Чи можуть обстріли залишити українців без інтернету

У вересні російські війська атакували українські дата-центри, через що близько 100 тис. користувачів у Києві та області мали проблеми з інтернетом. На тлі щоденних обстрілів виникає питання: чи можуть подібні перебої виникати і в інших регіонах та як до цього підготуватися? Про це говоримо з директором інтернет-провайдера Coolnet Сергієм Кулішем.

Як атаки на дата-центри впливають на інтернет?

Дата-центр — це спеціально обладнане приміщення чи комплекс будівель, де розміщуються сервери, системи зберігання інформації та мережеве обладнання. Вони забезпечують роботу сайтів, онлайн-банкінгів, соціальних мереж та хмарних сервісів. Якщо дата-центр пошкоджений, можуть перестати працювати сайти та онлайн-сервіси, які на ньому розміщені. Особливо це стосується ресурсів, які не мають резервної інфраструктури.

Також через пошкодження можуть виникати проблеми з передаванням інтернет-трафіку між мережами. Однак провайдери, які мають кілька каналів зв’язку, можуть перенаправляти трафік іншими маршрутами.

Тому пошкодження одного дата-центру не означає, що інтернет повністю зникне. Проте це може вплинути на якість та стабільність зв’язку або призвести до перебоїв на певних сервісах.

Чи можуть через це виникати перебої на Волині?

Так, такі атаки можуть спричиняти погіршення якості зв’язку, зокрема й на Волині. Однак усе залежить від того, яку саме інфраструктуру було пошкоджено та чи має провайдер альтернативні канали зв’язку.

Якщо є можливість перенаправити трафік іншими мережами, інтернет продовжить працювати. Проте окремі сервіси можуть бути тимчасово недоступними, а якість з’єднання може погіршитися.

Чи можливі тривалі перебої з інтернетом у майбутньому?

В умовах війни складно передбачити всі можливі ризики. Ворог може не полишати спроб атакувати інфраструктуру зв’язку, адже вона є вкрай важливою для функціонування держави та доступу українців до інформації.

Водночас провайдери працюють над тим, щоб підтримувати стабільний зв’язок навіть на прифронтових територіях. Для цього вони резервують канали, забезпечують обладнання альтернативним живленням і розвивають мережі. Провайдери використовують технічні, фінансові та людські ресурси, щоб підтримувати роботу мереж і якомога швидше відновлювати зв’язок у разі пошкоджень.

Як підготуватися до можливого зникнення інтернету?

Насамперед варто уточнити у свого провайдера, за якою технологією працює підключення та скільки часу мережа може функціонувати без електроенергії. Перевірити свого провайдера можна також на «Мапі інтернету під час знеструмлень«, рекомендує Мінцифра.

Однією з технологій, які дають змогу забезпечувати стабільніше підключення під час знеструмлень, є PON . У таких мережах між обладнанням провайдера та абонентом немає проміжного активного обладнання, якому потрібне електроживлення.

До прикладу, у Coolnet використовують технологію XGPON. У ній вузли зв’язку мають резервне живлення, що дає змогу підтримувати роботу мережі під час відключень електроенергії.

Проте користувачам також потрібно подбати про живлення домашнього обладнання. Зазвичай це невеликий оптичний термінал ONU, до якого під’єднаний інтернет-кабель, і Wi-Fi-роутер, який роздає інтернет. Обидва пристрої потребують електроенергії, тому під час відключень їх можна підживлювати від mini UPS або павербанка з відповідним перетворювачем напруги. Перед підключенням варто перевірити вимоги до живлення конкретних пристроїв.

Сергій Куліш попереджає, що стабільність інтернету під час відключень електроенергії залежить як від готовності інфраструктури провайдера, так і від наявності резервного живлення у самого користувача вдома. Тому подбати про альтернативні джерела живлення та зв’язку варто заздалегідь.