Куди піти і що побачити у Луцьку

Якщо ви плануєте візит до Луцька, маємо список місць, які сповна відкриють вам місто, його атмосферу та сенси. Інформацію із контактами, лінками та ґайдами зібрали на власний смак і за такими напрямками (гортайте!):

• Де відчути атмосферу?

• Які історичні пам’ятки побачити?

• Де подивитись картини?

• Де подивитись вистави?

• Де смачно поїсти?

• Як потрапити на цікаві заходи?

• Які екскурсії можна замовити?

• Де красиві інстаграмні локації?

Де відчути атмосферу?

Вулиця Лесі Українки — пішохідна стометрівка, серце міста. По обидва боки — архітектура різних епох в стилі модерн, сецесії та неокласицизму, тут грають вуличні музиканти та оселилися відомі луцькі бренди — взуттєва сімʼя «Ікос» та шоурум «Шипелик», що на прилеглій Святовасилівській.

Вулиця з’явилася ще в часи Середньовіччя й за свою історію встигла змінити 13 назв. На її середині туристи побачать камінь — стару межу Луцька та знайдуть кілька кликунів, крихітних скульптур.

В одному з тутешніх будинків у 1930-х роках діяла редакція журналу «Karaj Awazy» («Голос караїма»; нині тут кав’ярня Happy Bakery) — першого в світі професійного часопису, що видавався караїмською мовою, аби врятувати від зникнення це давнє самобутнє корінне населення Луцька.

На Лесі Українки традиційно збиралася творча тусовка міста. Саме тут розташовані Галерея мистецтв і майстерні художників. У 1980—2000-х традиційно богема збиралася у кафе «Лакомка», яке зникло разом з епохою андеграундних митців на межі століть. Нині на місці легендарного кафе — ювелірний магазин.

Серед постійних відвідувачів «Лакомки» був поет-шістдесятник, дисидент Кость Шишко. Його змушувала мовчати радянська влада, але не дали забути лучани й закарбували пам’ять митця у ліричній портретній скульптурі з філіжанкою кави біля столика на перетині вулиць Лесі Українки та Кривого Валу.

Навпроти пам’ятника Шишку, у будівлі, що колись була секретним об’єктом телекомунікаційного зв’язку і звідки місто прослуховувало КДБ — під час реконструкції споруджується майбутній Центр розвитку креативних індустрій «Або Або».

Осмислити враження від луцької стометрівки можна тут же — серед численних затишних кав’ярень на Лесі різного смаку та ґатунку.

З вулиці Лесі Українки найкраще продовжити прогулянку проспектом Волі. Парадний пафос «сталінського ампіру» маркує проспект як головну вулицю міста. Центр архітектурної композиції — будівля з колонами біля пам’ятника Тарасу Шевченку — головний корпус Волинського національного університету імені Лесі Українки (колишній обласний комітет комуністичної партії).

Навпроти — фонтан (на місці монумента Леніна, за що колись отримав в народі назву «сльози Леніна», хоча зараз цю назву рідко почуєш (на щастя)) та оглядовий майданчик на центральний парк, в якому легко провалитися в дитинство на весь день на атракціонах чи в зоопарку. Алеї парку ведуть до набережної над Стиром.

Будинок луцького скульптора Миколи Голованя — одна з найвідоміших туристичних локацій Луцька. Місцеві називають споруду Будинком з химерами. Проте за задумом автора пластичні ансамблі мають священне походження. Масштабний дім-майстерня на березі Стиру вражає понад 500 скульптурами на релігійну тематику, з алюзіями на біблійні мотиви й історії, які прикрашають його стіни, дах та подвір’я.

Адреса: вулиця Лютеранська, 9.

Ця скульптура ховається у хащах колишнього ботанічного саду між Палацом учнівської молоді та недіючою дитячою залізницею. Біля Слоника свого часу тусувались неформали, його перефарбовували в різні барви, накривали плетеним коциком, влаштовували навколо посиденьки.

Дитяча залізниця зберегла ще залишки станції «Росинка», де діяв гурток юних залізничників, з перону долинала музика, а літо починалося із бадьорого гудка теплотяга «Юність», який до самої осені катав дітлахів парком вздовж річки Сапалаївки. Нині тут господарюють качки, а станція чекає на свого інвестора.

Адреса: вулиця Шопена.

Неподалік — Волинський краєзнавчий музей. Його будівля бачила все: від німецького гебітскомісаріату до лікарні. Але всередині — скарби! Серед найцікавішого:

• гігантське опудало зубра з 70-х, яке пилососять по пів дня та ще й коштує, як колись «Жигуль»;

• останки найдавнішої волинянки в намисті просто на скелетній шиї;

• люксові барокові меблі князів Радзивілів та унікальні «Кобзарі» (один виданий за життя Шевченка, інший — прострелений кулею бійця УПА, а третій взагалі роками лежав закопаний в землі).

Адреса: вулиця Шопена, 20.

Телефон: +380 332 247 582.

Графік роботи: вівторок — п’ятниця з 9:00 до 17:00.

Вихідні: понеділок та субота.

Замовити квитки та екскурсію можна на сайті музею.

У цьому ж районі — Меморіал вічної слави, збудований в 1977 році радянською владою на місці зумисне знесеного луцького католицького цвинтаря. Сьогодні тут вшановують загиблих в Афганістані, жертв депортацій, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, а також поховано Героя Небесної Сотні Василя Мойсея.

У межах декомунізації з меморіалу прибрали радянську зірку з Кремлем та барельєфи з більшовицькими вождями, а на вхідних пілонах замінили рік початку Другої світової війни з 1941 на 1939.

Адреса: проспект Перемоги.

Які історичні пам’ятки побачити?

Луцький замок — головна історична споруда та туристична візитка міста, збудована в 14 столітті. Біля мурів середньовічної фортеці слова зайві. Просто дістаньте з гаманця 200 гривень і звірте зображення вежі Любарта  на купюрі з архітектурним оригіналом. Зафіксуйте результат на фото. Покажіть друзям в соцмережах. Бінго — туристичний мінімум виконано!

Розкішний максимум — зайти всередину замку, пошукати привидів, знайти бородатого в’язня у заґратованих мурах, відвідати єдиний в Україні музей дзвонів та філософськи споглядати хаос центрального ринку з висоти княжих помешкань.

Адреса: вулиця Кафедральна, 1-А.

Графік роботи: щодня з 10:00 до 19:00 влітку та з 10:00 до 17:00 взимку.

Ціна квитка: для дорослих — 100 гривень, для дітей, студентів, пенсіонерів — 50 гривень, пільговики — безплатно.

Телефон: +380 672 694 342.

Окольний замок — це нова туристична місцина, створена на основі відреставрованої Вежі князів Чорторийських з частиною оборонного муру та Монастиря єзуїтів із підземеллями. Це сучасний інтерактивний простір, де можна:

• познайомитися зі схожим на живу людину роботом-монахом;

• полоскотати нерви голограмами з привидами, історіями любовних трикутників та смертельних розбірок в шляхетних колах;

• додаткові бонуси: прохолодно, як в підземеллі, не треба шукати укриття під час повітряної тривоги.

Адреса: вулиця Кафедральна, 6.

На вас чекають щодня з 10 до 19 години.

Ціна квитка: дорослим — 150 гривень, дітям — 80 гривень, пільговикам — безплатно.

Телефон: +380 672 694 342.

Костел Петра і Павла — головний і єдиний храм луцьких римо-католиків. Його будував італієць Джакомо Бріано в першій половині 16 століття, але діло затягнулося, а потім храм ще й регулярно горів і руйнувався. Через це костел став справжнім архітектурним вінегретом: починали з ренесансу, а закінчили сумішшю бароко й класицизму.

На фасаді храму Божа Матір бореться зі змієм просто на земній кулі, а трохи нижче за всім цим ділом приглядають апостоли Петро і Павло. Але найцікавіше всередині — несамовита акустика і органна музика.

Адреса: вулиця Кафедральна, 6.

Святі меси в костелі Петра і Павла відбуваються щодня о 09:00 (богослужіння польською) та о 18:00 (богослужіння українською). У неділю та свята додатково служать окрему месу для дітей о 12:00. Вхід вільний.

Телефон: +380 332 721 412.

Велика синагога в Луцьку — це реальний релігійний бункер із 1626 року. Король Сигізмунд ІІІ дозволив звести її з каменю замість дерева з однією умовою: будівля мала захищати місто від ворогів. Тому єврейська громада скинулася, добудувала до молитовного залу справжню оборонну вежу, а на даху з чотирьох боків поставила гармати й облаштувала бійниці.

Храм діяв до Другої світової, поки у 1942-му його не підірвали нацисти. За совка споруду перетворили на спортзал. Зараз синагогу повернули єврейській громаді, тож пам’ятка має шанс знову ожити, хоча й помітний невблаганний вплив часу на приміщення.

Адреса: вулиця Данила Галицького, 33.

Караїмська вулиця — особлива частина міста. Вона названа на честь самобутнього й нині майже зниклого корінного тюркського народу. За переказами, у 1392 році великий князь литовський Вітовт запросив караїмські родини з Криму та оселив їх на Волині й у Литві. Луцька громада подарувала світові видатних філологів та вчених, як-от Мордехай Султановський та Абрагам Фіркович.

Після Другої світової війни через радянську політику та репресії караїми були змушені залишити місто. Сьогодні в Луцьку караїмів майже не залишилося, а у світі їх налічується трохи більше як дві тисячі осіб. Вулиця Караїмська залишається німим пам’ятником цьому народу, який назавжди вписав своє ім’я в історію Волині.

Адреса: вулиця Караїмська.

Вірменська церква — храм 15 століття, у який не можна увійти. З 1950 року давня святиня… стала звичайним житловим будинком. Вірменська громада, яка з’явилася в Луцьку у 13 столітті, стала однією з найчисленніших в Україні. За свою багатолітню історію вірменська церква встигла побувати католицьким костелом Святого Стефана та військовим складом, аж поки у 1845 році грандіозна міська пожежа не перетворила її на руїни.

Сьогодні через перебудову під квартири розгледіти у будівлі середньовічний храм важко — про колишню велич нагадує автентична форма стін. Проте цей дім залишається свідком епохи, коли вірменський квартал Луцька налічував сотні будинків і був центром великої культури.

Адреса: вулиця Галшки Гулевичівни, 12.

Лютеранська кірха — це той самий готичний шпиль, який ви обов’язково побачите на панорамах Старого міста. Будували її німецькі колоністи у 1906 році.

Кірха швидко стала головним духовним центром волинських німців, але Друга світова війна перекреслила все, і храм занепав. У 1960 році потужний буревій з корінням зніс її знаменитий високий шпиль, а радянська влада взагалі влаштувала всередині архівне сховище для паперів.

Будівлю відреставрували у 1994 році та передали євангельським християнам-баптистам, тож зараз це «Дім Євангелія». А в автентичному будинку пастора по сусідству збирається німецьке товариство, яке нагадує про перших господарів цієї краси. Будете поруч — обов’язково зробіть фото, архітектура тут кінематографічна.

Адреса: вулиця Караїмська, 16.

Луцька тюрма, на місці якої нині Свято-Архангельський чоловічий монастир, ховає за мурами моторошну історію. Спочатку в цих стінах понад два століття молилися сестри-бригідки, аж поки в середині 19 століття російська влада перетворила його на окружну в’язницю.

На початку Другої світової війни тут утримували понад дві тисячі в’язнів — переважно українських націоналістів, науковців та інтелігенцію. 23 червня 1941 року енкавеесівці влаштували масовий розстріл. Тоді загинуло близько двох тисяч осіб.

Сьогодні у цих стінах знову звучить молитва. Сюди можна прийти в будь-який час, поставити свічку та вшанувати пам’ять невинно убієнних біля меморіальних знаків.

Адреса: вулиця Кафедральна, 16.

Де подивитись картини?

Художній музей у Луцьку — це комбо «два в одному»: артгалерея всередині легендарного Луцького замку. Музей заїхав сюди у 1973 році, обживши колишній Будинок канцелярії 18 століття, який звели просто на руїнах давнього княжого палацу.

Музей володіє колекцією західноєвропейського мистецтва 16—19 століть. Родзинка колекції — Хосе де Рібера, Лукас Кранах Старший, Ніколя Пуссен, Франческо Лондоніо та інші. У фондах музею колекція українського мистецтва кінця 19 — початку 20 століть, зібрання українського історичного портрета. Під час війни картини зберігаються у сховищі.

Натомість зараз відвідувачі можуть побачити картини українських митців другої половини 20 століття, які музейники демонструють у художніх проєктах на різні теми. Наразі доступна до перегляду експозиція полотен другої половини 20 — початку 21 століття «Колекції», до якої увійшли роботи Дмитра Стецька, Віктора Зарецького, Григорія Чорнокнижного, Олександра Шмакова, Георгія Хаджиоглова, Олександра Дишка, Наталії Кумановської, Миколи Кумановського, Костя Борисюка та Олександра Найдена.

Адреса: вулиця Кафедральна, 1-А.

Музей працює з середи до неділі з 10:00 до 17:00.

Вартість вхідного квитка — 50 гривень.

Телефон: +380 332 723 075.

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків — це найбільший музей сучасного мистецтва в Україні, який з’явився у Луцьку в 2018 році з приватної ініціативи. Це три поверхи великих інсталяцій, експериментів із простором, відеоарту, живопису, скульптури.

Тут ви зустрінете скульптуру Олександра Архипенка, полотна Анатолія Криволапа, Олександра Ройтбурда, Арсена Савадова, Іллі Чічкана, а також потрапите до меморіального музею луцького художника Миколи Кумановського.

Адреса: вулиця Івана Корсака, 1.

Графік роботи: у будні з 12:00 до 20:00, у вихідні — з 11:00 до 20:00.

Квиток коштує 200 гривень (пільговий — 100), а щосереди вхід безплатний.

Телефон: +380 661 425 118.

Lu Gallery — унікальна мистецька квартира в старому будинку в центрі міста. Тут ніби в гостях у друга-художника: груба в кутку, фортепіано, вінтажні інтер’єрні деталі. Та головне — картини.

Тут можна побачити твори українських митців різних епох, які досі зберігалися у приватних колекціях або сховищах. Тепер ці полотна доступні для перегляду, а деякі продаються.

Майже усі роботи на виставці — з приватної колекції засновника мережі артпросторів LU Adam Harber Foundation Адама Харбера.

Адреса: вулиця Миколи Мялковського, 8.

Графік роботи: вівторок — неділя: з 11:00 до 19:00.

Вхід вільний.

Волинська галерея мистецтв — такий собі будинок митців, бо над галереєю розташовані три поверхи майстерень художників спілки. Зручно — можна показати свіжу роботу щойно з-під пензля. Тут жива атмосфера й величезна колекція робіт волинських майстрів: від класичного живопису й графіки до скульптури та гобеленів.

У галереї постійно міняються виставки, тож сюди варто заглядати регулярно.

Адреса: вулиця Лесі Українки, 24-А.

Графік роботи: у будні 11:00–18:00, вихідні 11:00–15:00.

Телефон: +380 507 490 133.

Вхід вільний.

4/8 Gallery — єдина в Україні галерея просто неба. На території є чотири стіни, розміром 3×3 метри, на кожній — по дві площі для розпису. Поміж стін можна ходити і, якщо пощастить, спостерігати за процесом творчості.

У галереї open air експозиція постійно оновлюється — новий художній шар просто лягає на попередній.

Адреса: проспект Волі, 49.

Доступна для перегляду постійно.

Галерея «33бірка» в misto.cafe. Це територія, де зібрано 33 авторські роботи митців, повʼязаних із Луцьком, різних поколінь та артпрактик.

Серед них: Кость Шишко, Олена Бурдаш, Андрій Присяжнюк, Іштван Кус, Владислав Лебідь. У переліку є тиражна графіка, колажі, рисунки та малюнки у змішаних техніках.

Вигідний бонус: естетичну втіху можна поєднати з гастрономічною.

Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 26.

Графік роботи: щодня з 8:30 до 22.00.

Телефон: +380 979 070 017.

Де подивитись вистави?

Гармидер — луцький незалежний театр, що діє з 2003 року. Це місце за межами драматургії, класичної вистави і театральної зали, тут змушують думати і пам’ятати. У репертуарі багато філософських вистав-рефлексій та досліджень про видатних земляків: Олену Пчілку, Лесю Українку, Миколу Кумановського. А нещодавно театр дав новий подих волинському фентезі «Озерний вітер» за твором Юрка Покальчука.

Адреса: вулиця Залізнична, 9.

Більше про актуальний репертуар «Гармидеру» та квитки на вистави — на сайті театру.

Телефон: +380 997 400 276.

Ціна квитка — 300 гривень.

Театр ляльок — простір дитинства, в якому виросло не одне покоління лучан. Тут можна і дітлахів розважити, і самим не сумувати. Паралельно із традиційним репертуаром для юного глядача розвивається «доросла» вечірня сцена 18+, на якій грають вистави на теми кохання, непростих людських доль, екології. «Гамлета» у виконанні маріонеток бачили? А твори Тараса Шевченка у постановці театру ляльок можете уявити?

Адреса: вулиця Кривий Вал, 18.

Квитки та афіша — на сайті.

Ціна квитка — 150 гривень.

Телефон: +380 332 723 260.

Волинський обласний академічний театр — це класичний театр з традиційним репертуаром. Вічна атмосфера обласної драми викличе дежавю: велюрові крісла, пафосна завіса і панорамні вікна на Театральний майдан міста. Якщо шкребе ностальгія за старою доброю світовою драматургією чи українською класикою — вам сюди. В репертуарі — вистави для дорослих та дітей.

Адреса: Театральний майдан, 1.

Квитки від 100 гривень можна придбати на сайті та у касі.

Телефон: +380 332 725 460.

Де смачно поїсти?

Кафе суспільного впливу misto.cafe — заклад, у якому кожен з’їдений чебурек робить Луцьк кращим, тому що 80% його чистого прибутку йде на фінансування важливих громадських проєктів для розвитку Луцька.

В закладі працює унікальний магазин луцьких брендів, де можна придбати топовий місцевий мерч і підтримати крафтярів.

В меню — зрозуміла міська їжа: від великих ранкових сніданків і ніжних крем-супів до хелсі десертів та кави. Головний ексклюзив кухні — автентичні кримськотатарські страви та насичена кава на піску.

Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 26.

Графік роботи: щодня з 8:30 до 22:00.

Телефон: +380 979 070 017.

Заклад заїхав у культову будівлю 1937 року, де колись працювала відома цукерня-кав’ярня «Mokka», яка привезла на Волинь найпершу кавомашину. В інтер’єрі зберегли автентичні матеріали, панорамні вікна та відновили затишний внутрішній дворик із терасою. Всередині кілька залів, а на стелі одного з них красується космічна інсталяція, що відсилає до назви.

Особливість закладу — це відкриті пекарня, бар і кухня, де все готується просто на очах у гостей. Акцент на стравах з відкритого вогню.

Адреса: вулиця Кривий Вал, 28.

Телефон: +380 930 032 828.

Luchan Beer & Gastro — такий собі шоурум луцького крафтового пива Luchan і вилюблене ресторанне дітище власників бренду.

На барі — повна лінійка пива Luchan, а також «гостьовий кран», де періодично з’являються ексклюзивні новинки від інших крафтових броварень.

Адреса: Київський майдан, 3.

Графік роботи: з 11:00 до 23:00.

Телефон: +380 933 212 025.

«Культ» — це розкіш, блиск і краса від виделки й скатертини до страв і напоїв. Сюди треба йти гурманам й гедоністам за особливими смаками: вугор з яблуками, тартар з яловичини, попкорн з креветок та інша вишукана їжа. А ще — велетенська карта авторських та класичних коктейлів.

Родзинка закладу — магазин красивих речей: антикварний декор й посуд, прикраси українських брендів, картини та багато іншого.

Адреса: проспект Волі, 57.

Телефон: +380 671 414 149.

«Корона Вітовта» — давній ресторан з усталеною традицією й шляхетним гонором, адже розташований поряд з Луцьким замком. Тут бували всі шановні гості міста — від політиків до акторів та музикантів.

Атмосфера та меню закладу відсилають до княжого минулого краю: тут вам мури, цегляна кладка та масивні каміни в інтер’єрі й дичина та гостинні княжі тарелі з сиру та м’яса у меню.

Родзинка — краєвид з вікна: поряд із середньовічними мурами почуваєшся князівським кумом, не менше.

Адреса: вулиця Плитниця, 1 (праворуч від замку).

Телефон: +380 973 908 688.

«Курінь» — максимально автентичний український заклад мережі «Гранд персона». Атмосфера дотримана до дрібних деталей: тин, рушники, кошики, домоткані скатертини, віз (!) і традиційне українське меню: борщ, рулька, мачанка, банош, качка, гриби та свіжина під наливки, винце чи щось міцніше.

Адреса: проспект Грушевського, 26.

Телефон: +380 673 343 467.

«Ціберек» або чебуречна, в яку не соромно прийти на побачення чи сімейне свято. У меню — 100 500 видів чебуреків різного розміру (від міні- до великих) і з різними начинками: класичні солоні з м’ясом та без і незвичні солодкі чебуреки.

Адреса: вулиця Винниченка, 2.

Телефон: +380 665 036 219.

«Непрохліб» — стильний заклад у центрі, де класика міксується з трендами. Логіка кухні проста: годувати смачно й без зайвих рамок. Головна фішка — сніданки all day, тож замовити легендарні місцеві сирники можна хоч увечері. На солодке пропонують свіжу випічку та десерти. Тут можна замовити торт до свята або взяти з собою готові фірмові бокси для вечірки.

На барі, крім класичних напоїв та міцного алкоголю, є чим здивувати, тож тестуйте лінійку нових коктейлів від барменів або беріть із собою готові RTD-коктейлі у пляшках — ідеальний формат для прогулянок містом.

Адреса: проспект Волі, 9.

Телефон: +380 632 571 949.

Happy Bakery — місце, де хліб усьому голова. Це луцька мережа закладів з випічкою і не тільки. В місті є шість локацій з живим хлібом, але кличемо вас у найцентральніший — Happy Bakery Бістро на Лесі Українки. Крім доброго хліба, який не шкодить фігурі, тут спокуслива вітрина десертів власного виробництва. А ще велике меню сніданків, супів, салатів, пасти та тостів і, звісно, добра кава.

Адреса: вулиця Лесі Українки, 61.

Ознайомитись з актуальним меню можна на сайті.

Телефон: +380 961 950 721.

«Оболонь. Кораблик» — настільки культове місце, що на порозі не завадило б вклонитися. У закладі з понад 30-літньою історією грали всі топові українські музиканти на початку і в розпал свого зіркового шляху. «Тартак», «Бумбокс», «ВВ», Святослав Вакарчук, «Гайдмаки», «Мед Хедс»… Портрети гостей — на фотодошці, переконайтеся.

Посеред закладу — корабель із золотавою фігурою оголеної жінки на носі й гоноровими столами на палубі. Персонал, як годиться у морі, — в тільниках. Меню — піратське: м’ясо, риба, пательня, ситні салати і, звісно, море пива й закусок до нього.

У закладі регулярно відбуваються благодійні концерти.

Актуальне меню — на сайті закладу. Афіша — у соцмережах.

Адреса: вулиця Коперника 8-А.

Телефон капітана: +38 050 215 41 56.

Як потрапити на цікаві заходи?

«Дія. Бізнес» — корисний хаб, де можна розібрати свій бізнес по поличках із менторами — від податків і юридичних питань до маркетингу. Це місце прокачки місцевих бізнесів: від швидких інтенсивів до серйозних бізнес-шкіл та акселераторів, де стартап розберуть на запчастини. Бонус івентів — нетворкінг, де в перерві на каву можна знайти інвестора, партнера або просто однодумців.

Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 26.

Телефон: +380 672 224 032.

«Майстерня місця» — міський простір для заходів і зустрічей, який з’явився у 2025 році. На вигляд — восьмикутна альтанка з дахом і лавками, схожа на гуцульський дворик, де молодь проводила дозвілля. Мета луцької майстерні — качати в Луцьку культуру тусовки та спільної творчості.

В концепцію закладу можна вписатися з будь-яким форматом заходу: від лекції до приватної вечірки чи лампового чаювання.

Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 28.

Контакти для уточнення деталей у телеграм: @sejechka.

«Лучанка» — індустріальний простір, який перетворюється на точку культурного двіжу. На території вже діє майстерня Дмитра Березюка, який не лише виготовляє автентичні традиційні інструменти, й реставрує їх, поповнюючи асортимент інструментами інших культур.

Також на «Лучанці» працює бренд Temporary Contemporary, заснований дизайнером Стасом Лисицьким. Концепція виробництва полягає у створенні непропорційних моделей одягу.

Швейна фабрика (а до того млин Фрідмана) нині є локацією для любителів мистецтва: сюди привозять діджеїв, а старі цехи ідеально підійшли під сучасне мистецтво: фото- та художні виставки, інсталяції, арткіно.

Тут збираються на відкриті лекції, паблік-токи про урбаністику, влаштовують ярмарки локальних бізнесів, де можна вихопити класний шмот чи хендмейд-декор від місцевих майстрів. Головний кайф цих заходів у максимально строкатій, але дуже творчій публіці.

Адреса фабрики: вулиця Мельнична, 13.

Які екскурсії можна замовити?

Нічна екскурсія «Романтика та містика Лучеська»

Нічна екскурсія «Романтика та містика Лучеська» — це причина заночувати у Луцьку. Уявіть: місто спить, згасли вогні, а ви вирушаєте блукати підземеллями та вуличками Старого міста. Веде цей весь двіж кликун у середньовічному плащі з палаючим смолоскипом у руках. Він водить закутками, куди вдень ти не зазирнеш, і розповідає моторошні легенди, історії про кохання, дуелі, привидів та таємниці луцьких підземель.

Окремий кайф — це театралізовані фішки та сюрпризи по дорозі, коли історія буквально оживає перед очима. А у фіналі — подорож на оглядовий майданчик, де під зірками пригощають фірмовим луцьким «нектаром» — особливим зігріваючим напоєм, щоб закріпити враження. Реєстрація — за посиланням або номером телефону: +38 050 705 97 43.

Екскурсії

Вважаєте екскурсії нудним бубнінням дат та імен князів? Ви просто ще не гуляли Луцьком із правильними людьми! Далі — лише частина із достойних гідів, які покажуть місто так, ніби ви приїхали у гості до старого друга.

Наталія Куява — головна по таємницях та квестах

Якщо ви у Луцьку вперше, то Наталія Куява проведе найважливішими точками і розкаже все про сиву давнину та чим місто живе просто зараз. Її фішка: вміє цікаво провести дітей слідами Кликунів та захопити історичними місіями з пошуку листів від луцьких князів.

Телефон: +380 509 192 797.

Наталія Андрейчук запрошує на повільні прогулянки зі смаком

Наталя — майстер тривалих і затишних луцьких мандрів. Витягне в Центральний парк та Гнідавське болото, проведе історичними підземеллями, Луцьким та Окольним замками і обов’язково навчить загадувати бажання на Стиру (кажуть, збувається!). А далі відпустить у вільне плавання — якраз пити каву й насолоджуватися моментом.

Телефон: +380 955 368 446.

Петро Троневич та його історія без фільтрів

Гід-легенда. Краєзнавець і дослідник, справжній науковець, який вміє розмовляти людською мовою. Якщо ви не любитель міських легенд і шукаєте хардкорних історичних фактів, вам — до пана Петра. Він розкаже все про середньовічний Луцьк і занурить в епоху з’їзду монархів.

Телефон: +380 680 152 620.

Ольга Шарута — театр, фемінізм та квести

Перетворює звичайні прогулянки на інтерактивні перформанси та авторські квести для будь-якого віку. Її екскурсії для тих, хто любить не просто слухати, а залюбки шукати корону Вітовта чи скарби замку. Вона закрутить екскурсію навколо теми фемінізму чи родини Косачів, а також організує спеціалізовані екскурсії для людей з інвалідністю.

Телефон: +380 506 730 526.

Панська екскурсія «На два пани — одні штани»

Панська екскурсія «На два пани — одні штани» Андрія Мельника і Сергія Наумука — ще одна прогулянка з гумором і смаком. Чоловіки перевтілюються в колоритних персонажів — пана Випивонського (Андрій) та пана Закусонського (Сергій) та розповідають про атмосферу 20–30-х років 20 століття, коли Луцьк був світським воєводським центром. Ці двоє розповідають про тодішнє нічне життя, кабаре, казино, ресторани та найгарячіші скандали й плітки, які місцеві обговорювали на бульварах.

Гіди заморочились на автентичний лук і відшили спеціальні костюми за тогочасними фотографіями, тож виглядають, як реальні франти 1930-х.

Тривалість мандрівки — 2 години. Ціна: 500 гривень з особи.

Для замовлення екскурсії пишіть гідам у соцмережі або телефонуйте +38 098 371 19 04.

Феміністична екскурсія

Феміністична екскурсія про 10 видатних лучанок і місця їхньої слави створена для рівноваги князівсько-королівських історій, якими рясніють історичні буклети. На цій прогулянці познайомитеся з жінками, які свого часу ламали стереотипи, керували князівствами і створювали університети. Ви почуєте про королеву Франції Анну Ярославну, меценатку Галшку Гулевичівну та першу українську сенаторку Олену Левчанівську.

Маршрут динамічний: за годину пройдетеся локаціями, де колись вирувало життя наших супергероїнь, та ще й помацаєте купу інтерактивних та автентичних штук.

Коштує екскурсія 3,5 тисячі гривень на компанію із 20 людей.

Замовлення за номером: +38 098 272 27 20.

Де красиві інстаграмні локації?

«Космогонія» — найбільша картина світу. Це гігантське полотно площею понад 2 000 квадратних метрів створив художник Петро Антип. Картина розповідає епічну історію від створення Всесвіту до розвитку людства.

Порада: зарядіть телефон перед візитом, адже з картиною можна взаємодіяти у діджитал-форматі. Треба лише навести камеру телефону на полотно через спеціальний додаток, і завдяки доповненій реальності елементи картини починають рухатися й крутитися в космічних вихорах.

Адреса: вулиця Івана Корсака, 1.

Графік роботи: у будні з 12:00 до 20:00, а у вихідні — з 11:00 до 20:00. Квиток коштує 200 гривень (пільговий — 100), а щосереди вхід безплатний.

Телефон: +380 661 425 118.

Оглядовий майданчик на Львівській — це секретний закапелок, про який знають далеко не всі туристи, і в цьому його головний кайф.

Тут вам відкриється просто кінематографічний вид на Старе місто: видно величну Лютеранську кірху з її гострим шпилем, який так ефектно прорізає небо. Якщо прийти сюди ввечері, коли сідає сонце і в місті починають запалюватися перші вогні, вайб стає настільки романтичним і містичним, що можна знімати кіно. Порада: беріть із собою каву в термос або той самий фірмовий луцький «нектар» і гайда на Львівську.

Адреса: вулиця Гірна, 24.

Скульптурна сім’я «Возз’єднання» авторства Євгена Примаченка у центральному парку — пронизливий артоб’єкт міста, що з’явився наприкінці 2023 року на пляжі в Центральному парку. Композиція складається з двох частин, які розділені річкою Стир. На одному березі стоїть строга геометрична фігура чоловіка, а на протилежному — жінки з дитиною. Скульптурна метафора про мільйони українських сімей, які через війну опинилися по різні боки кордону, у різних містах та країнах. Будете гуляти парком біля води — обов’язково зупиніться на хвилину біля цих фігур, щоб відчути їхній глибокий сенс.

Адреса: вулиця Глушець (поблизу спортивної школи «Спартак», що у Центральному парку імені Лесі Українки).

Біговою доріжкою на дамбі поруч можна дістатися до Старого міста на вулиці Кафедральній і підставити голову під ковану металеву корону — будете мати княжий портрет на тлі середньовічних мурів замку.

Адреса: вулиця Кафедральна.

«Зерно» — блискуча скульптура з нержавіючої сталі, у якій круто зробити селфі, наче у кривому дзеркалі. Скульптура має особливий сенс: «Зерно» збирає донати на розмінування. Щоб долучитися, треба відсканувати QR-код на інформаційній табличці поруч. Або на сайті zerno.algorytm.ngo.

Адреса: перетин вулиць Кривий Вал та Лесі Українки.

Для соковитого оновлення інсти ловіть готовий маршрут по топових стінописах Луцька від Андрія Калькова. Його мурали — це геометричний гіпноз та ідеальні інстаграмні локації.

«Душа міста»: нереальний 3D-ефект і фірмове кругове оптичне мистецтво мало не ламають очі у спробі розібратися, де там об’єм, а де площина. Шукайте ракурс по центру для космічного фото в профіль.

Адреса: вулиця Лесі Українки, 26-А.

Робота із серії «Круговорот»: графіті на кількаметровій водонапірній вежі поблизу ЖК «Сімейна фортеця». Кальков досліджує вічний цикл руху, пізнання та трансформації через геометричну абстракцію, оп-арт та цифрову естетику. Основний мотив — спіраль — символізує безперервність життя, самоусвідомлення та обмін енергією. Серія втілюється в живописі, графіці та масштабних муралах по всій Україні.

Адреса: село Струмівка, вулиця Східна 34-А.

Окрема радість Луцька — мурали з відомими, важливими та просто яскравими лучанами, які залишилися в пам’яті міста. Зі стін будинків у різних районах споглядають на місто Василь Зінкевич, Сашко Положинський, Віталій Кварцяний, Валерій Маренич та інші. Портретує цих людей відомий луцький художник Юрій Чайка. Хочете квест? Пройдіться центром Луцька і зберіть колекцію фото на тлі стінописів зі знаменитостями.

It will be updated

Знаєте, що ще цікавого подивитися у Луцьку? Напишіть нам в редакцію: [email protected] і ми оновимо наш ґайд, якщо ваша порада сподобається.