Вибух під моїм вікном. Як оговтуються від нічного обстрілу в Луцьку

У ніч на 12 липня Луцьк вчергове зазнав ворожої атаки. Один із шахедів влучив у двір житлових будинків в центральній частині міста. Там мешкає і журналістка misto.media Марія Бондарчук. Вона розповідає про свою ніч.

Поруч будинку, де мешкаємо ми з сім’єю, вибух пролунав близько третьої години ночі. На місці удару — вирва. Навколо — розкидані уламки безпілотника. У будинках — вибиті вікна, пошкоджена покрівля, постраждали припарковані поруч автомобілі, пошкоджені лінії електромереж. Це побачили ми вже на світанку.

Ніч

У тривогу ми з дітьми були вдома, мирно спали. Нашому будинку майже 80 років. У ньому вісім квартир на двох поверхах. Тут дерев’яні перекриття — чути кожен звук. Проспати тривогу чи не почути шахед тут неможливо.

Зазвичай, у коридорі ми почувалися спокійно. Я навчилася всіляко відволікати дітей від гучних звуків. Вирушали до укриттів у школу лише кілька разів на початку повномасштабного вторгнення. Тепер картаю себе за безпечність.

Цього разу вибух стався у кількох метрах від нашого дому. Звук був настільки гучним, що нам заклало вуха — кілька хвилин лише свист. Через це ми не почули, як в одній з кімнат посипалося скло. Лише вранці побачили за фіранками уламки. Ми не почули, як вилетіло вікно у під’їзді і позлітали шматки шиферу з даху.

Цього разу ми відбулися розбитим вікном та частково ушкодженим дахом. Минулося. Але ця рулетка надто страшна, аби ризикнути зіграти в неї знову. Вирішила запастися спальниками й кариматами та приготуватися до ночівель в укритті.

Світанок

Коли зійшло сонце і я вийшла назовні, побачила, що наробив удар. У частині квартир від вибухової хвилі заблокувалися вхідні двері. Їх демонтовували разом із дверною коробкою спеціальною технікою. На місці події працювала поліція та медики. «Волиньобленерго» відновлювало живлення. Ніхто з мешканців не постраждав. Принаймні фізично.

Будинки в цьому районі — старі, зведені в перші роки після Другої світової війни. У більшості — відсутні навіть підвали. Найближчі укриття знаходяться в пожежній частині та у підвалі школи № 5 на проспекті Перемоги. Під час повітряної тривоги значна частина мешканців ховається вдома у коридорі та не йде в укриття.

Масштаби збитків могли бути більшими — автомобілі біля епіцентру вибуху були з порожніми паливними баками та на газобалонному обладнанні.

Від самого ранку навколо пошкоджених будинків метушилися мешканці: прибирали скло, латали дах залишками шиферу, закривали вікна дошками та плівкою. До обіду на вулиці був порядок — скло прибране, сміття та видалені аварійні дерева вивезли комунальники.

Із ліжка підняла кицька

Сусіди діляться емоціями від пережитого.

— Я чув шахед гудів все ближче й ближче. Як бахнуло — не здивувався, — каже чоловік, лагодячи вікно на першому поверсі. — Нам ще пощастило. Всі живі.

— А мене підняла з ліжка кицька. Ми вже знаємо, вона відчуває небезпеку. Зазвичай лагідна, а тут — як підмінили. Неспокійна така, навіть агресивна. Значить, щось буде, — розповідає сусідка Наталія.

Біля слідчих описує збитки молода пара з немовлям на руках — їм уламками потрощило припаркований біля будинку бус. Кажуть, сиділи в коридорі з дитиною, поки не почули вибух. Тоді сховалися у підвал будинку через дорогу.

Увесь цей день, в який переросла ніч, мені ще доведеться переосмислити. А поки на годиннику 19:15. Три хвилини тому в місті знову пролунала тривога. Того самого дня.