«Обережно, падає плитка!» Що робити із фасадами, з яких злущується облицювання

Чи то Луцьк, чи Тернопіль, чи Житомир — оті облицьовані фасади скрізь однакові. Й тепер міста мають спільну пострадянську проблему із житловим фондом: клей чи розчин, на який кріпили плитку, почав руйнуватися і попід стінами ходити стає небезпечно.

Фасади, облицьовані плиткою, були доволі популярні в радянський час. Луцьк, Тернопіль, Житомир, Київ… Список міст, де є такі будинки, можна продовжувати. Але, крім зовнішнього вигляду, в цих багатоповерхівок є й спільні проблеми — з часом розчин, на який клеїли плитку, руйнується, й облицювання відпадає. Що робити, якщо з фасаду лущиться плитка, і хто відповідатиме, якщо вона когось поранить, чи пошкодить припарковане авто розбиралось misto.media.

Скільки у Луцьку обшарпаних будинків

Скільки таких будинків у Луцьку — достеменно невідомо. Облік інформації про кількість облицьованих багатоповерхівок не проводиться, відповіли на запит у Луцькій міськраді.

У більшості з цих будинків створені ОСББ. Тож мешканці самі мають вирішувати, що робити з фасадом. Якщо звернутися до комунальників, то працівники спершу приїдуть та означать небезпечну територію стрічками, повісять попередження. А оббити плитку зможуть коштом мешканців.

Але оббити плитку — половина справи. Одразу ж треба ремонтувати фасад. Оптимально — утеплити, каже голова ОСББ «Конякіна, 10а» Оксана Денисюк. Але для мешканців це доволі затратно.

«Якщо оббити плитку, то залишаться голі стіни, які мокрітимуть під час дощів. Тоді у квартирах мешканців буде дуже холодно. Тому, якщо починати ремонт, то необхідно одразу й утеплювати будинки, а це — дорого»

Оксана Денисюк
голова ОСББ «Конякіна, 10а»

Щоб здешевити такі ремонти, ОСББ шукають державні чи грантові програми від країн-партнерів, які відшкодовують певні витрати на ремонт будинків.

«Аби утеплити 1 квадратний метр, необхідно заплатити мінімум 500 гривень. Раніше, з урахуванням програм, для кожного мешканця ремонт вартував 800 гривень на місяць, зараз ця сума зросла до 2000 гривень. Без програми, аби утеплити дев’ятиповерховий будинок, потрібно витратити не менше ніж 20 мільйонів гривень», — додає Оксана Денисюк.

Крім не дуже привабливого зовнішнього вигляду облицьованих будівель, плитка, яка падає, може нести реальну загрозу і для припаркованих авто, і для життя пішоходів.

«Якщо фасад обвалиться на вашу машину або впаде на вас, то відповідальність нестиме управлінська компанія, яка займається цим будинком. Це може бути й комунальне підприємство, і ОСББ»

Микола Стульський
провідний юрист Центру правової допомоги

Приміром, у Тернополі у 2020 році встановлювали «вловлювачі плитки» — конструкції з сітками, які мали б ловити плитку, яка облітає з будинків, щоб ніхто не травмувався. Проте зараз, поінформували в управлінні ЖКГ Тернопільської міськради, таких робіт не проводять.

Скільки коштує оновлення фасаду

Оновлення фасадів житлових будинків коштом міського бюджету проводиться лише тоді, коли будівля визнана пам’яткою архітектури національного значення, і в ній не проводиться приватизація житлового фонду, пояснили в департаменті ЖКГ Луцької міськради. Відремонтувати фасад за кошти міста можуть ще за однієї умови: якщо будинок за естетичним виглядом визначений управлінням культури як такий, що псує архітектурну виразність міста.

До слова, свого часу у Луцьку був прецедент. Одну з таких аварійних багатоповерхівок, де обвалювалась плитка, відремонтували коштом міського бюджету. Йдеться про багатоповерхівку у центрі міста на вул. Лесі Українки, 67 (будинок з годинником). У 2014 році з неї почала обвалюватись плитка. На той момент вже всі квартири в будинку були приватні. Але от вимагали мешканці відремонтувати фасад у міськради.

Рух ОСББ в українських містах лише зароджувався, і не всі були готові створювати такі об’єднання. Мешканці категорично не хотіли навіть на умовах співфінансування давати гроші на ці ремонти. Урешті після тривалих перемовин гроші в бюджеті таки знайшли. На роботи у 2016 році витратили майже мільйон гривень.

Більше таких масштабних ремонтів уже коштом міського бюджету не проводили. Згодом у місті діяло декілька програм стимулювання ремонту житлового фонду об’єднаннями співвласників. Приміром, новоствореним та чинним ОСББ виділяли допомогу на капремонт чи відшкодовували відсотки за кредити на утеплення.

В останні роки ОСББ могли скористатися програмою «Енергодім» від Фонду енергоефективності, щоб утеплити будинки — їм відшкодовували 40-70% витрат на енергоефективні заходи, у тому числі й утеплення. Але Фонд призупинив роботу після початку повномасштабного вторгнення і відновив частково її торік. Зараз не відшкодовують витрат за утеплення. Нині тривають перемовини з донорами і, у разі позитивного висновку, цей напрям можуть запустити не раніше вересня-жовтня цього року, інформують у Фонді.

Текст: Вероніка Соцкова