Сім’я скульптора Миколи Голованя створила фонд й збирає кошти на збереження його будинку

«Увага! Догляд за архітектурним комплексом митця здійснює Фонд скульптора Голованя» — великий жовтий банер з таким оголошенням зустрічає відвідувачів будинку на вулиці Лютеранській, 9. Розтягнутий на всю стіну, він містить на собі дані про кожен можливий спосіб зв’язку із засновницею фонду — Наталею Головань — дочкою покійного скульптора.

Вона й справді щодня чекає на дзвінок, лист чи повідомлення від когось, хто готовий допомогти зберегти цей витвір мистецтва, витвір митця.

Контекст

У листопаді 2024 року ми опублікували великий текст про стан будинку скульптора Миколи Голованя після його смерті у лютому 2022 року. Тоді його дружина Тамара та дочка Наталя розповіли про критичний стан даху, через протікання якого руйнуються стіни і є загроза обвалу. Про відсутність належного опалення, що спричиняє надмірну вологість, про можливі підтоплення від Стиру та потенційні співпраці, які закінчувалися на півдорозі.

Ми поговорили також із громадськими організаціями, які пробували працювати спільно, і зі співзасновницею фонду, який зібрав кошти, але перестав виходити з родиною на зв’язок. Брали коментарі у чиновників.

Рівно через рік вирішили актуалізувати інформацію, запитати у родини, як справи у них і будинку сьогодні. Чи є зміни — позитивні чи негативні. Чи є умови для того, щоб одна з найвідоміших туристичних приваб у Луцьку й надалі тішила місто своїм виглядом.

Фонд скульптора

Дочка Наталя створила благодійний фонд скульптора Голованя у квітні 2024 року, а у 2025 році почала активно його промотувати. Відкрила банку для збору коштів на реконструкцію будинку. Донати на неї скидають відвідувачі обійстя — Наталя або пані Тамара проводять екскурсії вернісажем скульптур.

Дочка також почала займатися соціальними мережами. З цим їй безоплатно допомагає фотографка Катерина Арендарчук. Там публікують афіші та звіти подій, які проводять спільно з різними громадськими організаціями Луцька у пам’ять про скульптора. Як, наприклад, літературний вечір «Сім’я. Кохання», який організували у «Саду скульптур» Миколи Голованя — дворику на території історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» з авторською експозицією митця, відкритому для відвідувачів з серпня 2025 року.

«Ми хотіли презентувати цей сад, тому що багато людей не знають, що вхід туди тепер вільний для усіх», — розповідає Наталя.

Діляться творчістю та моментами з життя скульптора, як-от його замальовками чи історія подружнього життя із пані Тамарою.

Коштів, які донатять люди у соцмережах, на подіях та екскурсіях, небагато. Не вистачає навіть оплатити за комунальні послуги, каже Наталя, не те що на ремонт покрівлі. Тому будинок як стояв без належної гідроізоляції рік тому, так і стоїть сьогодні. Жінка говорить, що ще одну зиму вони перебудуть, а вже з весни обов’язково щось робити.

«Що нам дасть відремонтований дах? Можливість реально заробляти гроші — проводити екскурсії, вести діяльність всередині, вийти на значно вищий рівень. Який сенс мені щось робити зі стінами чи класти підлогу, якщо протікає зверху. Поки що сума на ремонт даху, яку ми потребуємо, — це 3—5 тисяч доларів. Тому що якби дах був не плоский, ця проблема вирішувалась би набагато простіше. Тим більше, що ми маємо справу з реставрацією. А майстрів вже буде легше знайти, ніж кошти. Після даху — опалення, щоб зменшити сирість. А потім вже все інше», — ділиться нагальними потребами Наталя.

Нещодавно жінка знайшла контакти майстра Віктора, який вже взявся до реставрації. За словами Наталі, Віктор працюватиме, поки температура не знизиться до позначки +4 градуси (і поки будуть кошти). Після цього продовжувати реконструкцію не зможе до початку теплого сезону.

Міська рада та ГО

Родина неодноразово зверталася до міської влади, на що їм ще рік тому сказали: не можуть фінансувати ремонт приватної будівлі. Таку відповідь отримала Наталя на чергове звернення по допомогу з ремонтом даху.

«Оскільки зазначений житловий будинок приватний, провести роботи з комплексного ремонту покрівлі за кошти місцевого бюджету немає фінансової можливості, у звʼязку з відсутністю статті витрат на проведення ремонтних робіт в приватних будівлях», — прийшов лист від ЛМР.

Також жінка розповідає, що зверталась до чиновників із проханням зробити кошторис на реконструкцію, щоб могти подаватись з ним на гранти чи звітувати у соцмережах. На що теж отримала відмову.

Будинок скульптора Миколи Голованя справді є приватною власністю його родини.

Він не має офіційного статусу пам’ятки місцевого значення. Це ще більше ускладнює можливість фінансування з місцевого бюджету. Процедура присвоєння такого звання є також дорогою, довготривалою та ускладненою через воєнний стан. Цей шлях для misto.media описав Олександр Котис, начальник відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради у торішньому тексті (див. у кінці матеріалу).

Якби будинок й отримав такий статус, його стало б ще важче і дорожче ремонтувати — це повинні робити організації, які мають відповідну ліцензію на роботи з пам’ятками. До того ж навіть зі статусом пам’ятки приватний власник сам повинен її ремонтувати (у разі, якщо місто не надає програм для співфінансування чи якщо не отримує якісь інші благодійні кошти). У Луцьку поки не діє жодна програма для реконструкції, ремонту чи чогось подібного для пам’яток, що перебувають у приватній власності. Тому, як і рік тому, Олександр Котис радить спочатку відремонтувати дім власними силами, а тоді думати над отриманням статусу пам’ятки.

Обійстя знаходиться на території історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Через комунальні служби прибирають території навколо будинку, біля річки.

«Міська рада права. Так, це приватна власність. Але місто від неї отримує багато — люди спеціально їдуть індивідуально і групами, щоб подивитись на будинок. Високими парканами ми його загороджувати точно не будемо», — коментує Наталя.

Будинок скульптора точно є визначним туристичним об’єктом. Він завжди є на картинках та в екскурсіях від Центру туристичної інформації міста Луцька, у кожному візуальному привітанні з Днем міста, промороликах тощо. Споруда є однією з найвпізнаваніших візитівок міста. Луцьк потребує його і виграє від того, що має таке місце.

На запитання, чи зверталися протягом цього року з пропозиціями про співпрацю якісь громадські організації чи фонди до родини, Наталя відповідає: «Ні». Чи пропонує міська влада щось — «Ні».

Чи виходить на зв’язок фонд «Турбота PRO» Андрія Ковальчука, який збирав кошти на відновлення будинку, — «Так». Жінка каже, що Ковальчук з’явився 22 жовтня 2025 року і повідомив, що готовий відновити роботу, оплатити майстра та матеріали з коштів, які залишилися із зібраного на благодійному вечорі 8 жовтня 2022 року (нагадаємо, що тоді вдалося залучити 300 000 тисяч гривень на реставрацію будинку, навесні 2023 року почали працювати над фасадом, але робота припинилася на невизначений термін).

Жінка також намагається виграти грантову допомогу. Поки марно.

«Донатять по 50 гривень, по 20. Найбільше задонатив військовий — шість тисяч, заходив до нас. Я ціную кожну допомогу. Хтось підвезе якийсь матеріал, хтось поділиться контактами, де дешевше зробити поліграфію. Навіть такі невеликі послуги для нас дуже цінні. З довозом матеріалу нам неодноразово допомагав „Епіцентр“», — розповідає дочка.

Досвід інших міст співпраці з приватними пам’ятками

В Україні та за кордоном є приклади співфінансування місцевою владою реконструкції приватних будинків, тільки якщо вони мають офіційний статус пам’ятки.

Наприклад, у Львові діє комунальне підприємство «Бюро спадщини», яке займається координуванням та підтримкою реставрації історичних об’єктів — автентичних дверей, брам, вікон, балконів та інших елементів будівель.

Бюро створило програми співфінансування, за якими власники приватних будівель можуть отримувати часткове забезпечення реставрації власних помешкань, які є пам’ятками. Фінансування може сягати від 50 до 80% з місцевого бюджету чи благодійних фондів.

ЛКП «Бюро спадщини» бере на себе виготовлення проєктно-кошторисної документації, експертизу, тендер і укладення договору з підрядником.

У Чернівцях у березні 2025 року міська рада почала збирати заявки на співфінансування реставрації чи ремонту історичної забудови від її жителів.

«Якщо це — цінна забудова, то співфінансування буде 70/30. Якщо ж пам’ятка архітектури, то 90/10», — коментував для видання «Шпальта» заступник директора Департаменту інфраструктури та благоустрою міської ради Ярослав Павлік.

Цей текст — ще одне нагадування про проблему, яка нікуди не поділась за цей рік і, на жаль, не може чекати кращого часу. Ігнорування критичного стану будинку скульптора може спричинити його руйнування. Це було б великою втратою для міста.

Сконтактувати з родиною Голованя:

• +38 050 725 78 19 — мобільний Наталі Головань;

• +38 050 823 40 68 — мобільний Тамари Головань;

• інстаграм-сторінка фонду;

• [email protected] — пошта фонду.

Задонатити на реконструкцію можна за посиланням на банку у «Монобанку» або ж за номером рахунку фонду: UA793 052 990 000 026 007 000 810 337.