Заборона соцмереж для дітей. Ми запитали думку психологині та юристки

У березні 2026 року у Лос-Анджелесі 20-річна дівчина, на ім’я Кейлі, відсудила 6 млн доларів у компаній «Мета» та «Ютуб». Вона заявила, що платформи довели її до дисморфії , депресії та суїцидальних думок. Суд дійшов до висновку, що корпорації знали про ризик для підлітків, які є в контенті, проте не вжили достатніх заходів для захисту користувачів. На тлі таких випадків у світі дедалі активніше обговорюють, чи варто обмежувати доступ дітей до соцмереж.

Журналісти misto.media вирішили розібратися в цій темі та зібрали думки експертів і практиків, щоб зрозуміти, чи працюють такі заборони і які можуть бути наслідки.

Досвід інших країн

Австралія

У грудні 2025 року Австралія стала першою країною у світі, яка заборонила соцмережі для дітей до 16 років. Мільйони підлітків втратили доступ до своїх акаунтів у фейсбуці, інстаграмі, тіктоці, снепчаті та x (колишній твітер). Австралія зобов’язала платформи видалити акаунти користувачів, які не досягли встановленого віку. В іншому разі їм загрожували штрафи до 49,5 млн дол.

Регуляторка електронної безпеки Австралії Джулі Інман Грант повідомила, що платформи надаватимуть дані про кількість деактивованих акаунтів, способи запобігання обходу заборони та апеляційні процеси.

Австралійські батьки по-різному відреагували на заборону. Деякі вважають її необхідною для захисту дітей. Інші ж допомогли підліткам створити нові акаунти через VPN.

Європейські країни

У Європі обмеження лише перебувають на різних стадіях ухвалення. Однак загальна тенденція схожа — більшість країн планують заборонити соцмережі для дітей до 15–16 років.

У період перших трьох місяців 2026 року ініціативу підтримали такі країни:

• Греція;

• Польща;

• Словенія;

• Чехія;

• Іспанія;

• Швейцарія;

• Данія;

• Франція.

До слова, у Франції більшість депутатів вже підтримали законопроєкт про заборону соцмереж. Якщо його ухвалять у Сенаті, то заборона вступить у дію з 1 вересня 2026 року.

У Великій Британії у межах тестування для 300 підлітків повністю вимкнуть соціальні мережі, заблокують їх на ніч або обмежать використання на одну годину.

Це буде відбуватися паралельно з урядовими консультаціями щодо питання, чи повинна Велика Британія наслідувати приклад Австралії та забороняти дітям до 16 років доступ до соцмереж.

Цю ініціативу європейські країни пояснюють тим, що платформи негативно впливають на психічне здоров’я підлітків, через що у них виникає залежність від «скролінгу».

Досвід України

Наразі в Україні ідею заборони соцмереж для дітей до 16 років активно просуває народний депутат та голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

На своїй сторінці у фейсбуці він навів дані Офісу Генерального прокурора щодо правопорушень неповнолітніх проти основ національної безпеки. За його словами, у 2022 році зафіксували три такі злочини, а у 2025 — вже 130.

Таку динаміку він пов’язує з неконтрольованим використанням телеграму і вважає, що варто обмежити доступ до месенджера, аби допомогти розірвати канали комунікації між дітьми та російськими спецслужбами.

Статистика

Минулого року громадська організація Dignity Online організувала всеукраїнське дослідження про досвід дітей в інтернеті у воєнні часи. Статистика показала, що 95,7% дітей в Україні щодня користуються соцмережами.

Найпопулярніші платформи серед дітей:

• ютуб (87,7%);

• телеграм (85%);

• тікток (83%);

• вайбер (81,7%);

• інстаграм (63,3%).

За статистикою, більшість опитаних дітей вперше побачила насильницький контент саме у соцмережах. Найбільш часто діти реагували на такий контент тривогою (45,5%), страхом (41,9%) та злістю (40,1%).

Майже 40% дітей хоча б декілька разів на рік бачили сексуальний контент із незнайомцями, а 13% — зі знайомими людьми. Один із видів сексуального контенту майже щодня бачать від 2,2% до 6% дітей.

Велика кількість дітей отримувала питання з сексуальним підтекстом, відео чужого оголеного тіла та пропозиції зустрітися наживо.

59,6% дітей нікому не розповідали про ситуації, що з ними траплялися в соцмережах.

«Соцмережі не можна назвати однозначним злом або добром». Що каже психологиня

На думку психологині Надії Бруяки, соцмережі для підлітків — це важлива частина їхнього життя. Вони є простором для комунікації, пошуку своєї «зграї», пізнавальним простором, де можна знайти підтримку та бажану популярність. Вплив соцмереж не можна назвати однозначним злом або добром.

Проте є і доведені ризики, з якими можуть зіткнутися підлітки. Психологиня виділила саме:

• швидке формування залежності;

• підвищення тривожності та депресивних проявів;

• зниження самооцінки через постійне порівняння себе з кимось;

• кібербулінг;

• перевантаження інформацією;

• скорочення тривалості уваги.

«Особливо вразливими є діти та підлітки, оскільки мозок перебуває ще на стадії розвитку: тобто ще не сформована міцна саморегуляція, самоконтроль, критичне мислення, здатність відокремити факти від вигадки. Це все робить несформовану психіку ще більш вразливою», — пояснила Надія Бруяка.

Чи варто обмежувати доступ дітей до соцмереж?

«Обмеження — це знову ж таки про дві сторони медалі. Сенс обмеження зрозумілий — захистити дітей від неконтрольованого негативного впливу цифрового середовища. Але слід пам’ятати, що з психологічного погляду заборона часто викликає інтерес. Також це може спровокувати спроби обійти правила, обманути, викликати бунт, агресію», — розповіла психологиня.

Комунікація, відчуття приналежності до групи є надважливою потребою підлітків. Забрати цю можливість комунікувати тим способом, до якого вони звикли, може насправді нашкодити.

Водночас обмеження потрібні. Особливо вікові, контрольованість контенту, обмеження спілкуватись з представниками сусідньої країни агресора. Тому обмеження потрібні, але у поєднанні з поясненням.

Цифрова грамотність замість заборони. Поради для батьків від представниці молодіжного благодійного фонду

Проєктна менеджерка «Шляхи відновлення» та «Y.E.S: Молодь — опора стійкості» благодійного фонду «Клуб Добродіїв» Поліна Садова розповіла, що з практики роботи з підлітками та молоддю повна заборона соціальних мереж не буде ефективним або сталим рішенням.

«З нашого досвіду підлітки не припиняють користуватися цифровими інструментами — вони просто роблять це менш безпечно. Тому такий підхід призведе до зниження довіри до дорослих, повного приховування неприємних ситуацій в соціальних мережах, які можуть статися з підлітками. Тут треба більш комплексний підхід», — пояснила Поліна Садова.

Найбільш ефективним підходом є не заборона, а розвиток цифрової грамотності та відповідального користування. Працюють саме такі підходи:

• проведення інтерактивних сесій з підлітками щодо цифрової безпеки, онлайн-ризиків (сексторшн, булінг, маніпуляції) та налаштування приватності;

• розвиток критичного мислення та вміння розпізнавати фейки, аналізувати контент і усвідомлювати вплив соцмереж на емоційний стан;

• навчання дорослих про те, як говорити з підлітками про онлайн-середовище.

«Коли підліток може звернутися по допомогу без страху покарання — це значно знижує ризики. Через тренінги, супервізії та практичні інструменти ми підсилюємо спроможність молодіжних працівників працювати з цими темами системно.

З досвіду реалізації проєктів у громадах заборона не формує навичок, тоді як освіта, підтримка та довіра — формують відповідальну поведінку. Саме тому інвестиції в цифрову грамотність і безпечне середовище є більш ефективними і сталими рішеннями», — підсумувала Поліна Садова.

Чи можна подати до суду на соцмережі? Думка юристки

Юристка та співзасновниця юридичної компанії «Правнича» Наталія Хвищук пояснює, що в Україні поки що відсутні такі прецеденти і справи щодо викликання залежності від соцмереж у дітей, і все це через правове регулювання.

Єдина категорія справ, до якої можна віднести подібні спори — це стягнення моральної шкоди з корпорацій «Мета» та «Гугл». Але ця категорія справ має свої критерії та межі.

Коли суд вирішує, яку суму моральної шкоди присудити, він дивиться на те, наскільки сильно постраждала людина — фізично чи психологічно, і як це вплинуло на її життя.

Враховують, зокрема:

• стан здоров’я потерпілого;

• наскільки серйозно змінилось його звичне життя чи робота;

• чи постраждала його репутація або авторитет;

• скільки часу і зусиль потрібно, щоб повернутись до нормального стану.

«Але як довести наскільки особа чи її дитина страждала? На даний час це підтверджують висновки психолога, лікування в психіатричних закладах або висновки експертизи. Тому що природа моральної шкоди не матеріальна, її важко виміряти фізично.

І після обґрунтування самого факту страждання внаслідок залежності від соцмереж залишається довести причинно-наслідковий зв’язок: що особа страждала саме через соціальні мережі, а не через, наприклад, відносини в сім’ї, з друзями чи з будь-яких інших причин. Тобто важливим є поєднання залежності від соцмереж і страждання», — розповіла Наталія Хвищук.

В Україні наразі до корпорації «Мета» подають позови, які підпадають під категорію захист честі і гідності і ділової репутації, оскільки, крім автора конкретного допису (якщо його взагалі можливо встановити), відповідальність несе і сама платформа, на якій таке висловлювання поширюється (якщо провести аналогію з газетою, то відповідальність несе автор статті та головний редактор газети, який надав «майданчик» для висвітлення такої статті).

Позивачами в таких справах може виступати особа, якій завдано такої шкоди або її законний представник. Тобто, якщо постраждалою є дитина, то позивачами у таких спорах будуть батьки, опікуни або законні представники (заклади, де проживає дитина, позбавлена батьківського піклування).