«Мамо, я хочу PlayStation!»

Четвертокласник Остап Бондарчук має іграшковий сейф. Туди він складає гроші, які вдалося накопичити завдяки різним «бізнес-схемам». Найкраще справа йде взимку: колядки, щедрівки, посівання.

Минулої зими хлопчик змайстрував із коробок різдвяну зірку. Оздобив її ялинковим «дощиком», дзвіночками, підсвітив гірляндою на батарейках і аплікацією святого сімейства. Каже: цей атрибут додав успіху колядуванню-щедруванню, тому вдалося виручити вдвічі більше коштів, ніж торік. Нині ж «не сезон», доводиться заощаджувати з кишенькових грошей і решти з магазинних покупок.

Формування адекватного ставлення до грошей — це частина гармонійного розвитку дитини, підтверджують психологи. Як формується сімейний бюджет, скільки і на що витрачається, як і для чого заощаджувати — основа фінансової грамотності, що доступна дітям будь-якого віку. Питання лише у формі подачі інформації.

Страх бідності та тривожність властиві людям з неадекватною самооцінкою

Фінансова грамотність — це не лише система знань про особисті кошти і кошти підприємства, специфіку фінансових відносин, стверджує луцька психологиня, засновниця дитячої школи лідерства Rabbifox, мама трьох підлітків Дарина Самолюк.

Для мене як психолога — це найперше про фінансове мислення, про рішучість, вміння стратегічно мислити, об’єднуватися з іншими, бути лідером. І також це про здорову самооцінку. Для прикладу, страх бідності та тривожність, звичка жити не за доходами властива людям з нездоровою (неадекватною) самооцінкою.

Дарина Самолюк
психологиня

Щоб навчити дітей фінансової грамотності, потрібен комплексний підхід, адже в нашому суспільстві ще дуже укорінені принципи радянської ідеології: «продавати, пропонувати свої послуги соромно», «кредити — це зло», «щоб мати кошти, потрібно обмежити свої потреби», «старші краще знають, які потреби у менших» тощо.

Немає єдиної формули, вивчивши яку, можна стати фінансово грамотним

Тому відповідальність за освіченість дітей у сфері фінансів лежить найперше на значимих дорослих, в оточенні яких зростають діти. Адже останні переймають дорослі моделі поведінки та мислення. Найкращий варіант батькам — бути прикладом ефективного використання коштів.

«Виховання дітей, як на мене, повинне передбачати отримання досвіду фінансових рішень і, в тому числі, негативного досвіду. Думаю, що немає якоїсь єдиної формули, вивчивши яку, можна стати фінансово грамотним. Я б орієнтувалася на усвідомлення дітьми своїх потреб, що мають фінансовий еквівалент, та на розвиток уміння їх задовольняти», — розповідає лучанка Ліля Савчук, багатодітна мама.

«Скажімо, я чую: „Мамо, я хочу PlayStation!“ О’кей, давай порахуємо твої заощадження, додамо суму, якою можу допомогти я, а решту — доведеться заробити, додатково заощадити, можливо, виставити на OLX якісь іграшки, якими ти уже не граєшся, домовитися з братом про інвестицію його „наколядованих“ коштів. Велика покупка потребує більших зусиль і часу. Тобто я не використовую аргументів, чому ми не купуємо приставку, а шукаю разом з дітьми шляхи, як її все-таки придбати. Треба поважати дитячі бажання».

Говоріть з дітьми про гроші змалку

Вивчають фінансову грамоту і в загальноосвітній школі. Ця навчальна дисципліна з’явилася три роки тому для 10-их та 11-их класів як вибіркова. Треба сказати, що переважна більшість підлітків обирають саме фінансову грамотність додатковим предметом. У найближчих планах Міністерства освіти України — запровадити предмет «Основи фінансової грамотності» уже з 8-го, а згодом і з 5-го класу. Втім базові поняття про те, що таке гроші, як формується бюджет і на що він витрачається, — пронизують чи не усі шкільні дисципліни.

«Про гроші з дітьми треба говорити змалечку, навіть ще до перших математичних знань», — переконана вчителька «Основ фінансової грамотності» Луцького ліцею № 4 імені Модеста Левицького Оксана Карплюк.

Дитячі бажання, не пов’язані з базовими потребами, буває, виходять за межі сімейного бюджету і батьківських можливостей. Мамі з татом необхідно разом з дитиною розбиратися в доцільності і нагальності покупки, проговорювати першочергові витрати і рахувати, з якої суми заощаджень таке придбання можливе і чи потрібне взагалі.

Оксана Карплюк
вчителька «Основ фінансової грамотності» Луцького ліцею № 4

Топ-шість правил формування фінансової грамотності у дітей від вчительки:

• Говоріть з дітьми про гроші змалку. Розповідайте, як ви їх заробляєте і на що витрачаєте. Розкажіть про заощадження.

• Дітям молодшого шкільного віку раджу давати кишенькові кошти на банківській картці: це спростить розрахунок у їдальні чи магазині, коли є великий потік людей. Дитина не буде поспіхом рахувати решту, не боятиметься купувати, а батьки матимуть змогу спостерігати за покупками в застосунку і встановлювати ліміт витрат.

• Коли дитина рахує впевненіше, довірте їй фізичні кошти, відпускайте саму в магазин.

• Поясніть, що якісніше — це дорожче, а на придбання дорожчого треба заощадити або докласти додаткових зусиль: продати прочитані книги чи іграшки, які тобі уже не цікаві; позичити або заробити (в дитячих картках доступна опція «Зробив — заробив», де батьки встановлюють перелік завдань, термін їх виконання. Дитина бачить завдання у своєму банківському застосунку та підтверджує виконання чи додає фото результатів. Якщо батьки приймають роботу, дитина отримує кошти з картки батьків на власну. — mm).

• Не сваріть дитину за фінансові помилки, не забирайте кошти. Ми всі помиляємося. Важливо зробити правильні висновки з цього уроку і закарбувати їх як правило.

• Не користуйтеся дитячими заощадженнями. Якщо у вас виникла необхідність розміняти гроші або запозичити дрібну банкноту, робіть це ЛИШЕ з відома і дозволу дитини і ОБОВ’ЯЗКОВО поверніть їй ці кошти.

Сьогодні є безліч можливостей донести дитині правила гри з грішми:

• безплатні бізнес-школи з основами фінансової грамотності, квести та онлайн- ігри від банків, які відкривають дитячі картки;

• доступна і цікава література українською мовою про гроші, успіх, заробіток з логічними задачами, головоломками і навіть ідеями власного бізнесу;

• настільні ігри на кшталт знайомої нам з дитинства «Монополії»: «Продай, якщо зможеш», «Cashflow», «Менеджер», «Граємо в крамничку».

Можна вигадувати магазин з листочками замість грошей і моделювати прибутки та витрати в ігровій формі. Втім, ефективніше просто ходити разом в магазин, домовившись про купівлю декількох продуктів за списком і дотриматися його, не виходячи за межі встановленого бюджету. Часто це непогана вправа навіть для дорослих, особливо в сезон розпродажів чи акційних пропозицій 1=3.

Конверт «НА ЗСУ!»

Хлопчик Остап, якого ми згадували на початку, навчився збирати гроші не лише на дрібні чи великі покупки. А й зрозумів ще одну графу витрат — благодійність.

Частину із заробленого він відкладає в конверт з підписом «НА ЗСУ!» та намальованим тризубом і військовим у формі. Остап вкладає ці гроші у посилки на фронт, які періодично збирають діти у школі, або віддає волонтерам.

«Коли у школі була акція „Зігрій солдата“, ми з мамою зібрали коробочку з гарячим шоколадом, кавою, теплими шкарпетками, цукерками, печивом… І я вирішив покласти туди свої 200 гривень. Солдатам завжди треба машини ремонтувати, якісь запчастини купувати. Вони знайдуть, на що витратити», — ділиться Остап.

Відтоді він з кожної отриманої від родичів суми кладе частину в конверт «НА ЗСУ!».

«Після перемоги я заведу новий конверт, намалюю на ньому літак і буду відкладати гроші на подорож у Діснейленд. Це моя мрія. Колись я теж стану режисером і буду знімати мультики для дітей. Тому я мушу знати все про Діснея», — додає хлопчик.