Залишилися черевички. Чи реально вберегти луцьких кликунів від вандалів
-b85702a491955a0013dce364d21f9548.png)
Луцьку кликуни. Фото: Олексада Міліщук
Мініскульптури кликунів у Луцьку викрадали чи пошкоджували понад 10 разів.
Деякі з них вдалося відновити та повернути на свої місця; доля інших залишається невідомою. Чому зникають скульптури та як їх можна захистити, запитали в експертів.
Сурмлять по всьому місту
Кликуни — це міські глашатаї, які в давнину оголошували важливі новини та скликали містян. Для Луцька вони стали впізнаваним символом та частиною ідентичності, коли у 2015 році з’явилися на вулицях міста у вигляді бронзових мініскульптур.
Кожна скульптура має власне ім’я та легенду, пов’язану з історією Луцька. Наприклад, Трилінко нагадує про автентичну луцьку бруківку Трилінського, Вогняр — про те, як колись запалювали міські вогні, а Стефан — про можливе коронування князя Вітовта у 1429 році.
За понад 10 років у місті встановили 23 кликуни, однак деякі з них викрали й досі не повернули.

Кликуни зникають
Перший кликун з’явився у Луцьку біля Центру туристичної інформації на вулиці Лесі Українки. За словами начальниці управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерини Мойсіюк, саме цей, перший кликун, зникав аж п’ять разів. І усі п’ять разів його повертали.
Якщо раніше це вдалося завдяки людям, яким приносили кликуна для продажу на кольорові метали, то тепер реакція містян змінилася: коли кликун зникає, лучани самі звертаються до управління туризму й запитують, куди поділася скульптура.
«Ми бачимо, як люди вже помічають, що кликуни зникли, хвилюються. Тобто відбувається дорослішання нашого суспільства», — фіксує Катерина Мойсіюк.
З останніх зниклих фігур — скульптура Іванка Чистого, яку нещодавно встановили на вулиці Лесі Українки. Те, що символ пропав, помітили на початку листопада 2026 року, і вже за лічені дні скульптуру повернули завдяки небайдужості лучан.
Місцевий чоловік побачив скульптуру в руках безхатька. Той сказав, що знайшов її на смітнику. Містянин викупив Іванка та передав міській раді.
Не всіх кликунів вдалося повернути. Того, що стояв біля Волинського національного університету імені Лесі Українки (на проспекті Волі, 13), так і не знайшли. Згодом його відтворили за підтримки Луцького національного технічного університету та встановили на території закладу (на вулиці Львівській, 75).
Зникли також два кликуни із Братського мосту. Одного поцупили цілком, а іншого спиляли, залишивши лише черевички. Рештки скульптури знайшли, але прикріпити їх назад технічно неможливо. Вони зберігаються в управлінні туризму та промоції міста.
Досвід інших
Подібні випадки трапляються і в інших українських містах, де встановлюють мініскульптури.
За словами керівника «Турінформ Закарпаття» Олександра Коваля, в Ужгороді викрадають як цілі скульптури, так і окремі частини. Мініскульптуру «Бравий вояк Швейк» викрадали двічі. Найчастіше зникають ті, кріплення яких з часом послаблюються.
«Скульптури міцно фіксуємо під час встановлення. Але їхній розмір малий, тож зруйнувати кріплення неважко», — розповідає Олександр Коваль.
Основним захистом в Ужгороді вважають встановлення фігурок у людних місцях, бажано поруч із камерами спостереження, та регулярну перевірку кріплень. Викрадені скульптури з часом відновлюють, хоча це й затратна робота.
Як і в Луцьку, ужгородські мініскульптури стали частиною туристичних маршрутів. Лише біля набережної річки Уж і двох мостів розташовані 22 такі об’єкти. Загалом у місті 84 такі фігури.
Захистити кликунів
Серед можливих способів захисту, які практикують у світі та частково у Луцьку, — камери спостереження, міцніші кріплення та GPS-трекери. Однак жоден із них не гарантує збереження скульптур, зазначає Катерина Мойсіюк.
За допомогою міських камер уже вдалося встановити, хто викрав одного з кликунів. Проте навіть ризик бути поміченими не зупинив порушників.
GPS-трекери також не розв’язують проблему, адже у разі знищення скульптури допоможуть знайти лише її залишки, які відновити у фігуру часто неможливо.
«Тут важлива цінність не лише в металі, а й у самій роботі. Якщо кликун пошкоджений, наприклад, виламані якісь його елементи, його неможливо просто відремонтувати. Треба повністю створювати наново, тому що він виготовлений методом лиття з бронзи», — пояснює Катерина.
Головною проблемою вона вважає ставлення людей до спільного міського простору.

Частину кликунів виготовили за кошти міського бюджету, п’ять з’явилися в межах грантового проєкту реконструкції зоопарку, решту встановили за підтримки місцевих установ і підприємств. Під час повномасштабної війни нові скульптури за бюджетні кошти не встановлюють, однак долучитися до проєкту можуть інші організації та заклади.
Скульптури — частина міського простору
Урбаніст Тарас Дацюк вважає, що одна з причин крадіжок — специфічне сприйняття публічного середовища.
«Часто у людей досі відсутнє відчуття спільної власності. „Своє“ закінчується дверима квартири (іноді дверима підʼїзду, в кращих випадках — межами двору), а все, що „спільне“, сприймається як „нічийне“», — каже він.
У результаті кожен такий елемент міського простору, не маючи конкретного господаря, випадає з системи поваги до чужої власності.
Вкрасти щось у сусіда — це шкода конкретній особі, що відразу викликає провину; вкрасти кликуна — абстрактна шкода туристичному іміджу чи міському бюджету. Відчуття провини може додатково притуплюватися ще й недовірою до інституцій.
Урбаніст вказує на концепцію «очей вулиці»: що більше людей постійно перебувають у просторі, то більше можливостей помітити порушення.
Нещодавня крадіжка кликуна на вулиці Лесі Українки тут досить показова: ближче до Театрального майдану простір жвавіший, аніж біля вулиці Ковельської. Можливо, тому й скульптуру Трилінка ніколи не крали, а Чистого вкрали вже невдовзі після встановлення.
Водночас важливі й фізичні особливості скульптур. Наприклад, Іванко Чистий стояв на тонких ніжках посеред хідника, тоді як Трилінко має опору у вигляді важкої бруківки біля дерева. Через це перший виявився вразливішим до пошкоджень і крадіжки.
Щоб посилити відчуття відповідальності за спільне майно, Дацюк радить частіше залучати містян до ухвалення рішень. Зокрема, запитувати їхню думку про тематику та розташування майбутніх скульптур.
Переглянути розташування усіх кликунів можна на інтерактивній мапі.
-34d355dc302957ede4b903585eb63c8f.png)
-e78a4e5ac29cd5e05585c01faea14b34.jpg)
-5e298f9ff82eb1a3e23da88d3ed3624e.png)