За нез’ясованих обставин. Як Поліщук йшов, а Шкльода перейняла естафету

У заяві вже колишнього міського голови Луцька Ігоря Поліщука не було тих очікуваних від нього деталей про причини складання повноважень. «Обставини, які спонукали мене, деталізувати не вважаю за необхідне», — сказав він у поясненні. І депутатському корпусу, і громаді у своєму інстаграмі.

І лише фраза «До нових зустрічей», кинута насамкінець депутатам, натякає, що, можливо, колись, ця історія знову заграє новими барвами.

А поки: на годиннику трішки по дев’ятій, 25 березня. У сесійній залі вже почалася підготовка до цікавого та насиченого дня.

З різних боків, переважно від журналістів, чути репліки: «Повертаємося у 2017 рік». Тоді, майже 10 років тому, у цій залі так само обирали секретаря, який виконуватиме роль міського голови до обрання нового. Тільки у 2017 році перспектива місцевих виборів була більш реальною. Нині, у 2026 році, очікувати виборчого процесу у країні, що знаходиться у стані війни, — реальність дуже далека.

Біля кабінету ще міського голови Ігоря Поліщука періодично з’являються відвідувачі, самого Поліщука не видно. На стіні поруч висять портрети усіх мерів. За дивною традицією, колишніх тут зображують у чорно-білих відтінках. Чинних — у повному кольорі.

Навпроти кабінету голови — робоче місце його заступниці Ірини Чебелюк. Усе у квітах — посадовиця святкувала день народження напередодні, і її й далі активно вітали.

У холі вже домонтовують кабінку для голосування. Тут же ж на дивані у вишиваних сорочках учасники громадської організації «Даун синдром», які прийшли показати власні картини та продати шкарпетки в знак підтримки організації та дітей із синдромом. Діти щиро вітаються, повторюють рухи танцю, якими хочуть привітати місцевих обранців.

Через прохідну один за одним заходять журналісти, депутати, відвідувачі. На сходах стоїть прибиральниця і зітхає: «Сумно, що він йде. Хай би вже був. Але на все воля Божа, на все воля Божа». Та чи Божа?

Видається, рішення про те, що Поліщук таки піде, прийняли (-в) остаточно і безповоротно ще за кілька тижнів до сесійного засідання. У кулуарах депутати зізнаються, що це стало для них несподіванкою, коментувати не поспішають.

Близько десятої до зали заходить Юрій Безпятко (фракція «За майбутнє»), який сьогодні складе повноваження секретаря міської ради. Він у гарному гуморі: на питання, хто буде новим секретарем, кого пропонують, віджартовується, що в житті є місце для інтриги.

Потім заходить Катерина Шкльода, депутатка (фракція «За майбутнє»), яка і є цією «інтригою», адже саме про її ім’я на посаду секретаря говорили протягом тижня.

Лунає Гімн, потім виступ дітей.

«Хто тримає цей район?..» — танцюють діти під відому пісню про пса Патрона. А далі — заяви.

Заява 1: депутат Роман Бондарук складає повноваження голови фракції партії «Слуга народу». Пізніше пояснить, що не згодний з політикою керівництва партії.

Заява 2: слово має Поліщук.

«Ця відставка абсолютно не пов’язана ні з НАБУ, ні з аудитом. Ще раз хочу підтвердити, що детективи не вилучали у мене телефон. Щодо інших кримінальних проваджень, які порушені проти мене, мені не відомо», — сказав він.

Він також додав, що луцький аудит нічим особливим від перевірки в інших обласних центрах не відрізняється.

«Обставини, які спонукали мене до написання такої заяви, деталізувати не вважаю за необхідне», — сказав і запросив до запитань та виступів. Запитань — нема. Серед виступів — опозиційні до Поліщука Андрій Лучик (фракція Громадянський рух «Свідомі») та Алла Доманська (фракція «Європейська солідарність»).

Лучик закликав «покаятися», додав, що мер вирішив «втекти», коли над ним «навис меч правосуддя». Потому коротке слово взяв керівник ветеранського хабу Тарас Сасовський. Він подякував Поліщуку за роботу і від себе та побратимів висловив слова підтримки.

Його недовгий спіч гучними оплесками зустріли кілька чоловіків, які були у залі серед запрошених.

Депутатка Алла Доманська додала, що не її робота засуджувати, але хотілося б більше почути пояснень, оскільки мер залишає громаду, яка його обрала.

«Трішки більше би персональної відповідальності. Сподіваюся, все складеться, як має скластися. А ми впораємося з викликами, які є у громаді», — додала вона.

А Поліщук зрештою розлого подякував всім, побажав спільної перемоги і додав: «До нових зустрічей». 38 депутатів проголосували за. Один не голосував (сам Ігор Поліщук). Усього в залі були 39 обранців (відсутні Олександр Ніколайчук, Оксана Степанюк, Микола Яручик, Микола Федік). Мер — пішов.

У холі, стоячи, вже не міського голову зустрічала частина працівників мерії. Про плани на майбутнє його намагаються допитатися медіа, але безуспішно. Усе, що хотів сказати, — поки сказав. І зникає в кабінеті.

У Поліщука на обличчі важко зчитати емоції. Здається, ані смутку, ані боязні, ані розчарування.

Тим часом у міській раді починається накатана схема: Безпятка з посади секретаря звільняють 36 голосами. Утримується лише депутатка Алла Доманська від цього рішення, вона ж просить прозвітуватися чи прокоментувати відставку, на що Безпятко каже: «Це моє рішення».

Збираються у комісії, аби процедурно затвердити кандидатуру його наступника. Пропонують Катерину Шкльоду — єдину кандидатку.

Пізніше Катерина скаже, що пропозиція очолити надійшла від її команди. А якщо інші фракції не підтримували таке рішення, то мали право висунути власні кандидатури.

Чомусь на деяких поверхах у мерії пахне одорантом. У сесійній залі депутатка Алла Доманська ініціює тотальне провітрювання. Обирають лічильну комісію. Штампують бюлетені, опломбовують скриньку, обирають лічильну комісію і голосують.

О 12:07 до залу з усмішкою заносить скриньку з бюлетенями Євгеній Ткачук.

«Хвилюєтесь, Катерино?» — питаю майже очільницю міста, що тримається поблизу задніх рядів.

«Уже ні», — відповідає коротко.

12:15. У залі починається підрахунок, тим часом заносять два оберемки пахучих троянд — червоного та білого кольорів.

«Утримався», — коментує Юлія Дацюк, рахуючи голоси.

«За Шкльоду», — продовжує далі лічити.

«Один бюлетень вважаємо недійсним, бо тут дві позначки».

12:27. Усі голоси підраховані. За — 31, один недійсний, і 5 — не підтримали. Луцьк має нову виконувачку обов’язків міського голови. Їй передають квіти, а депутати займають місця.

У своєму вітальному слові Катерина просить не вітати, а натомість працювати спільно. Каже, що для неї це зона росту і велика зона відповідальності.

«Першим кроком, як я вбачаю, — це буде аналіз того акта, який нададуть аудитори по нашому місту. І згідно з цим актом ми будемо здійснювати аналіз і, можливо, навіть приймати кадрове рішення. Ми побачимо недоліки в роботі міської ради, органів виконавчого апарату, побачимо недоліки роботи комунальних закладів. Будемо працювати над тим, аби ці недоліки усунути», — говорить у вступному слові Шкльода.

Потому сесія йде на перерву на кілька днів, а голови фракцій невдовзі побачаться в кабінеті Шкльоди, аби познайомитися із політикою нової керівниці ближче.

Хтось із депутатів тим часом запитує в залі: «А як правильно? Головиха?»

Рикошетить репліка: «А вас не турбує, що голова — це і є жіночий рід?»