Зелені свята на Волині. Як відзначали наші предки

З давніх-давен українці вірять, що Зелені свята — це особливий цикл, який знаменує утвердження літа та закінчення зими. На цей період припадає Трійця, або ж П’ятидесятниця, яку відзначають на 50-й день після Великодня, у неділю.

misto.media завітало у музейний простір «Окольний замок» на лекцію про стародавні традиції святкування Зелених свят на Волині до етнологині Алли Дмитренко та дізналися, як вшановували русалок, що таке водіння Куста та які різновиди рослин волиняни збирали до свята.

Зеленосвятські рослини

Хто збирав зелень до свята?

Рослини перед Трійцею зазвичай їздили збирати господарі або дорослі сини до лісу. В деяких селах це робили лише молоді неодружені хлопці. До лісу ходили босоніж, пояснюючи це тим, щоб «дерево не всохло». Жінки та дівчата рвали квіти біля дому, а діти йшли на луг.

Для чого використовували рослини?

Напередодні свята — у суботу або зранку в неділю — люди прикрашали свої будинки гіллям лепехи, липи, клена, папороті, м’яти тощо. Зілля розкидали по підлозі, ставили у кутку кімнати, закладали за ікони. Також рослини прив’язували до воріт і колодязів, лишали у вуликах та хлівах з худобою. Робили це для того, щоб відігнати злих духів.

Одразу після церкви освячену зелень розкладали на грядках — для кращого врожаю та захисту від граду. А щоб у сіні, картоплі та цибулі не заводились гризуни — туди клали лепеху.

Ще волиняни використовували зелень у поховальних обрядах. Зіллям обмивали покійника та клали йому у труну кілька гілочок лепехи. Мотивація звичаю була одна — аби приємно пахло.

Після свят рослини спалювали. Головна умова — не можна, щоб посвячене зілля валялось під ногами. Краще спалити його, щоб «пішло до Бога димом».

Дерева для русалок

У подвір’ї закопували молоді берези, адже волиняни вважали, що під час свят приходять русалки та гойдаються на гіллі. У деяких селах регіону вірять, що русалки — це душі померлих предків, які навідують своїх родичів у Зелені свята. Тому для їхнього комфортного перебування на землі будинки та подвір’я прикрашали рослинами.

Також на ніч вивішували одяг та рушник — бо русалки прийдуть вмиватися та переодягатися.

Обрядовість свята

Вінки коровам

На перший день Трійці пастухи під час випасання худоби збирали зелень та плели вінки. Їх чіпляли коровам на роги або шию, промовляючи обрядові слова, аби худоба давала хороше молоко. Коли заквітчана корова приходила до будинку, то господарі знімали з неї вінок та вішали на одвірок хліва або хати. Це символізувало щастя та добробут для родини.

Водіння «куста»

«Куст» — це вбрана у зелень дівчина, яку водять інші дівчата по селі та співають пісні. Кожна вулиця мала свого «куста», і коли вони сходилися разом, то починали між собою боротися. Завдання полягало в тому, щоб роздягнути «куста» та впізнати, хто за ним захований.

Алла Дмитренко пояснює, що за цим розважальним дійством криється глибокий підтекст: люди вважали, що «куст» уособлює собою померлих родичів, які обходять будинки своєї родини.

Поминальні мотиви

Волиняни вірили, що русалки, тобто померлі родичі, приходять у суботу, неділю або понеділок до хати. Тому люди лишали їжу на цілий день та ніч, аби предки змогли поїсти. Зазвичай на столі лежали хліб, яйця, цукерки та печиво. Також у поминальну суботу готували коливо — страва своїм складом схожа на кутю, але менш солодка.

Русальний тиждень

Русалки водяні

Русальний тиждень розпочинається на наступний день після Трійці. Люди вважали, що у цей період русалки виходять з води та прогулюються по землі. Тому в ці дні заборонялося купатися і навіть сидіти біля водойм — щоб русалка не втопила. Також не можна було прати в озерах та річках, аби не побити русалок, які «миють ноги» на кладках.

Русалки лісові

Ці істоти зазвичай мешкають у деревах, які прихищають їх на зиму. Лісових русалок називають ще «мавки» та «нявки». Їх описують як молодих померлих дівчат та хлопців у білих сорочках або у вбранні, в якому поховали. Ходять вони з відкритими спинами, через які видно ребра та нутрощі.

Русалки польові

У русальний тиждень заборонялося ходити на жита, сидіти та спати там, бо русалки можуть «накинути мішка» або, іншими словами, навіяти такий сон, що людина проспить весь тиждень.

Також не можна працювати на городах, щоб русалкам ноги сапками не порізати.

По завершенню свят русалки йдуть туди, звідки прийшли — на цвинтар.