Презентація найбільш луцької книги Оксани Забужко
Перформанс-читання, Забужко і тривала війна.
15 травня у дворі Окольного замку презентували книгу «Вежа через [О]», збірку з художніх творів про Луцьк п’яти письменників та письменниць: Оксани Забужко, Катерини Калитко, Мирослава Лаюка, Любка Дереша і Макса Кідрука. Ці тексти створили під час Луцької літературної резиденції «Місто натхнення», що відбулася ще у 2021 році.
Спершу актори театру «Гармидер» Вадим Хаїнський та Наталка Шепель продекламували уривки з оповідання Люка Дереша «Все світло світу», есею Катерини Калитко «Так триває розмова», уривку з (майбутнього) роману Оксани Забужко «Вартові руїни. З біографії одного твору» та оповідання «Орли» Мирослава Лаюка.
Опісля на сцену вийшла хедлайнерка зустрічі — Оксана Забужко. Модерувала розмову поетеса Ольга Ольхова. Спершу було надто сонячно, письменниці одягнули сонцезахисні окуляри, а згодом вітерець почав проймати публіку, тому без теплого чаю не обійшлося.
Оксана Забужко розповіла про уривок з книги «Вежа через [О]», що мав би бути в її недописаному луцькому романі. Або ні:
«Той текст — захолов. Його треба наново тепер розігрівати, щоб „глина“ була придатною до ліплення. Він наче обривок плівки в старих кінотеатрах. Наразі це оповідання можна сприймати як мій подарунок містові. І саме як спогад ось тієї дитини, свідка історії, котра писала у 2021 році про своє дитинство. Писала про дитинство 60-х років, але насправді писала про війну, яка триває й донині. Дитини, яка хотіла вивести, показати цю приховану перманентну мілітаризацію СРСР, а показала довшу, тривалішу війну. Це лише вершечок дерева, але щось з коріння цього дерева мені вдалося витягти на яв».
Війна завадила продовжити написання роману, адже пані Оксана зосередилася на захисті інтересів України в культурному полі закордоння та написанні важливого есею-пояснення війни для Заходу — «Найдовша подорож». Письменниця називає цю роботу своєю мобілізацією.
Якось в одній з країн Google привітав Оксану Забужко з тим, що вона відвідала 29 країн. Пані Оксана промовила роботичним голосом:
— Congratulations, Oksana. You visited 29 countries and 93 cities. (Вітаємо, Оксано. Ви відвідали 29 країн та 93 міста).
— Idiot who told you I wanted to. (Ідіот той, хто сказав тобі, що я хотіла цього).
Пані Оксану перебив гуркіт в небі. Всі завмерли на декілька секунд. Письменниця продовжила:
«Коли я давала інтерв’ю телебаченню, не всі лучани знали, що книжка була видана в Харкові . Увесь Харків не вдасться перевезти, а це — друкарська столиця України. Мені іноді говорять, що затримують книги, бо не можуть вийти на роботу. Два верхні поверхи розбомблені, але нічого — вони працюють на нижчих поверхах. Це насправді подвиг усіх людей, які працюють там».
Наприкінці зустрічі на сцені з’явилася полька Беата Стасінська, літературна агентка Забужко, і дістала з таємничої білої валізи всі закордонні видання авторки, кількість яких значно збільшилися після лютого 2022 року. Ці книги — подарунок містові. За словами Беати, Луцьк має таких постатей, що вартий музею літератури.
Про переклади своєї останньої книги Оксана Забужко:
«По тому, які країни видали й читали мою книгу, можна сказати хто найбільше злякався. От північні європейці, скандинави, навіть якщо не було перекладів їхньою мовою, читали мовою сусідів і ставили мені питання по „Найдовшій подорожі“ на конференціях. Шведи, фіни ж вступили в НАТО. А от французам, наприклад, досі не дійшло. Тому я не здивована, що вони поїхали в Росію на інавгурацію самі знаєте кого».
«Тому, що в тексті, що поза текстом — це все є частиною однієї історії. І всі ми з вами пишемо тут один великий текст. Кожен з нас пише тут свій рядок».
Оксана Забужко
Письменниця