Чому в Луцьку всихають ялини та що з ними буде далі

Що кажуть екологи

За словами заступника начальника відділу екології Луцької міської ради Олега Гелети, однією з причин погіршення стану ялин є глобальне потепління. Крім того, більшість дерев висадили ще у 1970–1980 роках, тож зараз вони досягли своєї вікової межі.

«Їм уже по 50–60 років. Вони своє віджили, і їх потрібно замінювати на дерева, які краще пристосовані до нашого регіону та клімату», — каже він.

Водночас доцентка кафедри ботаніки та методики викладання природничих наук факультету біології та лісового господарства Волинського національного університету імені Лесі Українки Ірина Кузьмішина зазначає, що тривалість життя рослин у місті загалом менша, ніж у природному середовищі. 

За її словами, через вплив людини дерева перебувають у постійному стресі, тому навіть великі ялини можуть поступово всихати.

Що з трьома головними ялинками Луцька

Олег Гелета розповів, що три ялини, які щороку прикрашають до новорічних свят, ще в 2021 році обстежив фітопатолог. Він встановив, що дерева уражені кліщем, місцями смоляним раком, грибком. 

У 2024 році стан дерев характеризували як вкрай незадовільний. Гелета, посилаючись на фахівців, каже, що врятувати дерева уже неможливо — з часом вони загинуть.

Чому сухі ялинки не прибирають одразу

За словами Олега Гелети, сухостійні дерева в Луцьку видаляють у визначеному порядку. Для цього департамент житлово-комунального господарства проводить тендер для визначення підрядника робіт. Якщо торги не відбулися, їх оголошують повторно. Це може затягнути процес. 

Загалом за минулий рік відповідно до міської програми з благоустрою у громаді видалили 568 аварійних дерев на суму понад 1 млн грн. Водночас у відділі екології Луцькради звітували, що вдалося висадити понад 2 тис. саджанців дерев та кущів. 

Які дерева найкраще приживаються у місті 

У відділі екології Луцької міської ради вважають, що чи не найкраще до міських умов пристосовані липи. Вони добре переносять формувальну обрізку та легко відновлюються. Але наголошують, що для збереження біорізноманіття не варто висаджувати лише один вид дерев. Фахівці радять висаджувати й місцеві види – верби, тополі та клени.

Також експерти рекомендують висаджувати молоді дерева, адже вони краще пристосовуються до міських умов.

Урбаністка платформи  Urban Vision Lutsk Аліна Гончаренко наголошує, що життєздатність дерева залежить не лише від його виду, а й від правильно обраного місця для висадження. За її словами, для широких магістралей зі жвавим рухом і високою загазованістю краще обирати стійкі великі дерева, наприклад, платини. Тоді як для вузьких вулиць і дворів більше підходять компактні види: кулясті клени чи декоративні груші, які не заважатимуть будівлям та інженерним мережам.

Експертка також звертає увагу, що під час озеленення важливо враховувати не лише декоративність дерев, а й рівень їхньої алергенності. 

«Тривалий час міські служби припускалися серйозної помилки: для озеленення закуповували виключно “чоловічі” екземпляри дводомних дерев (як-от шовковиці, ялівцю чи деяких видів тополі), щоб спростити прибирання вулиць від плодів і насіння. Проте “чоловічі дерева” є джерелом пилку, тоді як жіночі — природними пастками, що уловлюють цей пилок», — каже вона.

Ще один важливий аспект — догляд за насадженнями. За словами Аліни Гончаренко, під час планування озеленення слід враховувати не лише вартість саджанців, а й витрати на полив, обрізування, лікування та інший догляд упродовж усього життя дерева. Вона зазначає, що своєчасний догляд обходиться місту дешевше, ніж видалення сухостою та висаджування нових дерев.