Хвилина мовчання на рівні міста, бізнесу та окремої людини — досвід ГО «Вшануй»

Площа Героїв Майдану. Морозний ранок суботи 15 лютого. За 30 секунд до 9-ї чоловічий голос з колонки оголошує хвилину мовчання, починається відлік 60 секунд.

Під удари метронома зупиняються декілька випадкових перехожих. З десяток людей біля проїжджої частини тримають таблички із закликом зупинитись та вшанувати. Білий легковик на аварійці з’їжджає з дороги до тротуару. А тролейбус за ним стає поперек і перекриває рух. Виходить водій. Пасажири — ні.

Мить, і хвилина закінчується. Відновлюється рух, і всі йдуть у справах. Люди, що прийшли на акцію, обмінюються контактами. Вони у свій вихідний піднялись рано з теплих ліжок, щоб схилити голови на одну хвилину.

І щоб з ними це зробили декілька незнайомців, які могли й не знати про цей ритуал. Їхня мета — щоб важливість хвилини мовчання усвідомило якомога більше людей. Щоб українці схиляли голови вдома, на роботі, на вулиці — скрізь. Не обов’язково приходити на акції. Обов’язково — пам’ятати.

Це вже п’ята акція-нагадування про загальнонаціональну хвилину мовчання  від громадської організації «Вшануй» у Луцьку.

Про ГО «Вшануй»

Засновниця організації — Ірина Чека Цибух — українська громадська діячка, журналістка та бойова медикиня добровольчого батальйону «Госпітальєри».

Ірина загинула 29 травня 2024 року під час ротації на Харківському напрямку.

Вона активно займалася розвитком культури пам’яті в Україні й створила «Вшануй», щоб переосмислювати та персоналізувати ритуал хвилини мовчання.

Після того, як росіяни вбили «Чеку», зібрана нею команда продовжила справу.

Крім акцій по українських містах, ГО проводить громадські обговорення щодо церемоніалу хвилини мовчання, лекції з культури пам’ятання, пропонує способи вшанування для міст та бізнесів, комунікує з ними тощо.

Також працює над методичкою для міст про впровадження хвилини мовчання.

Хто це організовує в Луцьку

Вперше ГО зібрала людей на Театральному майдані у Луцьку 18 січня 2025 року, щоб зупинитись на персоналізовану хвилину мовчання у пам’ять про Костю Стамбула Юзвюка — добровольця з Рівного, який служив у 117-ій окремій механізованій бригаді. Помер 18 липня, рівно пів року тому, у лікарні внаслідок отриманих травм у бою на Запоріжжі.

«Військовий, рівнянин, активіст, веган, зоозахисник, фотограф. Коли Костя з іншими виборював незалежність на Революції Гідності, йому було 13. Коли він став військовим волонтером, йому було 14. Коли він добровольцем пішов на фронт, йому було 22. Зараз і назавжди він — Костя Стамбул Юзвюк. Костя вмів бути всюди. Захищати, працювати більше за всіх, включатися на х10, — і водночас лишатися близьким та відкритим, на відстані повідомлення», — згадують друзі та близькі Кості Юзвюка.

Акцію організовувала його дівчина Олександра Луцак, друзі та ГО «Вшануй». До неї приєднались 28 українських міст, серед яких і Луцьк.

Координаторкою на Волині стала Дарина Захарчук, 18-річна студентка Українського католицького університету родом з Луцька. Це була її перша організована хвилина мовчання, і вона вирішила займатись цим далі.

— Хвилина пам’яті — це найменше, що ми можемо зробити, найлегший спосіб вшанувати — просто зупинитися на 60 секунд. На жаль, це не дуже популярна практика і мені важливо поширювати її не для нас сьогоднішніх, а для майбутніх, — розповідає організаторка.

Відтоді щосуботи о 08:50 дівчина збирає людей на акцію в Луцьку, поширює інформацію через всі можливі канали комунікації і домовляється з міською владою.

Дарині допомагає її мама — Вікторія Захарчук, приходить щосуботи й підміняє доньку, коли та на навчанні у Львові.

Також дівчина створила телеграм-чат, де повідомляє про деталі суботніх акцій у Луцьку. На кожну люди збираються о 08:50. Зазвичай на площі Героїв Майдану, але локацію можна змінювати, пропонувати у тому чаті свою.

Також ГО «Вшануй» закликає проводити персоналізовані акції: приносити фото людей, пам’ять про яких хочете вшанувати або ж домовлятись з Дариною про оголошення акції в честь конкретної людини.

Так організатори хочуть дати хвилині мовчання обличчя й ім’я, розуміння, за кого люди зупиняються, й того, що загиблі у війні з Росією — це не просто «якісь люди», цифри, а конкретні особистості, які мали плани на життя, родини, друзів…

— Першу акцію ми провели на Театральному майдані. Я ще не знала, що хвилину мовчання оголошують у Свято-Троїцькому соборі. Центр міста тоді справді зупинився, навіть громадський транспорт і машини, хоч дорогу ніхто не перекривав. Ми зрозуміли: якщо тут стають о 09:00 і без нас, то треба обрати іншу локацію, щоб більше людей дізналось про хвилину, — ділиться Дарина.

Там їх підтримала ГО «Автомайдан», учасники якої перекрили дорогу, підхопивши ініціативу ГО «Вшануй».

На акцію 18 січня у пам’ять про Костю Стамбула Юзвюка прийшло 10 людей — знайомі. Але кожної суботи кількість небайдужих збільшується. Згодом до неї приєднався луцький відділ всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація Регіональних Ініціатив». Також підтримує Молодіжний центр Волині — надає апаратуру для оголошення.

Комунікація з містом — Луцьк і хороші приклади

Через воєнний стан масові заходи в будь-якому населеному пункті України мають бути письмово узгоджені з міською владою.

Перед кожною акцією Дарина пише лист у Волинську обласну військову адміністрацію — така процедура.

Також дівчина веде комунікацію з міською радою, писала декілька листів до міського голови Ігоря Поліщука з питанням щодо оголошення хвилини мовчання через гучномовці, як, наприклад, роблять у Львові.

Після чого зустрічалася з головою департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міськради Олегом Кобилинським. Домовлялась, щоб хвилину мовчання оголошували з гучномовців на вулиці Лесі Українки, з яких раніше лунали колядки, а також про перекриття дороги по вулиці Винниченка, починаючи від ЦУМу.

Міська рада ж відповіла Дарині, що готова сприяти, але не може мати впливу, бо за перше відповідає департамент культури, а за друге — поліція.

У Києві міську владу робити щось для хвилини мовчання теж спонукають громадські активісти та активістки. Так, менеджерка ГО «Вшануй» Катерина Даценко створила петицію до міського голови Віталія Кличка про зупинку транспорту о 09:00. В результаті — транспорт не зупинятимуть, але будуть її оголошувати.

У інтерв’ю для незалежного харківського медіа «Люк» Катерина говорить про запровадження традиції пам’ятання на місцях так:

«Інститут памʼяті та Міністерство культури мають розробити політику памʼяті. Але виконання лежатиме на місцевих органах самоврядування. У місцевої влади має бути діалог з містянами про те, як вони хочуть вшановувати памʼять. Має відбуватись комунікація влади з активними громадянами, родинами військових, дружинами загиблих. Бо якщо прийде влада і скаже робити „ось так ось“, то у нас виникне питання „чому?“, ми ж не тоталітарна країна… Треба поїздити, поговорити з громадами, дати умовний гайд того, що можна не тільки робити чорні гранітні дошки».

Катерина наводить у приклад Вінницю. Там влада спочатку зібрала водіїв громадського транспорту, працівників комунальних служб та поліцію і пояснила їм, що таке хвилина мовчання і для чого вона потрібна, а також дала їм «пояснювалку» про те, як розповідати про хвилину мовчання людям. Також прокомунікувала на своїх офіційних сторінках, залучала ЗМІ. І тільки потім почала запускати хвилину мовчання на вулицях.

Також у Вінниці у грудні 2024 року ГО «Вшануй» ініціювала проєкт «Поміж нас», під час якого на лавках в центральному парку імені Леонтовича та на Європейській площі у місті встановили пам’ятні таблички з написами: «Тут міг сидіти той, хто віддав за нас своє життя», «Тут міг сидіти той, кого вважають безвісти зниклим», «Тут міг сидіти той, кого ворог закатував у полоні» тощо.

Такі таблички встановили у Коростишеві (Житомирська обл.) та Києві.

ГО створили інструкцію дій для тих, хто хоче проводити акції з нагадування про хвилину мовчання у своєму місті. У ній зібрали інформацію, як відповідати на запитання про важливість цього, як подавати заяву в міську раду й проводити акцію безпосередньо.

Як бізнесу запровадити хвилину мовчання

ГО «Вшануй» також закликають свідомий бізнес впроваджувати хвилину мовчання у себе.

У Луцьку, наприклад, оголошують хвилину мовчання у мережі супермаркетів «Сільпо» (як і по всій країні) та в мережі торгівельних центрів «Епіцентр» (як і по всій країні).

«Щоб почати памʼятати про найбільших героїв сьогодення, потрібна всього лише одна хвилина в день», — говорила Ірина Цибух під час лекції про хвилину мовчання для представників бізнесів 9 травня 2024 року.

Пункти для бізнесу про Хвилину мовчання від ГО «Вшануй», які опублікували з усіма необхідними посиланнями медіа «Люк»:

• завантажити звук (обрати чоловічий чи жіночий голос, метроном або кроки за цим посиланням);

• зібрати працівників і проговорити з ними, чому це важливо;

• прокомунікувати у соціальних мережах про запровадження хвилини мовчання (приклад комунікації від кав’ярні-книгарні «Сенс»);

• видрукувати плакати (є кольорова, світла та темна теми);

• щодня о 9:00 зупиняти діяльність на хвилину і вшановувати памʼять загиблих.

Також можна попросити команду ГО «Вшануй» зробити хвилину мовчання персоналізованою під бізнес, зі згадкою компанії чи конкретної загиблої людини або розробити особливе звернення до відвідувачів і працівників.

Для цього потрібно написати організації на пошту: [email protected].

Як поводитись під час хвилини мовчання о 09:00 людині?

Зупинись. Схили голову. Приклади руку до серця. Подумай, кого і за що ти вшановуєш у ці 60 секунд.

Бо, як казала Ірина Чека Цибух: «Пам’ять формує суспільство».