Локації Арт

Ходімо до музею Волині. Автограф Залужного, зуби акули і зубр-велетень

9:05, 08 вересня 2024

П’ять причин завітати до Волинського краєзнавчого музею.

Волинський краєзнавчий музей — найдавніший і найбільший музей Волині. Ми розкажемо вам, чим він багатий сьогодні, і чому сюди варто запланувати візит.

Зуби мамонта, червонокнижні тварини і колекція грибів

Музей розташований в центрі Луцька, по вулиці Шопена, 20, поруч із Палацом учнівської молоді. За Польщі, в 1920-30 роки, у приміщенні краєзнавчого музею було окружне земельне управління. А під час нацистської окупації, у 1941-1944 роках, — гебітскомісаріат (окупаційна адміністрація — mm) Пізніше і аж до 1985 року приміщення слугувало лікарнею. А вже потім стало музеєм.

У восьми залах відділу природи Волині «живуть» зубр, кабан, лось та інші волинські звірі та птахи. А ще — зразки ґрунтів, волинський бурштин і… зуби акули. Просто уявіть собі: акула в Любомлі чи Локачах! Десятки мільйонів років тому на території Волині було море, тому рештки водних мешканців можна знайти у містах і селах області.

Опудало зубра — зірка експозиції відділу природи. Виявляється, у фондах музею їх є декілька, але на експозицію «заслуговує» найвдаліший виріб таксидермістів . Опудало зубра для музею купували ще в 1975 році й віддали за нього 5 тисяч рублів. За ці кошти тоді можна було придбати «Жигулі». Тоді музей знаходився недалеко в іншому приміщенні по Шопена.

Опудала потребують багато уваги: їх чистять, обробляють від шкідників. Щоб пропилотяжити зубра, треба витратити пів дня і витрусити мішок пилу, а ще — зробити йому вологе прибирання, і повернути хутро в природний вигляд. Саме ці звірі та діорами з краєвидами Камінь-Каширського лісу і берега Світязя — єдина експозиція, яку не розбирали музейні працівники на час повномасштабного вторгнення. Тому що зібрати її знову не змогли б — конструкція надто складна і крихка.

Віднедавна у відділі природи влаштовують квести і театралізовані екскурсії для дітей, водять з ними «Подоляночку», шукають сліди червонокнижної видри і рахують річні кільця на спилі старої сосни.

Тут розкажуть про мамонтів, які проживали на території Волині, покажуть бивні дорослого мамонта і зуби мамонтеняти. Їх знайшли на дні Стиру, в піску. А ще у відділі пишаються колекцією муляжів волинських грибів. Кажуть, їх люблять роздивлятися діти.

Експозиція відділу природи Волині. Тут і далі фото Тараса Лучка.

Від первісної людини до князів Радзивілів

Від мамонтів екскурсоводи ведуть у відділ найдавнішої історії, де поміж списів, прикрас, кінської збруї, та сокир, у скляному саркофазі лежить скелет найдавнішої волинянки. На ній — кам’яне намисто. Навколо — глечики та горщики. Тут можна роздивитися гармати і пістолети, кулі і стріли з кудлатим оперенням з найдавніших часів до ХІХ століття.

Екскурсоводи інтригують: «Вас зацікавлять елементи бруківки з кінських зубів!». Бруківка, знайдена у волинському селі Кривлин, з’явилася внаслідок боїв у 1812 році, коли постраждало понад 10 тисяч тварин. Зуби стали міцним будматеріалом, аби вимостити дорогу в селі.

Вам продемонструють скарби Радзивілів, найбагатшого князівського роду з Волині, знайдені в Олицькому замку: барокові меблі у стилі версальського палацу, прикраси, предмети побуту, посмертні маски князів.

Багато скарбів Олицького замку — це свіжі знахідки археологів та істориків, з’явилися в експозиції музею 2016 року. Найцінніші з них представлені лише на фото — оригінали довелося заховати на час війни.

Історичні експозиції музею: від первісної людини до князів Радзивілів

Автограф Кравчука і «Кобзар», виданий за життя Тараса Шевченка

Українська тематика представлена у музеї найширше. Ви побачите колекцію одягу — від традиційного весільного строю до військової форми Збройних сил та спортивної форми паралімпійської збірної.

Вам навіть дадуть рукавички, якщо захочете доторкнутися до старовинних візерунків на вишиванках. Для охочих у музеї підготували кошик з речами і манекена, на якому можна спробувати себе в ролі дизайнера.

На виставці до Дня Конституції України в музеї експонували гроші періоду УНР — гривні, перший синьо-жовтий прапор і вишиті рушники. Можна розглянути колекцію бофонів — грошових облігацій авторства Ніла Хасевича, головного художника УПА.

Центр експозиції — перший примірник Конституції України. На ній — автографи першого Президента України після відновлення незалежності Леоніда Кравчука, а також «батька» Основного Закону України — тодішнього народного депутата Михайла Сироти, який представляв з трибуни Верховної Ради усі її статті в «конституційну ніч» 1996 року.

На великій світлині поряд можна роздивитися обличчя головних персоналій того дня. «Живий» учасник мітингів за українське державотворення — стяг-полотнище 1989 року з вічно актуальним «Борітеся — поборете, вам Бог помагає!» — взятий з колекції відомого волинського шевченкознавця Миколи Куделі.

У музеї є багато інших речей Миколи Куделі. Його правнучка, Марія Філонюк, яка працює у музеї старшою науковою співробітницею, розповість історію життя свого прадіда, покаже вам родинні портрети відомого волинянина й унікальну колекцію «Кобзарів».

Серед найцікавіших — примірник, виданий 1860 року, за рік до смерті Шевченка. В експозиції є книги з майже людськими долями: «Кобзар», прострелений кулею, його передала мама хлопця, який воював в Українській повстанській армії; а також книга, яка довго пролежала в землі. Її викопали у 90-ті роки, коли власник повернувся з-за кордону.

Зал світлиці Миколи Куделі відкритий і як робочий кабінет для учнів та студентів: можна взяти будь-яку книгу з шафи, працювати прямо в експозиційному залі. Музейники запрошують на театралізовану інтерактивну екскурсію «Образ жінки в житті і творчості Тараса Шевченка», у якій дівчата можуть спробувати себе в ролі матері, коханої поета.

Вирізки з газет про проголошення Незалежності України

Перший перший примірник Конституції України

Війна у музеї

Від 2017 року у музеї відображена історія російсько-української війни. Діє дві виставки, де показані події до та після повномасштабного вторгнення. В першому залі — історія волинської 51 окремої механізованої бригади. Відвідувачам розкажуть про героїв цієї бригади, трагедію під Волновахою, танкову дуель під Авдіївкою, покажуть речі волинських воїнів, шеврон бригади, прапор підрозділу «Світязь», з яким вони виходили з Іловайська, дитячі листи.

Працівники музею від початку великої війни не лише дбають про збереження цінних експонатів, але й поповнюють фонд: плетуть маскувальні сітки і обмінюють їх на трофеї з гарячих точок країни.

Зараз у музеї експонують уламки російських ракет і частину паливного бака літака з аеродрому, форму волинського рятувальника ДСНС, який ліквідовував пожежу нафтобази, прапори, підписані Валерієм Залужним і Віталієм Кімом, дрон і багато іншого.

Усім, хто не гидує, пропонують пройтися по центральній виставковій композиції «Ванька та його товариш», яка розташована прямо на підлозі — це речі російських солдатів, знайдені нашими воїнами в Бучі та Гостомелі: військова форма та взуття, сухпайок, пряжка з радянською символікою і чорний пакет із секретним вмістом. Усе це ви зможете побачити на виставці «Україна. Війна за незалежність».

Виставки, присвячені історії російсько-української війни.

Інтерактивні мистецькі локації

Не екскурсіями єдиними живе краєзнавчий музей. У приміщенні поряд з основним корпусом музейники власними силами організували майстерню «Пташка» — простір для майстер-класів і творчого дозвілля. Тут розмальовують писанки, ліплять з глини, плетуть із соломки і створюють ляльки-мотанки. Майстер-клас коштує від 50 гривень з людини.

Для робочих зустрічей є великий конференц-зал, для творчих — «Музейний дворик», некомерційний громадський мистецький культурний простір на відкритому повітрі. Тут відбуваються презентації книг, зустрічі з письменниками, поетичні читання, лекції, музичні вечори, вечірки.

Цьогоріч у червні музей поповнився новим пристроєм — інтерактивним кіоском від фонду Цала Каплуна, який працює в онлайн-режимі. Ним можуть користуватися усі відвідувачі музею.

Технічно це великий планшет, на якому можна дослідити цифровий Атлас місць страт жертв Голокосту в Україні. На Google-карті маркерами позначені місця вбивств євреїв, кожне з яких має окрему інтернет-сторінку. Робота над удосконаленням Атласу триває, тому до неї запрошують долучитися науковців, аби зробити Атлас точним і об’єктивним.

Горнятка учасників майстер-класу з гончарства

***

Історія краю в речах не схожа на ту, яку читаєш в підручнику, вона — жива і справжня. Прийти в музей — це стати причетним до неї. Окреме задоволення навіть просто пройтися темними коридорами музею під скрипучий акомпанемент старого паркету, роздивитися розкішні вітражі, зненацька натрапити між експозиціями на старовинні царські врата.

Музейники кажуть, що цінна композиція із сакральних розписів і дерев’яної різьби невдовзі переїде, тому варто поспішити, аби її побачити. І не лише її.