15 ідей для Луцька від учасників Аспен Інституту

Зустрічати подію такого масштабу для міста — це вже плюс до репутації. Захід організували Аспен Інститут Київ та Єгор Гребенніков у партнерстві з платформою «Алгоритм дій», MR. SCRUBBER, Григорієм Зеленюком та Леонідом Джулінським. Загалом на Дні Ідей було понад 150 учасників.

У програмі — виступи міністра освіти Оксена Лісового, директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Елли Лібанової, колекціонера та галериста Євгена Карася. Серед спікерів також нардепи, науковці, архітектори, підприємці. Чимало з учасників зізнались, що завдяки цій події Луцьк відвідали уперше.

Зустріч стосувалась двох тем: українська сім’я як опора суспільства, її вразливість і майбутнє, а також що формує привабливість і успішність міст.

Міста для побудови «свого завтра»

Міста сьогодні переживають безпрецедентний виклик війни. Водночас саме зараз формується нова урбаністична парадигма, де головним стає питання: «Що потрібно людям, аби вони залишилися та будували тут своє завтра?».

Відповіді на нього народжуються у партнерстві влади, бізнесу, культурної спільноти й самих мешканців, вважають учасники зустрічі.

Успішним називають те місто, яке не примушує, а надихає, є людиноцентричним, враховує потреби кожного мешканця.

Як Луцьку стати кращим

Зібрали думки «аспенівців» і гостей заходу, як Луцьку стати таким людиноцентричним містом.

Транспорт, інфраструктура, просторові рішення

• Розв’язати транспортну проблему, лобіюючи якісну дорогу Рівне — Луцьк та внесення міста у великі транспортні коридори. Адже ділянка з Рівного до межі Волинської області — одна з найгірших (Роман Романюк, «Українська правда»). А залізничне сполучення з іншими регіонами теж незручне, зазначив ветеран Олексій Кушнєр. Приміром, потяг «Луцьк — Львів» їде 4 години, хоча протяжність між містами лише 150 км, зауважив підприємець з Луцька Григорій Зеленюк і додав, що швидкісне сполучення з іншими містами стало б величезною перевагою.

• Урізноманітнити спортивну інфраструктуру. Зокрема, відкрити міський стадіон «Авангард» для безплатних пробіжок упродовж усього дня (Григорій Зеленюк). Створити повноцінну мережу безпечних велодоріжок (підприємиця Ірина Кравчук). Розвивати студентські та міські спортивні клуби та культуру «вболівання за своїх» для посилення локальної гордості (нардеп Роман Грищук).

• Усі нові й реконструйовані простори робити доступними для людей з інвалідністю, батьків із візками, літніх людей (проєктна менеджерка платформи «Фронтера» Анна Єкименко-Поліщук). Залучати до цього процесу консультантів з універсального дизайну на стадії проєктування чи ремонту, щоб уникати хиб.

• Організувати більше «живих» публічних просторів із артоб’єктами, лаунж-зонами чи майданчиками для спортивних активностей (Ірина Кравчук, підприємиця).

Історична спадщина, архітектура й туризм

• Переосмислити недооцінену міжвоєнну архітектуру. Журналіст «Української правди» Роман Романюк запропонував реставрувати й промотувати луцькі конструктивістські вілли архітектора Сергія Тимошенка , як варіант — створити туристичний маршрут «Конструктивізм Луцька».

• Підтримувати дослідницькі ініціативи, що відроджують забуті імена, події та локації Волині і формувати нову гордість містян (краєзнавець, начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міськради Олександр Котис).

• Шукати баланс між збереженням історичної спадщини і новою функціональністю. Використовувати історичні будівлі під сучасні проєкти (резиденції, коворкінги, артпростори). До прикладу, луцька літературна платформа «Фронтера» готує проєкт артрезиденції, яка б відкривала забуті імена, де будуть створювати нові культурні продукти, розповіла проєктна менеджерка «Фронтери» Анна Єкименко-Поліщук.

  

Культура, фестивалі та бренд міста

• Розкрити культурний потенціал міста. Проводити фестивалі та культурні події вже зараз, адже вони формують спільноти, підтримують психічне здоров’я, приваблюють туристів. Посилювати мистецькі колаборації з іншими містам.

• Сформувати чітку «фішку» Луцька (культура, ІТ, агротех, фестивалі тощо) й просувати її як ядро бренду. Сформувати якірний захід чи кластер, щоб Луцьк асоціювався з однією «великою ідеєю». Як приклад — інноваційний парк UNIT. city в Києві.

«Ми розбудовуємо в Києві інноваційний простір, де 100 тис. людей, 130 компаній. І ми чітко транслюємо, що ми про креатив, інновації, творчість і бізнес. Луцьк має потенціал для того, щоб мати якийсь якірний захід або якірне позиціонування і щоб сюди приїжджали люди», — пояснив фінансовий директор і партнер UNIT.City Кирило Бондар.

Пам’ять та ідентичність

• Розробити комплексну програму вшанування загиблих воїнів. Адже все, що сьогодні відбулося у Луцьку, — це один раз провели анкетування про перенесення фотостенда з центру міста і на цьому тему більше не порушували. Але про глобальні речі ми маємо думати вже зараз, щоб нашим нащадкам через 100 років не довелося шукати ці забуті імена (Людмила Яворська, misto.media, ветеран Олексій Кушнєр).

• Розвивати програму «Амбасадори Луцька» — залучати активних жителів як промоутерів міста в Україні та за кордоном (ветеран Олексій Кушнєр).

Просторова інтеграція та місцеві продукти

• Створити просторову концепцію «Великий Луцьк»: визначити ролі кожного села (природа, спадщина, агротуризм, індустрія) й інтегрувати їх у спільну економіку (Юлія Дащук, ГО «Спільна справа+»).

• Розвинути лінійку локальних продуктів та сувенірів і забезпечити їхню промоцію та доступність (проєктна менеджерка платформи «Фронтера» Анна Єкименко-Поліщук, політолог Микола Давидюк).

Освіта та молодіжний потенціал

• Більше підтримувати університети як магніти для молоді, яка й має розвивати місто, запропонував народний депутат Роман Грищук.

Підготовка до відбудови та залучення коштів

• Уже зараз готувати пакет готових проєктів, кошторисів і дизайнів, щоби швидко «підхопити» міжнародне фінансування відбудови.

Що таке Аспен

Аспен Інститут Київ  — українська позапартійна громадська спілка, яка об’єднує лідерів, мислителів та практиків з різних сфер, що прагнуть розбудовувати свою країну. Один із форматів зустрічей є Дні ідей  — серія подій, під час яких учасники обговорюють актуальні питання та обмінюються ідеями, думками. Це активізовує спільноти і часто дає поштовх новим проєктам, наголошує виконавча директорка Аспен Інституту Київ Юлія Тичківська.

«Дні ідей — це середовище сенсів, натхнення, нових думок і діалогів. Кожен учасник і кожна учасниця приносять свій унікальний досвід і погляд. Це зустрічі, де обмін ідеями між спікерами та учасниками народжує щось нове — і це вже результат. Ми точно бачимо тут натхнення, нові знайомства, глибше розуміння викликів, які переживає Україна, і, що найважливіше — відчуття єдності й приналежності до спільноти небайдужих. Для нас ці події — це спосіб активізувати локальні громади, підтримати лідерів на місцях», — наголошує вона.