Як поляки зробили один із кращих парків ЄС з руїн

Розваленим у війну будинкам продовжили життя.

Алея в парку

Алея в парку Варщавського повстання. Джерело: archigrest.com

Польські архітектори Марцін Марашек та Мацей Кауфман у Луцьку поділилися досвідом відбудови зруйнованих міст. Вони — співзасновники польського архітектурного бюро Archigrest.

Архітектори реалізували проєкт парку «Буря» на схилах кургану Варшавського повстання, який переміг серед 297 проєктів із 35 країн і став найкращим громадським простором в ЄС. Проєкт був розроблений у партнерстві з ландшафтними архітекторками, засновницями topoScape Магдаленою Внук та Юстиною Дзєдзейко.

Парк з висоти пташиного польоту.

Парк з висоти пташиного польоту.

Під час Другої світової війни Варшава була зруйнована майже на 90%. Величезну кількість будівельних відходів відсортували для вторинного переробляння. Сміття, що залишилося, транспортували до Чернякува , де з уламків польських будинків утворилося 4 пагорби. Найбільший з них був заввишки 40 м.

Будівельне сміття, з якого звели стіни алей парку Варшавського повстання.

Будівельне сміття, з якого звели стіни алей парку Варшавського повстання.

Поступово територія заростала дикими рослинами. Це так звана четверта природа  — та, що спонтанно з’явилася на «занедбанках».

Для будівництва пам’ятного громадського простору архітектори використали залишки будівельного сміття, змішані з бетоном. З них створили підпірні стінки паркових алей, що нагадують природний переріз ґрунту, крізь який подекуди проглядаються фрагменти ліплених оздоблень будинків, таблички з назвами вулиць тощо. Бетонні лабіринти алей парку обробили спеціальною сумішшю з природного моху і кефіру, що сприяло швидкому розмноженню рослин.

У парку реалізували низку цікавих ідей, які підсилили природну та історичну автентичність території:

  • максимально зберегли існуючу рудеральну зелень, одночасно вводячи нові багатовидові місцеві насадження, які збільшують біорізноманіття та поступово перетворюють рослинні угруповання на місцеві;

  • максимально інтегрували в природне середовище дитячі майданчики, які реалізували за принципом «ні на що не схоже», аби з нуля стимулювати дитячу уяву;

  • збудували пандуси, які забезпечили доступ на різну висоту ландшафтно складної місцевості зі схилами, доступом до води і щільною рослинністю;

  • розмістили меморіальні пам’ятки вздовж головної алеї, щоб рекреаційна і меморіальна функції були гармонійно переплетені в одному просторі.

Інклюзивні стежки-місточки та інсталяції із залишків зруйнованих будинків поляків. Джерело: archigrest.comІнклюзивні стежки-місточки та інсталяції із залишків зруйнованих будинків поляків. Джерело: archigrest.com

Інклюзивні стежки-місточки та інсталяції із залишків зруйнованих будинків поляків. Джерело: archigrest.com

«Через брак коштів майже 100 років не вдавалося збудувати пагорб пам’яті у Варшаві, як це зробили у Кракові та Львові. Лише в 1990-х роках ветерани зініціювали переосмислення дикої території навколо кургану та перетворили її на місце пам’яті — Пагорб Варшавського повстання . Зараз це дуже популярний громадський простір», — розповів Мацей Кауфман.

Міські лекції та дискусії Urban Talks ініційовані misto.reboot в рамках першого урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритм дій».

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте

Чернякув — це мікрорайон Варшави, розташований у районі Мокотув, між урвищем Вісли та самою річкою. Під час Варшавського повстання цей район був одним з останніх польських оплотів.

Перша природа — це натуральні ландшафти, заповідні території, де втручання людини мінімальне. Друга — сільськогосподарські угіддя, промислові ліси та сінокоси, тобто землі, освоєні людиною. Третя — доглянуті газони та міські парки.

Головна військова операція польського опору Армії Крайової (Armia Krajowa) проти Третього Рейху з метою звільнення Варшави і відновлення некомуністичної Польщі. Поштовхом до військових дій став відступ німецьких сил із Польщі з подальшим наступом радянської Червоної армії вздовж східного берега річки Вісла. До 2 жовтня 1944 року німці придушили повстання, депортувавши цивільних осіб до концтаборів і таборів примусової праці та продовжуючи руйнувати Варшаву.