Виклики війни для українських музеїв. Шлях львівського «Дому Франка»

За даними Міністерства культури, під час повномасштабного вторгнення від атак Росії постраждало вже понад 900 об’єктів культурної спадщини: музеї, театри, бібліотеки, освітні та релігійні установи.

misto.media вирішило дізнатися у музею «Дім Франка», з якими сучасними викликами війни стикаються українські культурні установи зараз та як вони їх долають. Команда приїжджала до Луцька наприкінці січня на запрошення платформи «Алгоритм дій», Літературнарї платформи «Фронтера» та театру «Гармидер».

Як музей переживав перші дні повномасштабної війни

Початок вторгнення завідувачка науково-експозиційного відділу «Дому Франка» Марта Волошанська пригадує дуже добре:

«Безпосередня робота розпочалася 24 лютого. Після того першого шоку зранку, об 11 годині, ми всі вже були на роботі. І першим чином прийшли до тієї меморіальної вілли Франка, й на свій страх і ризик почали пакувати ті експонати, які є найціннішими, у коробки, які самі ж і принесли».

Пані Марта розповідає, що перші два місяці після вторгнення музей не працював для відвідувачів, адже були закриті експозиційні зали, проте працівники щодня приходили на роботу і вирішували, як діяти далі.

Офіційних розпоряджень щодо подальших дій від уряду чи інших інституцій не було.

«На щастя, наш музей така жахлива доля, як музей Шухевича,  оминула. Хоча, коли на вулиці Стрийській попали удари, нас потрясло, вибило шибки, й це для нас було дуже тривожним дзвіночком», — пригадує Марта Волошанська.

З квітня 2022 року «Дім Франка» працює у звичному режимі та приймає відвідувачів.

Команда музею заховала всі важливі експонати та зробила їхні копії, як ось, до прикладу, картин.

На екскурсіях використовується планшет з оцифрованими фото, які також заховані до сховища.

Кожна екскурсія розпочинається зі слів: «Ми перепрошуємо, але тих основних меморіальних речей, які належали Франку і його родині, ми вам зараз показати не можемо. Тому, при нагоді, запрошуємо вас після перемоги, коли ми все повернемо на свої місця».

Головні виклики війни для музеїв

Директор «Дому Франка» Богдан Тихолоз розповідає, що ні на момент повномасштабного вторгнення, ні на сьогодні музеї не мали й не мають чіткого затвердженого вищим органом виконавчої влади Міністерства культури протоколу дій, пов’язаних зі збереженням і евакуацією предметів музейного фонду України.

«Я як директор музею не отримував від того самого Мінкульту взагалі нічого. Всі пакувальні матеріали, ящики, коробки, все ми отримуємо як благодійну допомогу від західних фондів.

Тобто держава своєї функції тут не виконувала і не виконує й надалі. І по суті ми не маємо такого органа, який за це б відповідав», — ділиться з misto.media Богдан Тихолоз.

Директор музею виділив три ключові тези основних викликів війни культурних осередків:

• зберегти спадщину;

• зберегти людей та їхній потенціал;

• не втрачати дрик.

«Дрик — це таке гарне галицьке слово. Має бути дрик, має бути енергія, має бути мотивація, тому що ця історія дуже надовго. Ось ці перші дні, вони дуже зворушливі, дуже складні, але це минуле і ми розуміємо, що це не закінчиться так просто і вже. І тому, якщо ми втратимо цей дрик, ми втратимо просто все», — розповідає пан Богдан.

Керівник зазначає, що держава поводиться дуже необережно з людьми, які зараз працюють у культурних установах. Адже збереження тих вмотивованих та досвідчених фахівців, які є на своїх місцях і роблять свою справу, є дуже важливою річчю.

Нічого важливішого, ніж зберегти людей, немає. Вибачте, згоріти може все, але треба, щоб комусь було це відновлювати.

Богдан Тихолоз

Нові проєкти та плани «Дому Франка»

Зі слів заступника директора з розвитку Любомира Більо, повномасштабне вторгнення завадило «Дому Франка» реалізувати нову експозицію у музеї. Після початку російського наступу пріоритети команди змінилися у зовсім іншому напрямку.

«Мотивація більшості людей відвідувати музеї пов’язана з їхньою ідентичністю. Ти належиш до певного народу чи етносу, твоя ідентичність пов’язана з твоїм особистим розвитком. І це все логічно лягає у наш контекст постаті Івана Франка — це людина, яка формувала і формує ідентичність українців», — розповідає у коментарі misto.media Любомир Більо.

У 2025 році музей повертається до ідеї створення нової експозиції, а саме імерсійної виставки. Це є одним з пріоритетних напрямків «Дому Франка» на цей рік.

Експозиція буде пов’язана з контекстом україно-польських відносин, і команда Дому розуміє, що про цю історію потрібно говорити та пам’ятати.

Також «Дім Франка» планує й надалі актуалізовувати історію української музейної справи та виходити на ширші ринки.