Упродовж зими у Луцьку закрилось 9 закладів. Більшість — кав’ярні

Розповідаємо, що стоїть за хвилею закриттів та як війна, інфляція й конкуренція впливають на місцевий бізнес.

Серед тих закладів, які оголосили про припинення роботи, зокрема:

«Цекава»

Кав’ярня працювала з 2019 року на вул. Лесі Українки, 10. Останніх відвідувачів чекатимуть до 28 лютого включно.

У соцмережах закладу зазначили, що двері «Цекави» закрили на невизначений термін. Друга локація за адресою Івана Огієнка, 2, закрилась у 2022 році.

Vescovi

Заклад працював до 31 січня цього року за адресою вул. Привокзальна, 10-Б.

Власники бізнесу запрошують лучан заходити на каву та смакувати десерти власного виробництва на ще одній локації, однак під іншою назвою — We Coffee, що на просп. Волі, 49.

У закладі пропонують не лише напої та солодкі вироби, а й сніданки «all day».

Good Morning на Франка

Кав’ярня працювала майже у центрі міста на вул. Івана Франка, 57 у ЖК «Яровиця». Двері закладу зачинились 31 січня.

Мережа працює у Луцьку з 2016 року й має у місті ще понад 10 локацій.

Coffee Lemm

Цьогоріч наприкінці лютого кав’ярня припинила роботу за адресою вул. Рівненська, 25-Р, що у ЖК «Атлант».

У соцмережах закладу команда зазначила, що простору потрібна пауза, а, можливо, і нова локація.

«Ми не здаємось. Ми беремо паузу, щоб зібратись із силами, і дуже сподіваємось, що зовсім скоро ви побачите нас у новому місці», — йдеться у повідомленні Coffee Lemm.

Barley Coffee Cake

Кав’ярня на просп. Перемоги, 5 зачинилась тимчасово, власники продають «готовий бізнес» з середини лютого. Допоки не знайдуться нові орендарі — заклад не функціонує.

«Білий налив»

Сидерія у центрі Луцька запрацювала наприкінці серпня 2024 року. Останній день роботи закладу — цьогоріч 27 лютого.

«Білий налив» функціонував за адресою вул. Лесі Українки, 23. Це був 29 заклад мережі на території України.

Avocado

Заклад працював з січня 2024 року до 9 лютого 2026 у ТРЦ «Порт Сіті» (вул. Сухомлинського, 1) на другому поверсі.

Uzbechka

Мережа закладів швидкого харчування, що спеціалізується на автентичній узбецькій кухні, припинила цієї зими функціонувати одразу на двох локаціях у Луцьку.

Зокрема на:

• вул. Привокзальній;

• вул. Конякіна.

Перше закриття весни: «Лобстер Паб»

Десятий заклад у добірці — пивний бар на вул. Рівненській, 25-П, що у ЖК «Атлант». Про закриття пабу повідомили цієї зими. Останній робочий день — 1 березня.

Чому закриваються кавʼярні

Падіння купівельної спроможності — одна з головних проблем, каже експерт з кавового бізнесу, суддя Чемпіонатів України з кави, власник компанії Zhe Lab Євген Сахненко.

У кавʼярень поменшало клієнтів, відповідно і чеків. Якщо раніше повз заклад проходило близько 150 людей за годину, то тепер — 60—70, називає він середні цифри.

Серйозним ударом стали відключення світла. Генератори та акумулятори — це додаткові витрати. Ті, хто не інвестував в автономність, просто втрачали робочі години, а в кавовому бізнесі кожна година — це гроші, наголошує він.

Також тиснуть оренда, податки та зростання цін у постачальників. Багато закладів ще до зими працювали в нуль або у збиток, а холодний сезон лише загострив ситуацію.

Ще одна проблема — нестача професійних барист. Без сильного персоналу немає сервісу, атмосфери й повторних візитів.

Окремо експерт наголошує на слабкому маркетингу.

«Багато кав’ярень досі розраховують лише на випадковий трафік. Але сьогодні цього недостатньо — потрібні соцмережі, локальна реклама та формування спільноти навколо закладу», — каже Євген Сахненко.

З його слів, гостям стає нецікаво через однаковість бізнесів, де схоже меню, стандартний підхід, відсутність комунікації. Відвідувач хоче емоцій та професійності.

Проте навесні експерт прогнозує нову хвилю відкриттів. Й міркує, що виживуть ті, хто працює системно, зокрема:

• рахує витрати;

• навчає персонал;

• інвестує в маркетинг;

• ставиться до кав’ярні як до бізнесу, а не хобі.

Чому вижили не всі: пояснює економістка

Закриття закладів у Луцьку — це не випадковість, а наслідок загальної економічної ситуації, пояснила misto.media кандидатка економічних наук, доцентка кафедри менеджменту, заступниця декана з молодіжної політики та профорієнтації факультету бізнесу та права ЛНТУ Ірина Абрамова.

Через війну, інфляцію та перебої з електропостачанням у людей поменшало вільних грошей. Більшість з них йде на обов’язкові витрати, приміром:

• комунальні послуги;

• пальне;

• продукти.

Відповідно, на кафе й ресторани мешканці витрачають менше, зазначає вона.

Для бізнесу витрати також зросли:

• подорожчали продукти;

• оренда;

• електроенергія;

• логістика.

Натомість суттєво підвищити ціни заклади не можуть, бо покупці стали більш обережними до цінників.

«У невеликому місті без стабільного туристичного потоку навіть незначне зниження середнього чека відчутно б’є по прибутках. Сюди ж додається й кадровий дефіцит, що також збільшує витрати», — додає Ірина Абрамова.

У результаті частина закладів, які не мали фінансової «подушки» або чіткої стратегії, не витримали навантаження, тому на ринку залишаються ті бізнеси, які змогли швидше адаптуватися до нових умов.