Як правильно організовувати дебати. Поради тренера

Гру організовують у суботу, 22 листопада, у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки. Тематика етапу — Європейський Союз.

Що таке дебати і чим вони відрізняються від сварок

Часто дебатами називають дуже різні речі. Якщо говорити про спортивні дебати, то в класичному вигляді вони відрізняються від сварки своєю філософією. Суперечки зазвичай виникають через нездатність людей зрозуміти опонента, тоді як у дебатах учасник часто не обирає власну позицію і може грати навіть проти своїх переконань.

Зі слів Антона Євтушка, дебати допомагають зменшити градус напруги, тоді як сварка здебільшого має деструктивний характер. Крім того, у дебатах є чітка структура: учасник не може тиснути на емоції, а повинен обґрунтовувати свою позицію аргументами, тезами, доводами та висновками.

Існує також класичне правило: після завершення раунду суддя просить гравців потиснути один одному руки, щоб символічно зафіксувати, що конфлікт завершено.

Навіщо людям знати, як організовуються дебати

Дебати мають кілька цікавих неочевидних переваг. По-перше, це чудовий тренажер для мозку, який допомагає підтримувати розум у тонусі. По-друге, вони ефективно розвивають критичне мислення: ти постійно ставиш під сумнів позицію опонента і власну.

Для пересічної людини це корисно, щоб відокремлювати важливе від другорядного. Дуже показово дивитися публічні дебати політиків.

«Якщо говорити про політичні дебати, наприклад, між Зеленським і Порошенком  у 2019, це більше схоже на публічну дискусію з використанням маніпулятивних технік. У класичних дебатах такого не так багато. Проте вони вчать розпізнавати, коли на тебе тиснуть емоційно, коли починається «півотинг» — спроба уникнути прямого запитання, переводячи відповідь на іншу тему. У політиці це трапляється часто: замість конкретної відповіді політик може говорити зовсім про інше», — розповідає Антон Євтушок.

Як відбуваються дебати

Антон розповідає про основні правила дебатів на прикладі британського парламентського формату, який є найпоширенішим у світі. Там команди діляться на за та проти: по дві команди з двох учасників. Кожна команда отримує тему та позицію, на якій грає, і має обмежений час на підготовку — 15 хвилин. Після підготовки учасники виступають по черзі.

Кожен виступ обмежений часом і не передбачає полеміки під час промови. Це розвиває стратегічне мислення, адже учасник повинен не лише сформулювати промову, а й передбачити аргументи суперників та включити у свій кейс пояснення, чому ті аргументи не спрацюють.

Для новачків п’ятихвилинна промова часто містить лише 30–40 слів суті, бо люди не звикли структуровано висловлювати думки. Причини цього — відсутність практики, а також звичка користуватися телефонами під час підготовки, що ускладнює фіксацію думок. Через це новачки часто повторюють одне й те саме кілька разів.

Оцінювання промов у дебатах включає командну роботу та спікерську майстерність. Спікерські бали варіюються від 50 до 100. Наприклад:

• 85 балів — дуже високий рівень промови, близький до фіналів чемпіонату світу;

• 100 балів — ідеальна промова, в якій кожне слово стоїть на своєму місці, досягти цього практично неможливо.

Як тренуються дебатери

Коли Антон активно дебатував, в середньому він тренувався близько 800–900 годин на рік, тобто приблизно 15 годин на тиждень. Каже, це нормальна практика для тих, хто прагне грати на високому рівні.

За його словами, процес тренувань дуже різноманітний:

• Читання книг. Навіть художня література може стати тренуванням: аналізуючи персонажів і їхні рішення, учасник дебатів тренує навички розуміння логіки та мотивації. Читання науково-популярної літератури допомагає виокремлювати кейси для використання в дебатах.

• Перегляд дебатних раундів професійних спікерів. Аби зрозуміти, як будуються логічні ланцюжки.

• Відвідування лекцій. Це дає додаткові знання та приклади для аналізу.
  

Велика частина тренувань — це безпосередня практика: написання кейсів і спічів, розбір тем, симуляції дебатних раундів. За його словами, є близько 40 активних вправ, які допомагають розвивати різні навички.

Навіть звичайне читання новин або аналіз матеріалів стає тренуванням, якщо підходити до цього критично. Антон зазначає, що дебати змінюють спосіб запам’ятовування: замість того, щоб просто фіксувати тезу та висновок, учасник постійно відтворює логічний ланцюжок, пов’язуючи нову інформацію з уже наявними знаннями. Це допомагає структурувати знання та ідеї, роблячи їх більш інтегрованими та доступними для аналізу.

На турнірах, за словами Антона, дебати можуть сильно втомлювати. Після першого дня, коли граєш кілька раундів поспіль, нормально відчувати втому чи головний біль. Дебати — це не просто обговорення теми, а інтенсивне тренування уваги та витривалості.

Антон порівнює дебати з будь-якою спортивною діяльністю: навіть якщо людина талановита, без регулярних тренувань досягти високого рівня неможливо, а більш досвідчені та наполегливі учасники можуть обіграти тих, хто тренується менше.

Де можна грати в дебати

За словами Антона, дебати можна проводити будь-де. Головне — щоб учасникам було комфортно і було достатньо місця. Зазвичай для класичного турніру потрібно не менше дев’яти місць: вісім гравців і суддя.

Найчастіше дебатують у:

• бібліотеках;

• класних кімнатах і університетських аудиторіях;

• молодіжних центрах;

• коридорах (якщо простір дозволяє).
  

Антон додає, що іноді дебати проводили навіть у кафе, якщо це не заважало іншим. Також бувають показові дебати, де запрошують цікавих спікерів разом зі школярами чи студентами. Тому обмежень щодо місця фактично немає.

Як не розгубитися на дебатах

Найпростіший і найефективніший спосіб підготуватися — мати матеріал. Якщо ти нічого не підготував, легше розгубитися.

Поради для початківців:

• Запиши основні тези — накидай структуру виступу. Це допомагає не зациклюватися на паніці та тримати порядок у думках.

• Не очікуй ідеальної промови. Новачки зазвичай виступають не дуже добре — це нормально. Навіть на фіналах чемпіонатів України за останні 10 років ідеальних виступів усіх учасників не було. Головне на початку — навчитися просто виступати.

• Фізична підготовка допомагає контролювати тіло і голос. Коротка розминка перед виступом підтримує енергію і концентрацію.

Чого уникати:

• Алкоголь перед виступом. Навіть невелика кількість може викликати небажані реакції: алергію, задишку або втрату контролю над мовленням.

• Репетиції перед дзеркалом. Краще записати свій виступ на диктофон, щоб контролювати швидкість, інтонацію та зациклення на одних словах.

Як планувати виступ:

• Розпиши свій матеріал по хвилинах, особливо для тривалих форматів. Це допомагає встигнути сказати все необхідне.

• У дебатах залишай час на реакцію, на додаткові моменти або запитання. Можна приймати чи відмовлятися від них — це частина стратегії.

Головне правило для новачка: змиритися, що перші виступи будуть неідеальні. А також набути досвід, а вже потім працювати над вдосконаленням техніки, аргументації та впевненості.

Чи варто дебатувати на теми війни та безпеки

Дебати на теми війни та безпеки мають сенс, особливо в контексті інформаційної повістки, де багато маніпуляцій та тривожних історій. Вони допомагають критично аналізувати інформацію та не сприймати все буквально.

Проте є важливі обмеження:

• Теми можуть травмувати. Люди мають різний бекграунд: хтось служить, хтось втратив рідних або друзів. Навіть теми, які здаються нейтральними, можуть викликати сильні емоції.

• Модерація та експертиза. Якщо дебатувати на чутливі теми, важливо, щоб модератор був досвідченим і міг підтримати учасників, не допустивши образ чи травмування.

Три ключові навички, які кожен матиме, якщо гратиме в дебати

• Стратегічне мислення — дебати схожі на шахи, але кращі, бо тренують здатність планувати й передбачати дії опонента у практичному контексті переконання.

• Критичне мислення — учасник постійно аналізує велику кількість інформації, порівнює аргументи, оцінює правдивість джерел та логіку суперників.

• Командна робота — дебати вимагають спільної роботи над кейсами, знаходження спільного розуміння складних понять та ефективної взаємодії з партнером.

22 листопада у Луцьку відбудеться другий етап Луцької шкільної дебатної ліги 2025-2026. Як до них долучитися, читайте у матеріалі.

Захід організовує ГО «Брейншторм» спільно з misto.media, за підтримки «Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні», який фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні.