Досліджуючи власний рід, генеалог натрапив на унікальні фотослайди луцьких скульптур

Про це він розповів у відеоінтерв’ю.

Цікава знахідка

Брат діда Артура — Павло Пастушенко — був фотографом. Серед робіт свого родича дослідник знайшов близько 30 кольорових фотослайдів із Сарцевичем та його скульптурами.

Загадкового в житті Сарцевича — чимало, додає Артур Альошин.

По-перше, його місце народження. Народився він десь на території сучасної Житомирської області (тогочасний схід Волині). Назва його місця народження та причини переселення до Луцька ще будуть з’ясовувати.

По-друге, немає єдиної думки щодо його національності — литовець він чи поляк.

Знайдені військові документи свідчать, що він був солдатом радянської армії, мав нагороди.

Також у військових документах вказана його домашня адреса, але вона закрита. Щоб її дізнатись, потрібно звернутись в центральний військовий архів Росії, а це зараз неможливо з очевидних причин. Загалом в архівах країни-агресора, додає Альошин, багато цікавої інформації про наш регіон.

Окрім цього, є особистий щоденник скульптора, який він вів у 1950-х роках спочатку російською, а потім польською мовою.

До слова, нещодавно нащадки скульптора Сарцевича зробили генетичний тест, його обробляють нині Х’юстоні (США).

Нагадаємо, у Луцьку реалізують проєкт для відновлення пам’яті талановитого митця Станіслава Сарцевича. В межах ініціативи планують різноманітні мистецькі заходи, відновлення його втрачених скульптур та створення цифрового архіву творчої спадщини.

Навіщо досліджувати свій родовід?

Якщо раніше свій рід досліджували, щоб знайти польське коріння заради отримання карти поляка, то сьогодні мотивація змінилась, люди це роблять не з меркантильних міркувань, а заради щирого інтересу, генеалог Артур Альошин.

«Що було до мене»? — природне питання, яке має виникати в кожної людини», — переконаний він.

Що дає дослідження свого роду:

• відкриває нові знання про світ: історію, культуру, релігію. За одним фактом із життя людини можна будувати уявлення про тогочасні реалії;

• допомагає розставити орієнтири у власному житті, відкрити щось у собі. До прикладу, дослідження професії когось із предків дає шанс відродити якусь сімейну справу;

• зближує з місцем проживання, розвиває локальний патріотизм.

Під час вивчення сімейної історії можуть відкритись сюрпризи, як приємні, так і не дуже. До прикладу, можна знайти пращура, замішаного в аморальних вчинках.

«Можна засудити дії предків, не відрікаючись від них, ми не відповідальні за їхні вчинки», — зауважує Артур.

Перші кроки у вивченні сімейної історії:

1. Звернутись до найстаріших членів родини, записати їх розповіді й на основі цього створити базову схему родоводу;

2. Працювати з профільним архівом області (для лучан це Державний архів Волинської області). Перед його відвіданням варто зайти на сайт установи, щоб ознайомитись із переліком документів.

Аналізуючи дані архіву, можна з’ясувати не лише базові факти (народження, шлюб, смерть), а й інформацію про навчання, продаж-купівлю землі, оподаткування, військову службу тощо.

Що шукати в архіві насамперед:

• каталог метричних книг: інформація про приналежність парафії дає знання про населений пункт, орієнтуючись на який, можна шукати й інші дані;

• списки виборців часів Другої Речі Посполитої ;

• сповідальні списки парафій (священники могли робити нотатки про своїх парафіян).

Корисні ресурси під час дослідження роду:

• Державний архів Волинської області;

• група генеаологів та аматорів UAGenealogy;

• група Спільна ДНК. ДНК-генеалогія в Україні. Її засновник — генеалог Сергій Фазульянов. Науковець може допомогти з проведенням генетичних тестів, що стало проблематичним під час війни. Він їх замовляє та відправляє в Америку на опрацювання.

Такі тести добре підходять для визначення родичів: якщо двоє людей їх виконають, результат покаже їхню родинну спорідненість. Але не варто довіряти йому для визначення національності, бо дані базуються на кількості протестованих людей (тобто результати, зроблені сьогодні і через декілька років можуть суттєво відрізнятись).

До слова, для збереження родинної історії Артур Альошин рекомендує зробити такий тест найстаршим представникам родини, поки вони живі.