Неоформлені ділянки, втрачені квартири та реакція міськради. Фінаудит у Луцькраді

У Луцькій міськраді провели аудит бюджету за період з 1 січня 2020 року до 30 вересня 2025 року.

За результатами перевірки виявили низку порушень у бюджеті Луцька, з яких збитків — на майже 400 млн грн. Мається на увазі, що аудитори підсумовували кошти, які місто могло б отримати, якби діяло інакше, а також фактичні втрати.

У відповідь на аудит у міській раді підготували заперечення обсягом 62 сторінки з підписом колишнього міського голови Ігоря Поліщука.

Пояснюємо, що знайшли аудитори і як реагує на це міська рада.

Хто такі аудитори і що вони можуть

Держаудитслужба — це спеціальний незалежний орган, який має контролювати доцільність використання бюджетних коштів, державного та комунального майна.

У міській раді вони перевіряли документацію за майже шість років, збирали інформацію у комунальних підприємствах та структурних підрозділах. Наприклад, управління капітального будівництва, департаменту житлово-комунального господарства, освіти тощо.

Їхні висновки мають рекомендаційний характер, а порядком роботи не передбачено санкцій або штрафів. Пропозиції та рекомендації, викладені у звіті, є обов’язковими для Луцької міської ради, але самі по собі вони мають характер управлінських порад щодо усунення недоліків.

Одначе органи фінансового контролю зобов’язані повідомляти правоохоронні органи про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Що вони і зробили, надіславши копію звіту до Офісу Генпрокурора.

Які порушення виявили аудитори

Недоотримані щорічні 50 млн грн на землі

Нормативна грошова оцінка (НГО) — це базова вартість землі, від якої розраховують податки та орендну плату. Цей показник у Луцьку не оновлювали понад десять років. Через це розрахунки податків і орендної плати здійснювалися за застарілими даними.

Станом на 2025 рік базова вартість 1 м² земельної ділянки у Луцьку становила 254,72 грн. Однак через коефіцієнти індексації, ця сума мала б складати близько 576 грн.

У деяких населених пунктах громади базова вартість 1 м² станом на 2025 рік становила менше ніж 60 грн. До прикладу:

• с. Заболотці — 27,54 грн;

• с. Буків — 49,98 грн;

• с. Шепель — 52,55 грн.

Тож громада фактично не має актуальної бази для розрахунку надходжень від плати за землю. Це ускладнює планування бюджету та призводить до недоотримання коштів.

У відповіді на запит міська рада називає ці цифри теоретичними, але водночас розпочала процес оновлення оцінки, на чому наполягала Держаудитслужба.

Різні підходи до встановлення орендної плати

У Луцьку ставки визначають залежно від виду діяльності орендаря, а не від цільового призначення самої земельної ділянки.

Наприклад, для банків, фінансових установ чи торгівлі нафтопродуктами ставка становить 10% від нормативної грошової оцінки землі, для ювелірної торгівлі — 7%, для платних парковок — 4%, а для закладів торгівлі чи ресторанного бізнесу — 3%.

Аудитори вважають, що такий підхід не є уніфікованим, не повністю відповідає вимогам законодавства, а бюджет може недоотримувати кошти. Якби підхід був єдиним, то бюджет міг би додатково отримувати щонайменше 38 млн грн на рік.

У мерії кажуть, що ці цифри є гіпотетичними, ґрунтуються на припущеннях, а чинна методологія не є порушенням законодавства.

Неоформлені ділянки

Інше зауваження стосувалося використання земельних ділянок без належного оформлення документів. Йдеться про випадки, коли підприємства користуються землею комунальної власності, але не оформлюють право користування і, відповідно, не сплачують за це кошти до бюджету.

Один із таких прикладів — ТОВ «Кінно-спортивний клуб „Західна зірка“ в с. Зміїнець Луцького району. Підприємство орендує ділянку площею 0,3996 га, але фактично використовує ще одну комунальну ділянку площею 4,3892 га, де розміщені об’єкти, пов’язані з кінно-спортивною діяльністю. Через це бюджет щорічно втрачає доходи щонайменше у сумі 1 178,00 тис. грн. Хоча у мерії стверджують, що встановлення факту нецільового використання належить до повноважень Держгеокадастру, а не аудиторів.

Загалом аудит зафіксував 43 подібні випадки. Серед них — підприємства на вулицях Карбишева, 2, Володимирській, 57-А, Єршова, 11-Б. У результаті бюджет громади, за підрахунками аудиторів, недоотримав майже 24,8 млн грн.

У міській раді натомість заявляють, що працюють над тим, щоб стягнути гроші з орендарів — або добровільно, або через суд. Так, упродовж 2020–2025 років вдалося повернути до бюджету понад 20 млн грн. Однак аудитори вважають, що ця діяльність мерії недостатня та несистемна.

Втрачені квартири

Ключові епізоди фінансових порушень, за даними аудиту, пов’язані з діяльністю Управління капітального будівництва та розпорядженням житловим фондом громади.

Зокрема, аудитори вказують, що через деякі рішення посадовців місто недоотримало десятки квартир загальною вартістю майже 76 млн грн. Крім того, забудовники роками не сплачували пайову участь у розвитку інфраструктури, а міська влада не вживала достатніх заходів, аби їх стягнути.

До прикладу, у ЖК «Оберіг» на вул. Арцеулова, 3-Б (забудовник ПАТ «Луцьксантехмонтаж № 536»), відповідно до умов конкурсу на забудову земельної ділянки, інвестор мав передати громаді 13% від загальної площі збудованого житла. Однак під час укладення договору цю умову замінили на фіксовану кількість — 13 квартир, незалежно від обсягів будівництва. У результаті, зазначають ревізори, місто втратило житло орієнтовною вартістю близько 20 млн грн.

Схожа ситуація щодо ЖК «Оселя парк» на вул. В’ячеслава Чорновола. Тут 8% площі мали передати громаді — зокрема для забезпечення сімей загиблих та учасників АТО. Втім, згодом ділянку передали в суборенду забудовнику без укладення інвестиційного договору, де мала бути закріплена ця умова. У результаті забудовник звів три будинки загальною площею понад 16,6 тис. кв. м, а місто не отримало жодної квартири. За оцінками аудиту, це призвело до втрат бюджету на суму близько 56 млн грн.

Щодо ділянки на вул. В’ячеслава Чорновола у міській раді пояснюють наявністю суперечливих рішень, ухвалених у різні роки, які мають однакову юридичну силу. Водночас за загальним принципом у разі такої ситуації чинним визнають новий документ. Посадовці зазначають, що питання перебуває в процесі врегулювання.

Реконструкція «Батьківщини»

Окремий блок зауважень стосується реконструкції колишньої будівлі кінотеатру «Батьківщина» та створення бізнес-простору на вул. П’ятницька Гірка, 2. На його реалізацію спрямували майже 70 млн грн, понад половина з яких — грантові кошти.

Під час виконання робіт проєкт неодноразово коригували щодо обсягів робіт і вартості матеріалів.

При цьому аудитори встановили, що за певними позиціями ціни суттєво зросли, хоча технічні характеристики матеріалів не змінювалися. Зокрема, вартість металопластикових вікон зросла майже вдвічі — з 4,48 тис. грн до 7,65 тис. грн за квадратний метр. Двері подорожчали утричі — з 5,49 тис. грн до 15,62 тис. грн, а вхідні двері — більш ніж у шість разів.

Загалом після коригувань вартість об’єкта зросла більш ніж на 30% — до 66,5 млн грн.

Крім цього, аудит зафіксував укладання додаткових договорів на виконання робіт, які не були передбачені початковими умовами. Частину з них укладали без електронної системи закупівель.

У міській раді натомість пояснюють, що всі коригування здійснювали в межах договору. Там наголошують, що ціна є динамічною і може уточнюватися у разі зміни вартості ресурсів, а внесені зміни не призвели до збільшення суми основного договору.

Згадується в аудиті і літня тераса «Ротонда», яку орендує підприємець Роман Хорзов. Міська рада нещодавно анонсувала, що виставить обʼєкт на аукціон, оскільки завершується чинний договір. Ревізори у звіті згадують, що передавши у 2016 році занедбане приміщення в оренду за 1 грн, інвестор мав зробити там ремонт (що він і зробив), але усі поліпшення мали стати надбанням громади. Ось саме щодо цієї передачі поліпшень, обліку суми та зміни оцінки пільгової оренди виникли питання.

Зарплати керівників комунальних підприємств

Аудит також виявив проблеми у сфері оплати праці на комунальних підприємствах Луцька. За умовами контрактів, зарплата керівників комунальних підприємств має виплачуватися з коштів, які підприємства заробляють самі. Однак аудит показав, що в деяких випадках ці виплати здійснювали коштом бюджету громади.

Зокрема, у підприємстві «Парки та сквери м. Луцька», яке має власні доходи, керівнику нарахували і виплатили зарплату з бюджетних коштів на суму понад 1,17 млн грн.

Подібна ситуація зафіксована і в інших комунальних підприємствах, зокрема:

• КП «Луцьксвітло» — близько 3,9 млн грн;

• КП «Луцький зоопарк» — 2,48 млн грн;

• КП «Луцькреклама» — 2,18 млн грн;

• КП «Луцький спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» — 709 тис. грн;

• ДКП «Луцьктепло» — 317 тис. грн.

Окрім цього, аудитори фіксували перевищення лімітів преміювання (КП «Луцьксвітло» (тут це пояснили хорошим виконанням функцій в умовах блекауту) та Медичне об’єднання Луцької МТГ). Були зауваження до КП «Луцькводоканал», оскільки тут є шість заступників замість трьох, відповідно до нормативних вимог. А посадові функції головного інженера дублюють функції його заступника.

Дорогі дороги

Згадується в аудиті капітальний ремонт частини проспекту Соборності у 2020–2021 роках. Його загальна вартість склала 41,3 млн гривень. Виконавцем було ТзОВ «Луцькавтодор-Сервіс», а гарантія робіт склала 8 років. Під час аудиту було встановлено факти неякісного виконання ремонту, зокрема виявлено дефекти у вигляді сітки тріщин та напливів автодорожнього покриття на вказаних ділянках.

Департамент ЖКГ неодноразово звертався до ТзОВ «Луцькавтодор-Сервіс» із вимогами усунути дефекти, і формально гарантійні роботи проводилися. Однак фактичні результати свідчать, що такий ремонт не забезпечив довготривалого ефекту, оскільки проблеми з покриттям виникали знову. Тому, пишуть аудитори, відсутність дієвого контролю створює ризик подальшого руйнування дорожнього полотна.

Влада стверджує, що підрядник виконує необхідні роботи для підтримки належного стану покриття, а департамент моніторить стан проспекту.

Чи буде міськрада усувати порушення?

У міській раді повідомили, що наразі готують план, як усунути порушення та виконати рекомендації ревізії.

Саме через рекомендаційний характер луцька мерія не планує оскаржувати сам звіт, однак «під час проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності проводиться претензійно-позовна робота, а окремі вимоги ревізорів оскаржуються в судовому порядку».

Службові розслідування щодо керівників виконавчих органів або комунальних підприємств за результатами аудитів не призначалися (станом на 26 квітня). Питання щодо покарання винних (якщо їх виявить ревізія) лише розглядають міською радою.

Саме результати аудиту називали однією з можливих причин, чому колишній міський голова Ігор Поліщук написав заяву про складання повноважень. Сам він цю тезу заперечував, проте деталей свого несподіваного рішення не назвав.

Його наступниця — секретар Луцькради Катерина Шкльода, яка фактично виконує функції міського голови, у вступному слові під час обрання на посаду сказала: «Першим кроком, як я вбачаю, — це буде аналіз того акта, який нададуть аудитори по нашому місту. І, згідно з цим актом, ми будемо здійснювати аналіз і, можливо, навіть приймати кадрове рішення. Ми побачимо недоліки в роботі міської ради, органів виконавчого апарату, побачимо недоліки роботи комунальних закладів».