Лучанам повернуть унікальну спадщину скульптора Станіслава Сарцевича

Створення цифрового архіву скульптур та інші мистецькі заходи для відновлення імені талановитого лучанина відбудуться в рамках проєкту платформи «Алгоритм дій» за підтримки Українського культурного фонду. 

Мета проєкту — відновити забуте ім’я луцького скульптора Станіслава Сарцевича, дослідити спадщину митця, яку радянська система намагалася знецінити.

У межах ініціативи створять цифровий архів, який акумулює всі результати дослідження біографії та творчості Сарцевича.

Скульптури, частина з яких зберігається у НЦНК «Музей Івана Гончара», а інші існують лише на старих світлинах, отримають друге життя завдяки 3D-візуалізації. Цей процес здійснить команда SKEIRON — лідери у сфері цифрової репрезентації культурної спадщини в Україні.

А сайт проєкту, що стане живою платформою памʼяті й візуального архіву, створить ІТ-компанія ideil.

До дослідження феномену Станіслава Сарцевича долучаться фахівці, експерти, які допоможуть глибше прочитати його мистецьку спадщину в мистецькому, соціальному та культурному вимірах.

Зокрема, культурологиня, режисерка та керівниця театру «Гармидер» Руслана Порицька, луцька мистецтвознавиця Зоя Навроцька, колекціонер мистецтва, засновник і куратор артцентру «Я Галерея» у Києві та Львові Павло Гудімов, художник-монументаліст, живописець, музеєзнавець, генеральний директор НЦНК «Музей Івана Гончара» Петро Гончар та інші.

Київський театр «Шарж» здійснить постановку за матеріалами дослідження, і покаже її в Києві та Луцьку.

Також організатори проєкту проведуть кілька публічних діалогів та дискусійних панелей з культурологами та мистецтвознавцями про феномен наївного мистецтва, локальну пам’ять і культурне спадкоємство.

Про скульптора

Станіслав Сарцевич (1904–1984) власноруч створив понад 50 повнорозмірних фігур, які розташовував просто на ділянці біля будинку, де машкав. Він не мав мистецької освіти і почав творити вже у зрілому віці.

Його скульптури — елегантні дами у капелюшках, оголені русалки, леви, слони, плавці та військові. Частину з них вдалося передати на зберігання в Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» у Києві.