Кохання, скарби та привиди Луцька

Деякі передаються з уст в уста, обростаючи фантастичними подробицями, що вже і не знайдеш, звідки ця історія взялась. А деякі мають реальне підґрунтя і навіть писемні згадки. Своїх привидів має і музейний простір «Окольний замок», та демонструє їх у вигляді голограм або ж про них розповідають екскурсоводи.

Ми розпитали чому там і досі блукають привиди та які скарби й таємниці зберігають древні стіни.

Гріховне кохання

У підземеллі увагу відвідувачів привертають фігури лицарів в обладунках та привид-голограма Ганни Войтехової. Її трагічна історія кохання призвела до смерті — жінку стратили. Відбувалося усе наприкінці листопада 1596 року. Про це переповідають не лише оповідки, а й збережені акти міського уряду Луцька.

Ганна Войтехова була дружиною за луцького ремісника. Та її вподобав Станіслав Хрустель — королівський підданий, лікар-балвер, виходець із польського міста неподалік Кракова.

Знаючи, що кохання між ними заборонене і небезпечне, Ганна від початку відмовляла Хрустелю. Проте шалена прив’язаність чоловіка розтопила серце жінки й призвела до фатальних наслідків.

«Станіслав так захопився Ганною, що заявляв про те, що вона належатиме лише йому, хоч жінка була вже заміжня! Він ходив до Стиру топитися, але місце обрав неглибоке, аби вижити, та налякати. Якось навіть відтяв собі середній палець на лівій руці», — розповідає завідувачка науково-експозиційного відділу музейного простору «Окольний замок» Оксана Штанько.

Станіслав був таким наполегливим і відданим своїм почуттям, що Ганна піддалася і між ними таки зав’язалися стосунки, які у часи 16-17 століття називали вшетечними, тобто гріховними. Законний чоловік Войтехової неодноразово просив коханця відступитися і дати їм спокій, однак Хрустель відмовлявся.

«Знаючи про зраду, столяр Войтех залучився допомогою трьох друзів зі сторожі та пана бурмистра. О третій годині ночі він прийшов додому. Чому він так пізно повернувся додому? Теж питання! Та чоловік засвітив свічкою у вікно і побачив Станіслава у напівроздягнутому вигляді», — розповідає Оксана Штанько.

Під ліжком у кімнаті знайшли черевики Станіслава, а у постелі його кошулю. У тодішні часи за нормами магдебурзького права за розпусне кохання відтинали голову. Тому Ганну та її коханця ув’язнили, де вони й чекали на свій вирок.

Згідно з тодішніми нормами, обох засудили до страти мечем. Проте тоді на площі сталося своєрідне диво і Станіславу вдалося вижити: кат промахнувся.

Ганна ж була страчена. Проте зараз лучани й досі переповідають історію про те, що у той доленосний день жінка загубила своє коштовне намисто. Кажуть, що прикрасу собі забрав кат.

«Перед смертю ката замучило сумління, тому він віддав намисто отцям-єзуїтам. Проте хтось із ченців загубив це намисто у підземеллі», — розповідає Оксана Штанько.

І тепер, за легендою, привид Ганни з’являється і шукає свою прикрасу.

Духи-Каспери

У луцькому підземеллі ще й «літають» добрі привиди-Каспери, які вигукують відвідувачам «Hello». І хоч це голограма, та такі персонажі цілком могли там колись жити.

За словами Оксани Штанько, серед списків студентів, які навчалися у приміщенні теперішнього Окольного замку, було дуже багато хлопців, які називалися Касперами. У часи Речі Посполитої це ім’я було доволі поширеним.

«Тож у підземеллі дійсно є добрі Каспери, які справді жили тут раніше. Така от добра підставова легенда», — розповідає Оксана Штанько.

Заховані скарби

За переказами, у підземеллях Окольного замку зберігаються скарби та книги єпископа Бернарда Мацейовського розповідає історик, автор проєкту «Екскурсії з істориком» Андрій Павляшик.

«430 років тому римо-католицьким єпископом Луцька був Бернард Мацейовський — представник відомого аристократичного роду. Саме з Мацейовськими пов’язують містечко Мацеїв, яке зараз називають Луків», — зазначає він.

За словами історика, Мацейовський пробув єпископом Луцька 13 років. Пізніше — став кардиналом і переїхав у Рим.

Саме у Римі він знайшов старовинну Біблію, якій вже на той час було понад 330 років. Святу книгу кардинал згодом подарував перському шаху Аббасу.

«Цікаво, що у Біблії не було усіх сторінок», — каже Андрій Павляшик.

Бувши відомим і освіченим, Бернард Мацейовський зібрав гарну бібліотеку. Частина книг може зберігатися й у Луцьку, оскільки єпископ захоплювався містом і його атмосферою.

За легендою, скарби та книги луцького єпископа, які заховані у підземеллях, оберігають привиди єзуїтів.

***

Музейний простір «Окольний замок» у Луцьку працює щодня з 10 до 19 години на вул. Кафедральна, 6.