«Відбитки міста». Чому Луцьку важливо відновлювати забуті імена

Станіслав Сарцевич. Фотослайд Павла Пастушенка.
Реабілітувати та відновити забуті імена луцьких митців, аби пробудити й в інших лучан відчуття гордості та причетності, покликаний проєкт «Відбитки міста. Сарцевич».
Одним із героїв проєкту є Станіслав Сарцевич, представник наївного мистецтва 60—80-х років минулого століття.
Про те, як місто повертає собі забуте ім’я скульптора-наївіста, розповіла у відеоінтерв’ю керівниця платформи «Алгоритм дій» Елла Яцута. Проєкт згуртував команди з платформ «Алгоритм дій», «Фронтера», онлайн-журналу misto.media та незалежного театру «Гармидер», а реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Хто такий Сарцевич
Станіслав Сарцевич перетворив подвір’я коло свого будинку на сад скульптур. Це різноманітні творіння оголених чоловіків та жінок, а також химерних звірів. Доробок Сарцевича — це приклад наїву в чистому прояві, із життєстверджувальною, піднесеною енергією.
Сусіди митця вбачали у цьому, однак, щось ганебне і непотрібне, тому скаржилися на скульптора дільничному та намагалися всілякими способами «вижити» зі своєї вулиці. Це спонукало Сарцевича намалювати на оголених фігурах елементи білизни.
Чому проєкт важливий для міста
На думку Елли Яцути, коли місто повертає пам’ять про імена своїх митців, виносить на широкий загал та дає їм голос — це надає можливість приєднатися до того багатоголосся, котре вже існує в масовому уявленні про Луцьк як місто Лесі Українки, Оксани Забужко та інших.
«Ти починаєш розуміти, що […] всі ці люди ходили цими вулицями, між цих будинків, вони творили тут, жили життя, вони кохали, вони ненавиділи. І вони лишили певний відбиток у цьому твоєму місті. І коли в цей же момент, відкриваючи щось, ти розумієш, що хтось про це не знає — ти хочеш піти і розказати», — пояснює Елла Яцута.
Відчуття гордості за своїх є важливим у контексті оцінки лучанами міста. Відомими та розкритими є далеко не всі постаті, котрі тут жили й працювали. Це дозволяє лучанам недооцінювати себе, а комусь іншому привласнювати місцеві імена.
Наступні кроки
Багато скульптур Станіслава Сарцевича не вціліли до наших днів, адже були виготовлені з недовговічних матеріалів та неналежно зберігалися. Залишилося лише 15 оригінальних виробів.
Команда проєкту «Відбитки міст» спільно з компанією Skeiron працює над 3D-візуалізацією втрачених скульптур. Їх відновлять через фотографії та документи, щоб зафіксувати, який вигляд вони мали у минулому.
В ідеалі, як стверджує Елла Яцута, хочуть провести візуалізацію і всього саду Сарцевича.
Також у планах — заснувати благодійну фундацію, ключовою метою якої буде збереження, примноження та популяризація культурної спадщини. Організація візьме на себе зобов’язання та відповідальність правильно оформлювати та зберігати все те, що знаходить, аби надалі до цих матеріалів були доступи в науковців або людей, охочих працювати з ними.
Вона буде визначати, які матеріали стають частиною культурного надбання, та забезпечувати до них доступ дослідникам із майбутніх поколінь.
Фундація обов’язково міститиме диджитал-версію, аби сайт могли відвідати люди з будь-якої точки світу і отримати необхідну інформацію про митців та Луцьк.