Бібліотека, ЄС та дебати. Як луцькі школярі шукали розв’язання глобальних проблем

Серед мовчазних полиць із книгами точиться зовсім не тиха дискусія. У свій вихідний майже півсотні юнаків та юначок зібралися у науковій бібліотеці Олени Пчілки. Вони — дебатери. А тема суботньої дискусії непроста — антикорупційні рішення для України, моделі свободи слова у світі та єдина армія Європейського Союзу.

Попри складність наративів, підлітки налаштовані серйозно. Озброєнні блокнотами, ручками та власними знаннями, старшокласники Луцької громади сидять по різних закутках бібліотеки та зосереджено записують аргументи, якими будуть оперувати під час трьох раундів.

Зібрали всіх гуртом у книгозбірні 22 листопада ГО «Брейншторм» спільно з misto.media. Захід, присвячений темі Європейського Союзу, провели в рамках II етапу Луцької шкільної дебатної ліги 2025–2026.

Це — інтелектуальна гра. Учасники обговорюють різні теми, підкріплюючи свої думки аргументами. Хто найпереконливіше доведе свою позицію, той і переміг. Оцінюють виступи судді.

Один із них — голова ГО «Брейншторм» Антон Євтушок пояснює: добре доведений, але слабший аргумент може легко виграти у набагато сильнішого, якщо той погано подали. Тож суть у тому, чи розуміють учасники, що вони відстоюють і як саме це роблять. Ці навички фундаментальні для розвитку критичного мислення.

«Плесніть у долоні, якщо ви мене чуєте», — гукнула одна з учасниць «Брейншторму» Юлія Борисюк перед юрбою на початку. У відповідь — синхронний голосний плеск. Тиша відновилася на кілька хвилин — рівно настільки, аби почути тему першого раунду. Після цього учні розбрелися по бібліотеці — у них є 15 хвилин на підготовку.

Розповідаємо про емоції, аргументи, факти та звідки тут взялися уряд і опозиція.

Як усе влаштовано

Напередодні гри усі учасники отримали тези, з якими доведеться працювати. Часто цими темами маніпулюють засоби пропаганди, зокрема — зовнішнього впливу. Точні адаптовані теми для дискусій «Брейнштормівці» надали безпосередньо на грі. Також дебатери отримали список матеріалів, звідки можна черпати інформацію та добірку порад від misto.media, як безпечно користуватися чат-ботами та перевіряти інформацію.

Всього змагалися 20 команд. У кожній — дві людини. На час раундів їх розподілили у кімнати бібліотеки, де одночасно дебатували чотири команди.

Дві представляють позицію «за» (їх називають уряд), інші дві — «проти» (або ж опозиція). Важливо, що учасники не обирають самостійно позицію, тому іноді доводиться відстоювати думку, з якою не згоден.

На кожен виступ — по п’ять хвилин. До уявної «трибуни» виходить перший дебатер. Таймер увімкнений, час пішов.

Перший раунд. Чи потрібна ЄС єдина система захисту на зразок НАТО

Аргументи уряду — «за»

Менша залежність від потужних гравців. Прихильники ідеї спільної армії ЄС, який передусім є економічним союзом, підкреслювали: світ агресивний та непередбачуваний. А спільне військо допоможе гарантувати безпеку країн-членів незалежно від дій інших гравців, зокрема США.

«Нам, як Європейському Союзу, потрібно об’єднатися силами, стати більш автономними, шукати ще більше різної зброї та технологій», — аргументувала Юлія Борисюк.

Швидка реакція та врахування локальних особливостей. Спільна закупівля озброєння та об’єднання людського ресурсу створить локалізовану систему НАТО, яка буде оперативніше реагувати на загрози у менших країнах. Натомість адміністрація США не завжди враховує регіональні особливості та економічну інфраструктуру ЄС. Тому потрібна власна система, яка дозволить ефективно розподіляти ресурси й ухвалювати рішення, виходячи з місцевого контексту.

Усе — задля посилення позиції. Уряд наголошував, що такий крок не свідчить про погіршення відносин з США, а навпаки — посилення позицій Європи, як міжнародного суб’єкта, який здатен власними силами захистити свою територію.

Контраргументи опозиції

США — надто могутній гравець. Великі витрати на армію у штатах та розташовані по Європі американські бази гарантують ефективну систему безпеки, яку ЄС самостійно поки що не здатен відтворити.

«У Німеччини майже кожен десятий військовий, який перебуває на службі, є американцем. І ми розуміємо, що втратимо цю обороноздатність на цей момент», — апелював Мирослав Приходько.

ЄС — складна бюрократія. В опозиції доводили, що Євросоюз не пристосований до швидких інфраструктурних рішень для об’єднаної армії. Зокрема, поки невідомо як організувати генеральний штаб, який на цей час функціонує у США.

Що робити із нейтралітетом країн. Ще один аргумент стосувався особливого статусу деяких країн у Європі, — Швейцарії та Австрії, які можуть накладати вето на створення військового союзу. Також у різних країнах будуть різні очікування від такого союзу, що ускладнює його ефективну роботу.

***

Продзвенів дзвінок і перший раунд закінчився. Учасники потиснули одне одному руки, подякували за гру та розійшлися в очікуванні другого раунду. Дехто — продовжуючи доводити позицію поза межами дебатів.

Другий раунд. Чи є вступ до ЄС ефективним антикорупційним рішенням

Під час раунду одна з команд виступала не в повному складі: учасник Олександр Галка не зміг приєднатися офлайн через хворобу, але долучився до дебатів онлайн. Для команди, яка входить до числа фаворитів ліги, його участь була принципово важливою. Попри дистанційний формат, Олександру вдалося здобути приз за найкращого спікера гри.

Думка уряду

Євросоюз — це реальний вплив на корупцію. У кишені з аргументами «за», думка про те, що ЄС — незалежний орган, який створює умови для доведення рівня корупції до мінімального рівня.

«Ми розуміємо, що корупція є всюди. Питання в тому — як з нею борються», — підкреслив Олександр Галка.

До прикладу, дебатери наводять спробу скасування незалежності ключових антикорупційних органів НАБУ та САП у липні 2025 року. Вагому роль у зупиненні цього процесу відіграли саме лідери ЄС, які проводили переговори з українською владою. Вони прямо говорили українській стороні, що відкат у незалежності НАБУ і САП — це абсолютно невигідна стратегія для України на сьогодні.

Тому вступ до ЄС створює сильні зовнішні запобіжники, які змушують владу підтримувати антикорупційну інфраструктуру та не дозволяють згорнути реформи.

Тези опозиції

Значення має традиція і менталітет. Учасники команди доводили, що корупція в Україні — це проблема не лише «верхівки», а й самого народу загалом. Мовляв, люди звикли ще з радянських часів давати хабарі та вважати це чимось нормальним.

Тож вступ до ЄС є важливим етапом у наш час, проте не є «пігулкою» від всіх проблем. Мовляв, народ, у якого в житті постійно присутня корупція, навіть на побутовому рівні, не до кінця усвідомлює, які саме глибинні зміни потрібно здійснити, аби відповідати вимогам Євросоюзу.

А змінити мислення суспільства — найскладніше. До того ж український досвід значно відрізняється від інших держав, тому стандартні антикорупційні механізми ЄС можуть виявитися непрактичними для України.

Третій раунд. Яка модель свободи слова краща: «європейська» чи «американська»?

Трохи контексту. «Американська» модель передбачає, що право людини на висловлювання не може бути нічим обмежене. В якомусь сенсі, така позиція охоплює право на фіктивні промови, hate speech  тощо.

«Європейська» модель свободи слова передбачає, що кожна людина має право вільно висловлювати свої думки, проте є теми, які суспільство вважає неприпустимими. Простими словами, свобода на висловлювання закінчується там, де починається право іншої людини.

Аргументи на користь «європейської» моделі свободи слова

Вищий рівень безпеки. «Європейська» модель гарантує вищий рівень безпеки для суспільства, адже поєднує право на критику з забороною мови ворожнечі та закликів до насилля.

Учасники навели в аргумент дозвіл на створення будь-яких організацій в США. Це спричиняє виникнення радикалізованих угрупувань зі шкідливими наративами, до яких застосовують хіба штрафи та санкції. Проте небезпечні ідеї поширюються й надалі.

«Наприклад, у країні існує організація, що пропагує ненависть до темношкірих. Їх не забороняють та вони продовжують існувати. І коли учасники угрупування бачать, що їхні погляди багато хто поділяє, вони починають діяти агресивніше. Саме тому у США ми часто можемо спостерігати напади на людей з мотивів ненависті», — аргументувала Марія Кашуба.

«Європейська» модель навпаки забороняє такого роду організації, які принижують гідність людини. У такому середовищі людині з радикальними поглядами важче знайти підтримку, відповідно важче наважитися на небезпечні дії.

Аргументи на користь «американської» моделі свободи слова

Заборона дасть зворотний ефект. Команда опозиції наголосила: надмірна заборона у сфері свободи слова може спричинити ефект «забороненого плоду».

«Чому Адам і Єва спробували цей заборонений плід? Не тому, що він був смачніший, а тому, що він був під забороною, і цікавість просто взяла верх», — пояснив Мирослав Приходько.

Європейська практика заборони радикалізованих груп може мати зворотній ефект, адже ідейних прихильників стає більше через те, що їхні погляди були довго пригнічені.

Також заборони самі по собі не гарантують безпеки. Опозиція аргументувала це тим, що зараз європейські країни, попри обмеження свободи слова, мають свої протести, заворушення і радикальні рухи. Це є проблемою і американського, і європейського суспільств — маргіналізовані угрупування виникають всюди, і повністю викорінити їх неможливо.

Фінал. Навчання за кордоном чи в Україні після завершення війни

За кожен зіграний раунд команди отримували рейтингові бали. За цими результатами визначили чотири команди, які змагалися у фіналі за звання переможця II етапу дебатної ліги.

Чому краще навчатися за кордоном?

Зруйнована вітчизняна інфраструктура. Через наслідки війни можливість отримувати сучасні знання та навички буде обмежена. Натомість закордонні університети мають все необхідне для того, щоб українські студенти могли здобувати хороші знання та згодом привозити їх додому. Це сприятиме швидкій відбудові країни та модернізації всіх сфер — від інженерії до державного управління.

Можливість розповідати правду. Освіта за кордоном дасть можливість студентам в майбутньому стати культурними амбасадорами України. Саме вони зможуть доносити всю правду про війну, яка відбувалася на території країни.

Душевна рівновага. Також учасники зазначили важливість психологічної реабілітації:

«Ми покоління, яке постійно живе у стані війни. Навчання за кордоном дасть можливість відновитися психологічно, від чого залежить майбутній добробут молоді», — аргументувала Богдана Ходомай.

Чому краще навчатися в Україні?

Люди не повертаються. Опозиція аргументувала: якщо люди від початку налаштовані їхати навчатися за кордон, то там і житимуть. Дуже мала частка студентів повертається в Україну, адже нові можливості, оточення, стосунки, робота — усе це втягує в життя іншої країни.

Адаптація — це стрес. Навчання за кордоном не може гарантувати психологічну реабілітацію, інколи це навпаки додатковий стрес. Без рідних, друзів у зовсім чужій країні людина з повоєнними травмами може завдати собі лише більшого стресу та тривоги.

Доступний рівень освіти — однакова якість. Також, щоб здобути освіту, яка дійсно в рази краща за українську, потрібно вступати у топ університети Європи та США. Проте для цього потрібні роки системної підготовки до різноманітних екзаменів. Якщо ж говорити про звичайні заклади, то їхній рівень підготовки студентів не перевищує український.

Результати

Коли таймер сповістив про завершення усіх раундів, судді порадилися і визначили кращих. Переможцями II етапу Луцької шкільної дебатної ліги 2025-2026 стала команда дев’ятикласників Луцького ліцею № 9 Богдани Ходомай та Мирослава Приходька. Всі фіналісти отримали подарунки від misto.media.

Наступний етап ліги відбудеться вже у 2026 році. Слідкувати за анонсами дебатів можна у соцмережах ГО «Брейншторм».

Створено за підтримки «Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні», який фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні.