Молода луцька музика. Хіп-хоп артист — TIM PACHE

Знайомимось і знайомимо з молодими луцькими музикантами, розповідаємо про їхні стилі й сенси, даємо послухати їх і підтримати. Щоб вони продовжували.

— Моя перша студія — це шафа-зникайло у батьківській хаті, яка пустувала під час ремонту. Зсередини я обклеїв її пінопластом, ізострічкою до вішака причепив мікрофон — і так записував свої перші треки, — розповідає хіп-хоп артист, емсі  та диджей — Владислав Почебула, відомий також як TIM PACHE. На ту пору він — 16-річний підліток з Нетішина на Хмельниччині, який тільки мріє про ці слова перед своїм іменем.

Сьогодні Владу — 23, він вже 6 років живе у Луцьку й, окрім особистої музичної кар’єри, займається популяризацією вуличних культур у ГО та формації «ДЕ ЦЕ БУЛО», є членом музичного об’єднання CLANFROMWEST, менеджерить музичний проєкт «12 дітей» та подієвий майданчик SPILKA SPACE, є куратором медіа команди ГО «місто.ребут».

Не зважаючи на час, проведений в Луцьку, часто у його розповіді проглядається місто, у якому виріс. Інколи — як те, що хочеться забути, як-от — російська мова, якою він почав писати тексти пісень ще у школі й продовжував до 2018 року. Інколи — як те, що хочеться запам’ятати на довго, на все життя, і щоб інші пам’ятали теж, як от — історія друга дитинства, який загинув на війні — Ярослав (П’єр) Савченко, якому Влад присвятив пісню, кліп до якої знятий теж там.

Нетішин — Луцьк

Хлопець переїхав у Луцьк у 2018 році, вступив на факультет філології та журналістики у Волинський національний університет імені Лесі Українки. Перші роки пройшли у знайомствах — з локальними тусовками, представниками культури. Паралельно записував треки, зокрема у вже недіючій студії «ОбісратьсяЗапис» Віталія «Десятого».

Саме з 2018 року Влад почав писати тексти пісень українською.

— Перший свій текст я написав у третьому класі й потім записав на «Сіменс» у себе під під’їздом. Він був російською мовою і без рим. У 15—16 років писав російською про глибокі переживання, там такі метафори були, ніхто в житті їх не зрозуміє… До першого курсу університету я був мегамалорос. Коли я приїхав у Луцьк, мене ніхто не принижував за суржик, мені не казали, що російська — це погано, мені казали, що українська — це круто. Можливо, тому я так швидко влився у цей контекст, — ділиться музикант.

Стабільний рух вперед перервав початок повномасштабного вторгнення. А може, навпаки — пришвидшив. У квітні 2022 року Влад організував свій перший захід — благодійний квартирник у рідному Нетішині. У серпні відвідав у Києві фестиваль сучасної культури та музики «Брудний пес», надихнувся ним, повернувся у Луцьк й заснував формацію вуличних подій «ДЕ ЦЕ БУЛО».

9 жовтня 2022 року відбулася перша подія ДЦБЛ. Вечірка, на якій мав бути майстерклас з диджеїнгу від київських артистів. Але ніхто не записався на нього. 20—30 відвідувачів — знайомі та друзі. Однак це був початок.

— Ці кілька місяців змінили повністю й абсолютно перебіг подій. Від мрійника і чувака, який завжди хотів щось робити, я перейшов до дії. Моїй ідеї настав час, тому що росіяни прийшли мене вбити, тому що мій батько зараз виганяє їх з нашої землі, хоча людина він зовсім не військова. Мій найкращий друг П’єр загинув…

Ріст

12 жовтня 2024 року формація відсвяткувала другий день народження. За це час вони організували й провели 16 різних подій — музичних, мистецьких, освітніх, танцювальних.

На останньому найбільшому заході — музичному фестивалі вуличної культури — 27 липня 2024 року було 504 людини (разом з організаторами), зібрали 100 тисяч гривень на військо, організували зони для скейтерів та брейкерів світового рівня, створили стінопис, який зайняв 100 метрів квадратних, та прийняли на сцені тих самих артистів з «Брудного пса», якими Влад колись надихнувся.

На своїх подіях формація активно співпрацює з бізнесом — запрошує локальних підприємців до участі. Наприклад, на фудкорт — місцеву кав’ярню «цекава» та крафтову пивоварню «блукач», на маркетплейс — луцький бренд переробленого одягу mayer.umarov та бренд одягу незвичного крою temporary contemporary та інші.

А для фестивалю 27 липня 2024 року вперше співпрацювали з місцевою владою — департаментом молоді та спорту Луцької міської ради, який допоміг організаторам фінансово та технічно.

З представників спорту в культурі хіп-хопу на цьому заході ДЦБЛ були скейтери, які власними силами змайстрували скейтпарк та провели змагання.

А також — бібої — танцівники брейкінгу. Деякі з них — бібої всесвітнього рівня, українці, які займають призові місця на європейських батлах та є членами олімпійської команди UA Breaking (Брейкінг — новий вид спорту на Олімпійських іграх 2024).

— Коли ти йдеш чи до муніципалітету, чи до бізнесу, повинен розуміти, що маєш дати їм взаємовигідну пропозицію, в якій є win-win для всіх. Та найголовніше — говорити про цінності проєкту та наслідки: те, що станеться, якщо цей захід відбудеться. Ми завжди кажемо, що хочемо зацікавити молодь через вуличні культури залишатись й розвиватись у Луцьку.

Для чого це все?

«ДЕ ЦЕ БУЛО» — волинська вулична формація подій, мета якої — зруйнувати звульгаризоване уявлення про андеграунд, особливо про вуличні культури, популяризація їх, донесення цінностей хіп-хоп культури — через диджеїнг, емсіїнг, графіті, паркур, BMX , скейтбординг тощо.

— Звульгаризоване уявлення — це коли люди, які не знають історії електронної музики, думають, що такі події лише про святкування, позитив, вживання наркотиків та алкоголю, яскраві провокативні наряди й так далі. У нас же на івентах — охорона, у нас прописані правила. Ми піклуємось про те, щоб до нас могли прийти підлітки 16 років і почуватися безпечно. Все ж трапляються випадки, як от нещодавно у SPILKA SPACE, де я працюю івент-менеджером, хтось зняв відео збоку, де люди танцюють, піднесли це як «танці на кістках», що це не на часі. Ми пробуємо це руйнувати. Прийдіть до нас на подію, поспілкуйтеся з людьми — побачите абсолютно інше, — коментує Влад.

Команда ДЦБЛ хоче допомагати цим осередкам розвиватися, а також вчити їх брати на себе відповідальність, самостійно ухвалювати рішення про своє майбутнє, вчитися шукати можливості, не бути інертними, не думати, що їм щось хтось винен. Розуміти: якщо не вони, то ніхто.

З інших цінностей формації — розвиток бренду міста Луцьк. «Децентралізація» міфу про те, що культура — тільки у Львові або Києві. Привернення уваги «волинської діаспори» — людей, які виїхали й творять у більших містах, до Луцька, запрошення їх на події у місті.

ДЦБЛ також — про свободу вираження й творчості, де кожен може звернутися за допомогою чи порадою, почуває себе вільно, розуміє, що його не осудять, а його інтереси захистять.

— Особливо я кайфую, коли маю змогу допомогти. Наприклад, Соzy Jam — дівчата, які професійно займаються танцями, роблять регулярні благодійні джеми, де внески за участь віддають на військо. До них приходили десь 15 танцівників. Я кажу: «Яка топова ідея! У Луцьку немає танцювальних подій, давайте ми вам допоможемо, пропушимо, знайдемо круту локацію, гарно запакуємо, знімемо відосик, запросимо людей, це буде „ДЕ ЦЕ БУЛО“ з Соzy Jam». Ми не хочемо під себе їх підім’яти, ціль тут — показати, як робити так, щоб їхня справа масштабувалася, передати досвід. Але ще більше мені хочеться сказати їм: «Йо, не їдьте з цієї країни, будь ласка, не їдьте з Луцька. У нас тут є де пахати, станьте тут топовими, розширтесь, а тоді вже думайте про Київ, про Львів», — ділиться TIM PACHE.

CLANFROMWEST

Сьогодні у Влада з колегами є справжня студія у Луцьку, яку, правда, збирали десь так, як і ту шафу:

— Це приміщення зліпили з усього, що познаходили. В одного чувака за якусь умовну суму викупили поролон, яким оббиті стіни, другий закривав свою студію — у нього придбали панелі. Єдина проблема зараз у стелі — трошки резонує, відбиває звук. Але тут є все, що треба: мікрофон, колонки, спот для диджеїнгу. Це не комерційна історія, це така наша safe zone, safe place.

У цій студії зараз працюють учасники творчого об’єднання CLANFROMWEST. Хіп-хоп команда, у складі якої виконавці 41th, TIM PACHE, Reborn, Матвій М. та продюсер maxfens, який пише, записує й зводить музику.

Командою вони час від часу створюють спільні треки, а також обговорюють й допомагають порадами щодо особистих робіт один одного.

Почалося це об’єднання півтора року тому зі спільного запису «La Fleur». Працювали над ним 41th, TIM PACHE, maxfens, а приспів виконав музикант з Луцька Матвій М.

— «La Fleur» — це ода жінці, у якій ми розкриваємо свої якісь історії, зібрані образи тієї жінки, яка так чи інакше впливає в різних життєвих ситуаціях на нас, на нашу творчість, допомагає нам або навпаки. В мене образ — тривожний, я часто у текстах називаю жінку «міс», вона завжди поряд, не дає спокою, інколи вона суперхолодна, інколи — надто гаряча. Загалом цей трек збирає позитивні відгуки, він дійсно крутий композиційно, текстово, лірично. І показує, що реп — дуже різний і мелодійний, не тільки про вулицю чи район, — коментує емсі.

Також треки Влада, створені спільно з іншими артистами, — «В головах» (TIM PACHE, sumshiit), Lu Trap (41th, TIM PACHE, Reborn, maxfens).

21 жовтня 2024 року вийшов «Пропущений виклик» (TIM PACHE, maxfens) з першого відбіркового раунду EXIT BATTLE — українського реп-батлу, метою якого є пошук нових талантів та допомога їм у розвитку.

Більше слухайте на акаунті Владислава у Спотіфай.

П’єр

Ярослав (П’єр) Савченко загинув у 22 роки 28 квітня 2023 року у бою з росіянами в районі населеного пункту Васюківка на Донеччині.

Хлопець був студентом історичного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, а також учасником театру «Вавилон». Його улюблена роль — П’єра у виставі «Блаженний острів Саватія Гуски».

Через два місяці після його смерті на війні загинув його батько. У Ярослава залишились мама та сестра.

— Ярик — мій однокласник, ми познайомились у першому класі, у нас були дуже круті стосунки в школі, жили в одному районі, разом ходили. Він був найдобрішою людиною, яку я знаю. Я кажу це не тому, що він загинув. Я не зустрічав таких, що так відкрито, щиро, безкомпромісно… такий альтруїзм у чистому вигляді. Я не знаю, ну за що і як це, я досі не можу усвідомити, чому…

У пам’ять про Ярослава Влад з командою видав пісню «П’єру» й зняв кліп у Нетішині. У кінці відео — запис, де Ярик читає вірш Жадана:

«Їй п’ятнадцять і вона торгує квітами на вокзалі.

Кисень за шахтами солодкий від сонця та ягід.

Потяги завмирають на мить і рушають далі.

Військові їдуть на Схід, військові їдуть на Захід».

— Якою він був людиною, говорить те, як він загинув. Попереду нього в окопі поранило військового, він кинувся його рятувати. Куля снайпера попала у шию, в артерію… Мені страшно було їхати на похорон, бачити Нетішин таким, це місто було не впізнати — мій друг дитинства лежить мертвий у труні на площі, де ми стрибали на батутах, ходили в театр. Все місто ридало, розуміючи, що це за втрата.

Після школи хлопці не спілкувались, роз’їхались у різні міста. А після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Влад дізнався, що Ярослав став до зброї, і вони відновили зв’язок.

— Ми переписувались увесь 2022 рік. Куди б я не їздив, що не починав робити — він завжди мені респектував, заохочував, давав розуміння, що в мене є якийсь дозвіл на це, чи що. А коли Ярика не стало — все розсипалось. Зараз у мене немає того натхнення, але поки в мене є час, я буду працювати, «ДЕ ЦЕ БУЛО» буде працювати, CLANFROMWEST буде працювати і втілювати мрії та ідеї, — говорить TIM PACHE.

Проданий сміх

Зараз музикант працює над великим альбомом, що називатиметься «Проданий сміх», назва якого тягнеться з дитинства і переплітається з псевдомімом, перша частина якого TIM пішла від імені його улюбленого змалку персонажа книги «Тім Талер, або Проданий сміх». Сюжет повісті полягає в тому, що малий хлопчик відвідує з татом кінні перегони, де тато постійно програє гроші. Згодом батько помирає, а малий укладає договір, де віддає свій сміх за перемогу у всіх парі. Тім стає найбагатшою дитиною у світі, але не може сміятись. І впродовж всієї книги намагається повернути цю здатність.

А друга — PACHE — від прізвища Почебула, яке отримало «По» замість «Па» під час отримання дідом радянського паспорта.

— Цей альбом буде такою відправною точкою мене як артиста з більш серйозним підходом до творчості. Я видам реліз, який буде знайомити слухача зі мною, де будуть теми ліричні й гостросоціальні — рефлексія на сьогодення і моя злоба, яку я ще не навчився контролювати і яка з приходом Росії посилилась.