Куди пливе майбутнє річки Стир

4 липня на вулиці Замковій поруч з локацією клубу «Splav Lutsk Tour» відбулись міські лекції. Захід ініціювало ГО «Місто.Ребут» у межах першого урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритм дій».

Подія складалася з трьох частин:

• лекції Тараса Дацюка, урбаніста, члена ГО «Місто.Ребут» про Смарагдову мережу Луцької громади;

• лекції Андрія Пилипюка, засновника та керівника клубу «Splav Lutsk Tour», про спортивний потенціал річки Стир;

• практичної частини — сплаву на каяках.

Андрій Пилипюк — гід, який 14 років працює в активних видах спортивного туризму, 6 з них — за кордоном. У березні 2022 року заснував клуб «Splav Lutsk Tour», де всі охочі можуть взяти в оренду каяк або сап-борд і сплавитись по Стиру з тренером чи без. Клуб пропонує сплави на сході чи заході сонця, гастрономічні сплави, навіть нічні.

«Splav Lutsk Tour» розташований за адресою вул. Замкова, 35, поруч з будинком, де Андрій Пилипюк народився і виріс.

Лекцію чоловік розпочав з розповіді про стан прилеглої ділянки, яка слугує трампліном між клубом і водою.

«Це був дуже великий ліс, це були хащі, це був осередок наркоманії. Тут мені довелося визбирувати різний непотріб мішками. На зачистку цієї невеличкої території я витратив два місяці, працюючи щодня», — каже Андрій Пилипюк.

Далі — головні тези з виступу гіда про потенціал головної річки Луцька.

Стир дуже важко просувати в туризмі

У нас немає каньйонів, печер, скель. Чому тоді люди з інших регіонів країни мають до нас приїхати? Що має затримати їх тут на декілька днів? Можливо, їм тоді краще поїхати на Дністер, де все це є.

Потрібно докласти неймовірних зусиль, щоб зробити Стир атрактивним, щоб найперше місцеві жителі змінили свою думку про річку.

Я думаю, у нашого клубу це виходить. Ми зробили привабливим невеликий шматок території, але він все одно недосконалий. Сьогодні пройшов дощ, і тут дуже складно пересуватись, слизько, брудно. Ми ж маємо бути готові до будь-яких умов. Ця ділянка також має бути адаптованою для маломобільних груп населення. Щоб, наприклад, людина на колісному кріслі мала можливість комфортно дістатись до каяка, сплавитись, пересісти назад у крісло.

Я б хотів, щоб цим зайнялась міська влада, бо ділянка належить місту.

На Стирі можна і треба проводити реабілітаційні сплави для військових

Це актуально сьогодні, і з часом попит, на жаль, зростатиме.

Потрібно прибрати імпровізовану автостоянку, яка утворилася на в’їзді в парк з боку замку, перед початком доріжки для бігу

Можна зробити там простір для велосипедів та самокатів. Залишити кишеньку для паркування автівок людей з інвалідністю.

У нас в місті катастрофічно мало екологічних стежок

Та й загалом на Волині. Пропоную першу: від Дубнівського мосту до Липлян і точно таку саму дзеркальну з іншого берегу річки. Це було б дуже красиве потужне кільце для прогулянок, пробіжок, їзди на велосипеді.

Кожна стежка має бути грамотно оформлена, обладнана інформаційними вказівниками тощо. На деяких місцях необхідно спорудити якісь містки чи насипи, враховуючи гідрологічний режим річки Стир, коли вода опускається, коли підіймається. Роботи для урбаністів — непочатий край.

У нас немає кемпінгів

Якщо ми хочемо позиціювати річку Стир як потужний рекреаційний об’єкт, куди після війни приїжджатимуть люди на кількаденні сплави, то з’являється питання: чи є у нас для них кемпінги ?

Я дуже люблю ставити в приклад Ісландію, де кількість населення країни така сама, як населення міста Луцьк. І в Рейк’явіку у центрі столиці стоїть величезний кемпінг під намети. Кемпінги там навіть мають зірковість.

На Волині є достатня кількість річок. Люди з інших регіонів могли б приїжджати в Луцьк, тут затримуватись, їхати на Стохід, на Прип’ять, їхати сплавлятися на Турію, знову повертатися в Луцьк, сплавлятися по Стиру, по Чорногузці і так далі.

Тобто Луцьк міг би бути центром водного туризму, такого перевального міста, звідки відправляються і куди повертаються

Як Івано-Франківськ і гори.

Потрібно підіймати культуру водних сплавів, нарощувати клуби, людей, які цим займаються. Я на пальцях однієї руки можу перерахувати кількість клубів всієї області. Це дуже мало при тій кількості водойм, яку ми маємо.

Я буду дуже радий, якщо хтось відкриє клуб біля нас. У Хмельницькому 4 пункти прокату працюють на відрізку 100 м. У Дніпрі два пункти прокату працюють на відрізку 30 м. І ті, і ті мають чергу, і там, і там є попит. Тобто, коли людина бачить і те, і друге, в неї не виникає питання: хочу я чи не хочу, в неї виникає питання: де я хочу?

Проблема острова бобрів

У нас є острів на річці Стир, біля будинку Голованя. На ньому розташовані три дуже красиві класичні великі хатинки бобрів.

Я чув дуже багато різних думок про те, що з тим островом потрібно зробити. Чув навіть, що цю територію хочуть віддати підприємцям, щоб будували готелі, рекреаційні комплекси.

На мою думку, цей острів потрібно зберегти в тому вигляді, у якому він є. Тобто це однозначно має бути зелена територія, яка належатиме заказнику «Гнідавське болото». Так, туди потрібно зробити доступ, якийсь красивий підвісний місточок, щоб люди могли зайти. На острові має бути екологічна стежка, в межах якої буде кільцевий маршрут. Але чи варто там робити щось більше, ніж екостежку? Цю екосистему потрібно зберегти.

Зараз цей острів — в екологічній катастрофі. Там дуже багато сміття. Тому що рибалки туди якось дістаються, але вони, на мою думку, — перші шкідники берега річки. Вони приносять із собою дуже багато чого, але вони дуже мало з цього з собою забирають.

У нашого клубу — дуже великий конфлікт із рибалками

Тому що ми їм заважаємо виловлювати рибу. Ми дістаємо і нищимо їхні сітки, через це ми — їхні перші вороги. Рибалки скаржаться на нас рибінспекції, бо ми плаваємо по річці і заважаємо ловити рибу.

Луцьк — єдине місто в Україні, де забороняють сплавлятись у період нересту (квітень — травень). (Нерест — період розмноження риб — info)

Річка Стир у межах міста повинна бути доступною для активних видів спортивно-туристичної рекреації впродовж року, її не можна закривати.

Освітлення річки

Стир — дуже темна річка. Мені б дуже хотілося, щоб хоча б на відрізку «Центральний пляж — міст на Ковельській» береги були освітлені з обох боків на сторону води. Відпочинок на річці тоді б не обмежувався заходом сонця.

Змагання на річці Стир поки що неможливі

В Україні є Федерація сап та серфінгу, яка бере участь в міжнародних змаганнях. В Україні є чемпіони з сап-серфінгу. Я б дуже хотів організувати такі змагання в Луцьку, і є партнери в Києві, у Дніпрі, які готові їх підтримати. Але не готова наша річка.

Щоб залучити велику кількість спонсорів, партнерів, людей, які підтримують спорт, річка має бути оглядовою. Це має бути видний вид спорту, щоб велика кількість людей дивилася і плескала в долоні. Коли спортсмени змагаються в хащах, де їх не видно з берега, то дуже важко залучити якусь фінансову підтримку.

Далі, припустимо, що ми зібрали цих спортсменів, але де ми їх маємо розмістити? Тобто на якому березі річки зробити масовий старт, щоби одночасно на 3-2-1 стартували 50 людей і зробили це швидко?

Поки що є тільки бажання, а далі потрібно оцю-от берегову зону розчищати, думати, як зробити так, щоб тут могли змагатися, щоб спортсменів було видно.