Як поляки зробили один із кращих парків ЄС з руїн

Польські архітектори Марцін Марашек та Мацей Кауфман у Луцьку поділилися досвідом відбудови зруйнованих міст. Вони — співзасновники польського архітектурного бюро Archigrest.

Архітектори реалізували проєкт парку «Буря» на схилах кургану Варшавського повстання, який переміг серед 297 проєктів із 35 країн і став найкращим громадським простором в ЄС. Проєкт був розроблений у партнерстві з ландшафтними архітекторками, засновницями topoScape Магдаленою Внук та Юстиною Дзєдзейко.

Під час Другої світової війни Варшава була зруйнована майже на 90%. Величезну кількість будівельних відходів відсортували для вторинного переробляння. Сміття, що залишилося, транспортували до Чернякува , де з уламків польських будинків утворилося 4 пагорби. Найбільший з них був заввишки 40 м.

Поступово територія заростала дикими рослинами. Це так звана четверта природа  — та, що спонтанно з’явилася на «занедбанках».

Для будівництва пам’ятного громадського простору архітектори використали залишки будівельного сміття, змішані з бетоном. З них створили підпірні стінки паркових алей, що нагадують природний переріз ґрунту, крізь який подекуди проглядаються фрагменти ліплених оздоблень будинків, таблички з назвами вулиць тощо. Бетонні лабіринти алей парку обробили спеціальною сумішшю з природного моху і кефіру, що сприяло швидкому розмноженню рослин.

У парку реалізували низку цікавих ідей, які підсилили природну та історичну автентичність території:

• максимально зберегли існуючу рудеральну зелень, одночасно вводячи нові багатовидові місцеві насадження, які збільшують біорізноманіття та поступово перетворюють рослинні угруповання на місцеві;

• максимально інтегрували в природне середовище дитячі майданчики, які реалізували за принципом «ні на що не схоже», аби з нуля стимулювати дитячу уяву;

• збудували пандуси, які забезпечили доступ на різну висоту ландшафтно складної місцевості зі схилами, доступом до води і щільною рослинністю;

• розмістили меморіальні пам’ятки вздовж головної алеї, щоб рекреаційна і меморіальна функції були гармонійно переплетені в одному просторі.

«Через брак коштів майже 100 років не вдавалося збудувати пагорб пам’яті у Варшаві, як це зробили у Кракові та Львові. Лише в 1990-х роках ветерани зініціювали переосмислення дикої території навколо кургану та перетворили її на місце пам’яті — Пагорб Варшавського повстання . Зараз це дуже популярний громадський простір», — розповів Мацей Кауфман.

Міські лекції та дискусії Urban Talks ініційовані misto.reboot в рамках першого урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритм дій».