проходила лінія дерев’яних укріплень Окольного замку із Воротньою, Пінською та Перемильською вежами. Проєкт передбачає відтворення фрагментів середньовічних дерев’яних мурів, повертаючи місту історичну пам’ять. Ще один сквер з’явиться біля старовинної дзвіниці.
Які зміни очікують на офісний центр «Замок»
Офісний центр на Кафедральній, 10-А чекає реконструкція із добудовою. Площу доведуть до 650 м² при максимальному відсотку забудови ділянки 60%.
Чи можна там побудувати житло
На частині території будинки вже є. Щодо нових осель, то засновник «Архіматики» Дмитро Васильєв зазначив, що точно не рекомендує тут робити житло. На цьому місці, на думку фахівця, має бути громадська забудова.
Що непокоїть громадськість
Представники ветеранських організацій, які прийшли на обговорення, обурювалися самим фактом вирішення долі земель у центрі міста під час війни. Адже частина зацікавлених людей, мешканців міста, не може взяти участі в обговоренні, оскільки перебуває на фронті. Вони вважають, що є чимало більш актуальних проблем для міста.
Віктор Мархалевський, представник Українського товариства охорони памʼяток історії та культури, зазначив, що на представленій схемі не враховані обмеження, повʼязані із тим, що це територія державного історико-культурного заповідника.
«Забудова території заповідника може бути виключно об’єктами, пов’язаними із забезпеченням існування самого заповідника. Тобто ніяких висоток, ніяких торгових центрів, ніяких триярусних парковок і так далі», — зазначав він.
Також додав, що під час розстрілу євреїв у місті велику частину з них, за певними даними, могли поховати якраз в районі замку. А отже, місце потрібно дослідити, щоб зʼясувати, чи немає там людських останків.
Зауваження надали представники ГО «Просторовий рух». Зокрема, відмовитися від ідеї автомобільного мосту на користь пішохідного з велосипедною інфраструктурою.
Також просять передбачити повну реконструкцію вул. Братковського як пішохідної вулиці із забороною транзитного руху та паркування приватного транспорту. Дозволити лише заїзд для спецтранспорту та місцевих жителів. Для фізичного контролю заїзду передбачити автоматичні боларди.
Окрім цього, на думку фахівців, сюди доцільно перенести Центр надання адміністративних послуг із Лесі Українки — це полегшить доїзд і зробить установу більш інклюзивною.
ГО «місто.ребут» внесла пропозиції зберегти максимально пішохідність зони, розвивати маршрути для прогулянок навколо Луцького та Окольного замків, залишити у максимальній візуальній доступності історичні памʼятки та більше повʼязати центральний парк, Старе місто та пішохідну вулицю Лесі Українки.
Загалом, зі слів заступника міського голови Валентина Хаймика, станом на 12 серпня усі пропозиції, які подавали, опрацьовують і систематизують. Наступну презентацію концепції планують на середину вересня.





-2c51955ab3f517c4f814de708cea1067.jpg)

-81d86bac6eed125c9a651f22d67d2f76.jpg)