Репортаж

У переддень «створення світу». Відкриття найбільшої картини

Як ми сходили у музей Корсаків перед відкриттям «Космогонії».

12:10, 28 вересня 2024

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків. Або просто МСУМК. На касі майже увесь мерч (наліпки, листівки, магніти, футболки, пазли) тематичний — до відкриття нового артоб’єкту. В залі музею, де розміщена чи не найбільша картина у світі, також знаходиться склад продуктів місцевих супермаркетів та волонтерського хабу VolWest. Працівники кажуть, що це теж частина експозиції.

Пахне тирсою, фарбами, а іноді і їжею.

28 вересня 2024 року в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбудеться відкриття мистецького проєкту «Космогонія», авторами якого є Петро Антип (художник, автор картини) та Віктор Корсак (бізнесмен, автор ідеї та концепції). Загальна площа полотна 2 000 м кв, що робить цю картину найбільшою у світі.

Ми відвідали космогонічну залу напередодні відкриття, 27 вересня, аби розповісти вам про переддень створення світу: що відбувається у залі до того, як усі побачать «Космогонію».

Космогонія речей: склади

На початку зали до стелі підвішені різнобарвні «метеорити», на стінах — креслення та фото з процесу творення картини, а також опис проєкту «Космогонії».

Щоб оглянути всю картину, потрібно зійти на металеву конструкцію. Піднявшись по сходах, під ногами опиняється склад товарів, і ми наче ходимо по кукурудзяних паличках, печиві, попкорні, олії, каві, консервах, крупах, кетчупах і майонезах, сірниках, канцелярії, побутовій хімії.

Видніються також рюкзаки, аптечки, синьо-жовтий прапор, підписаний військовими. Космогонія речей, які потрібні тим, хто тримає небо над нами зараз. На одній коробці напис «Харків». На іншій — «Пам‘ятайте, ви рятуєте життя».

Коли ви стоїте на підвищенні, то працівники складів та хабу нагадують мурашок, які злагоджено працюють. На одній з ділянок гарує зварювальник. Робить сходи, що ведуть наверх металевої конструкції, на якій ми стоїмо. Відлітають іскри, навколо гучний звук, що ріже вуха. Коли скрегіт стихає, чути, що із радіо лунає попмузика. Працюють під пісню Middle of the Night виконавиці Elley Duhé. Згодом звучатимуть і пісні Артема Пивоварова, Христини Соловій та інших українських попзірок.

Це картина сивого дядька

На кінцевому оглядовому майданчику метушня. Чути гул дітей. П’ятикласники прийшли на екскурсію.

«Це картина такого сивого дядька, можете потім глянути фото знизу. Йому 64 роки», — розповідає працівниця музею дітям. Ті з зацікавленням дивляться на картину.

Якщо ви відвідували цей музей протягом двох останніх років (робота над картиною «Космогонія» розпочалася 2 листопада 2022 року), то є шанс, що зустрічали у великій залі музею, де твориться світ, задумливого митця Петра Антипа, автора «Космогонії».

Художник працював над творінням і час від часу відволікався на теревені з відвідувачами. Якщо пощастило, Петро дарував цікаві історії та навіть свою книгу «Велика казка про маленького Хлопчика». У ній Петро від космічних масштабів спускається на землю та роздумує про природу речей. А головний герой казки відчайдушно намагається спіймати сонце.

Хлопчик сонце так і не спіймав, але це вдалося самому Петру Антипу. На своїй картині він «упіймав» не лише його, а й увесь космос.

Тесла, Франко, Путін

З грецької «космогонія» — це народження Космосу.

Картина поділена на 7 частин: початок, створення Землі, створення природи, створення людини, створення суспільства, ноосфера, майбутнє.

Всього елементів картини настільки багато, що їх важко не загубити. Розглядаємо деталі за допомогою біноклів: видніються міфи давніх народів світу, трипільські символи, латинські крилаті написи, портрети відомих людей і брендів. Всього їх — 756. Кожен можна знайти та розгледіти на сайті музею.

Бачимо багато облич. Від Миколи Тесли до Івана Франка, від Стіва Джобса та Марії Примаченко. Серед космосу літають і два Володимири в одному метеориті (або іншому космічному камені): Ленін та Путін. А поруч космічний камінь Адольфа Гітлера і Йосифа Сталіна.

У створенні світу були внесені й дуже впливові світові бренди: Coca-Cola, Dove, Gucci, Chanel, Puma, Disney, Sony, Google. А серед них причаїлися і логотипи Сім’я і дім, VolWest, клініка сімейної медицини Behealthy, Техномодуль, Demydiv product, Музей сучасного українського мистецтва Корсаків. Таке собі слідування традиції давньої мистецької практики «прихованого портрета», за якою художники зображали чи навіть увіковічували на картинах меценатів робіт у вигляді другорядних персонажів або ж у лиці святих, якщо йдеться про релігійні твори.

«А так художник побачив майбутнє. В центрі зображена людина майбутнього. Бачили людину Леонардо да Вінчі? Так ось, вони подібні. Тільки це напівлюдина і напівробот», — продовжує екскурсію для школярів працівниця музею.

«Задні ряди, встаньте навшпиньки для фото!» Після знімкування діти попрямували в музей науково-технічного прогресу далі досліджувати світ.

Репетиція

На картині починають з’являтися плями світла. Невидимі світловики почали гратися і пускати пучки то білого, то червоного, то рожевого світла на «Космогонію», висвітлюючи одні ділянки та затемнюючи інші.

Початок зали. З’являються актори. Це репетиція вистави, яку зіграють цього ж вечора у космогонічній залі — постановку «Камінний господар» від Київського академічного театру на Печерську.

Димова завіса, актори обнімаються на величезній брилі, накритій білим полотном. Звучить магічна ритмічна музика. Спершу на імпровізованій сцені з’являється хлопець у масці та дві дівчини у чорних спідницях. Одна з дівчат звертається до світловика: «Саша, а можна так зробить.!»

Робітні творця

Спускаємося з підвищення. Там, де зараз репетиція, розташована експозиція «Робітні творця». В цій залі кожен може «відчути себе частиною великого процесу творення та зрозуміти, що кожен має свою роль у цьому безкінечному процесі». На одному зі столів лежить крейда «Пегашка» і масляні пастелі. Хтось із дітей, які приходили на екскурсію, написав: «Тут був Да… (нерозпізнане у темряві ім’я — mm), Вова і Макс». Так школярі залишили свій слід, певно, відчувши себе частиною безкінечного процесу.