Війна, гроші і… вибори. Одного разу перед Різдвом у Луцькраді

В небі зірка спалахнула,

В серці іскра промайнула —

Десь народився Господь.

Так лунав пісенний початок сесійного засідання Луцької міської ради. І він був прекрасним. Щирим, юним, світлим. Традиційно напередодні Різдва, а цьогоріч цей день припав на 18 грудня, пластуни прийшли на сесію міської ради передати Вифлеємський вогонь миру. Ошатні, в одностроях і з гітарою, діти роздали всім свічки й усмішки.

«У час, сповнений темряви, важливо нести світло», — мовив найстарший пластун із виразними темними очима.

А далі скаути пішли, вогонь погас, і з димом розвіялися всі ноти легкості цього ранку.

Ані мерехтіння гірлянди на ялинці поруч президії, ані прикраси на підвіконні мерії не нагадували свята. Війна, фронт, гроші — ось слова, які звучатимуть далі найчастіше. І додасться до них ще одне, наче спеція до вже звичної страви — вибори.

Похмурий день із нескінченою мжичкою нагадав про себе сповна.

«Наче мішок над містом висить», — зринули в пам’яті слова ранкового таксиста під час традиційного small-tolk про погоду.

Спіткнулися на Кафедральній

Щойно почавши розгляд, депутати встрягли в дискусію. Із порядку денного вирішили виключити питання, яке ініціював їхній колега Михайло Наход (фракція «Свідомі»). Йшлося про розірвання договору оренди землі на вул. Кафедральній, 13 у м. Луцьку від 25.07.2024 р., укладеного з ТзОВ «МІСТОБУДКОНЦЕПТ».

Нагадаємо, це ділянка, що розміщена у Старому місті. Свого часу там виявили старовинні підвали. Забудовник, аби звести тут торговий центр, забетонував їх. Так і виник наріжний камінь, оскільки не вдається дійти однозначної думки, чи були тут належні археологічні дослідження. А будівництво тим часом вже триває.

Справа набула розголосу, залучені й поліція, і прокуратура, і суди. Тож у проєкті пропонується зобов’язати юридичний департамент Луцької міської ради подати позов до суду про розірвання договору оренди землі. І вже через суд з’ясувати, хто правий.

Втім, така пропозиція не пройшла. Зі слів міського голови Ігоря Поліщука, поліція розпочала розслідування дій посадовця департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної військової адміністрації щодо протидії законній господарській діяльності і підроблення офіційних документів.

А забудовник, теж зі слів голови, вже підрахував, що через зупинку будівництва, яку спровокував судовий розгляд, він зазнав 165 тисяч гривень збитків.

І ось якщо, мовляв, міська рада залучиться в ці суди, затягне господарську діяльність, то є ризик, що і бюджет буде компенсувати ці збитки. Депутат Валентин Хаймик (фракція «Свідомі») натякнув: щодо цієї справи і на посадовців міської ради є провадження. Втім, рішення зрештою зняли та пішли далі. Але залишилося відчуття, що це ще далеко не кінець у цій забетонованій історії.

Все сам, все сам. Ну, майже сам

Обранці затвердили нову структуру виконавчих органів влади. Тепер є Департамент з питань ветеранської політики, який очолив ветеран Олег Кобилинський.

Ця структура буде сприяти, аби колишні військові могли адаптуватися до умов цивільного життя.

Розглядаючи це питання, цікавилися, як збільшився штат міської ради за останні чотири роки. Він виріс на 30 одиниць. Додалися 5 людей у Центр надання адмінпослуг, 4 — в юридичний відділ, 17 — у службу у справах дітей, 1 — в екологічний та 3 — міжнародного співробітництва.

Коментуючи, міський голова почав говорити, що він чи не єдиний мер в Україні, в якого всього два заступники — Ірина Чебелюк та Юрій Вербич, який також керуючий справами виконкому. Ще два помічники — згаданий Олег Кобилинський (з листопада цього року) та Артур Стернічук (із січня 2021 року). Ці слова вразили не всіх у залі. Мовляв, саме тому заступниця голови перевантажена роботою.

«Ви хочете бути заступником?» — звернувся міський голова до Алли Доманської (фракція «Солідарність»), саме її інформація про штат не вразила.

«Я хочу бути мером», — коротко і чітко відповіла та.

Ще трохи поз’ясовували, яким же буде фемінитив від слова «мер», і обговорення припинили.

(Ресурс GenderГід пояснює, що коректно говорити — пані мер (а краще — очільниця, міська голова)).

До слова, пізніше, затверджуючи план роботи міської ради на рік, депутатки Алла Надточій та Алла Доманська пробували включити до нього і звіт заступниці голови, який би та озвучила під час сесії чи комісій. Але не змогли домогтися свого. Це дивує, оскільки звітування топпосадовців і їх взаємодія з депутатським корпусом є звичним явищем. Чи вже ні?

Броня для комунальників

Нетривале обговорення — і міська рада звернулася до Міноборони України з проханням забронювати 85% працівників одразу трьох комунальних підприємств: «Луцькводоканалу», «Луцьктепла» та «Луцькспецкомунтранспорту». Нині вони мають 100% квоту, а вже з 1 лютого вона залишиться лише на рівні 50%. Аби забезпечити місту стабільний комфорт, зійшлися на тому, що треба хоча б 85% штату.

Броня для військових

Бюджет на 2025 рік — основне питання дня. Документ формує фінансовий департамент і ретельно обговорює під час засідання профільних комісій. А після усі пропозиції змін, якщо їх підтримують на комісіях, вносять і на сесію.

Тому зазвичай депутатам пропонують цілісний документ, з яким вони ознайомлені. Обговорює бюджет міська рада і з громадськістю. Цього разу це було в онлайн-режимі.

Найбільше турбувало, а чи достатньо міська рада передбачила грошей для війська. А чи не залишає вона надто багато коштів для забезпечення міського комфорту, бо ж скоро… Правильно — закінчиться п’ятий рік повноважень, і далі в умовах мирного стану мали б стартувати вибори.

Позиція міської ради у розрахунках: 150 мільйонів гривень, передбачених війську коштів, та (озвучують у мерії) 318 мільйонів гривень реверсної дотації, яку теж вилучать із міста на потреби війська.

(Зазвичай, реверсні дотації — це гроші, які вирівнюють фінансову спроможність громад. Щось у вигляді субвенцій надає держава громадам, а реверсні дотації — забирає. Це кошти, які місто заробляє і якими ділиться, аби збалансувати місцеві бюджети. Їх будуть відраховувати помісячно.)

У мерії кажуть, що у разі перевиконання бюджету планують ще 100 мільйонів гривень виділити для закупівлі обладнання для війська.

А ось представник цього війська, що мав слово на сесії, наполягав — різати є де.

Любомир Дмитришин із ГО «Семиярусна Гора», який нині є військовослужбовцем і був в активній опозиції до рішень міської ради раніше, під час виступу зауважив, що можна забрати половину коштів з озеленення міста, частину із ремонту доріг, прибудинкових територій, програми «Безпечне місто».

Він закликав орієнтуватися не на вибори, а на фронт. Любомиру та його колезі Богданові Сімонову за виступ подякували, але змін не внесли.

Стаття є, а грошей — нема

Зі слів керівниці департаменту фінансів Лілії Єлової, у минулих роках доходи бюджету росли завдяки збільшенню мінімальної зарплати. Поки такого нововведення немає, тож і великого росту надходжень податку на доходи фізичних осіб чекати не потрібно. А саме ПДФО є податком, який складає левову частку надходжень бюджету.

Ділитися грішми у прийдешньому році доведеться також з деякими комунальними підприємствами, підтримуючи їх фінансово. Оскільки тарифи на їхні послуги залишаються незмінними з початком великої війни, а витрати зростають.

Є велике питання щодо фінансування освіти, бо фактично жодна державна субвенція, окрім освітньої, на вісім місяців, не розподілена. Наприклад, невідомо, чим оплачувати безплатне харчування дітей початкових класів, доплачувати 1300 гривень педагогам — коштів поки держава місту не показала. Та зрештою документ ухвалили, сподіваючись на зміни в майбутньому.

Почавшись з дитячої творчості, сесія частково нею і закінчилась. Депутатка Алла Жупанюк (фракція «Свобода») запросила всіх на дитячу виставку творчих робіт у центральному універмазі, яку організувало об’єднання «Чарівний пензлик».

Студія «докладає до наливання бюджету, а не його відкушує». І закликала колег наповнюватися мистецтвом. Колеги, яких у той час в залі стало помітно менше, готувалися заслухати гімн і зустрітися в наступному році — фінальному за їхньої каденції. Якби не один суттєвий нюанс.