Як клімат змінює людину, або Чому спека може збільшити агресивність

З 2022 року в Україні потреба на послуги психологів та психотерапевтів зросла на 70%. Війна спричинила не лише колективну травму, а й нові форми тривоги — зокрема кліматичну. Від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила понад 60 тис. га лісів на тимчасово окупованих територіях. У зв’язку з цим українці дедалі частіше відчувають соластальгію — відчуття туги та смутку, викликане змінами в природному середовищі, яке колись було джерелом комфорту та спокою.

На дводенному інтенсиві з екокритики EcoLab 2.0, організованому літературною платформою «Фронтера», ми поговорили з психологинею Валерією Палій про те, як глобальне потепління, низька якість повітря та урбанізація міст впливають на психіку й поведінку людей.

Глобальне потепління

Як спека впливає на нас?

Якщо ви користуєтеся громадським транспортом, то, певно, потрапляли у ситуацію, коли заходите в переповнений автобус влітку, а більшість пасажирів не дуже доброзичливі. Хтось нахамить, а хтось злісно на щось відреагує — це має своє наукове обґрунтування.

Коли людина знаходиться тривалий час під дією високих температур, її мозок починає адаптовуватися до таких умов. Як саме? Знижується центр самоконтролю, який відповідає за терплячість, стриманість та помірковані реакції. Відповідно людина стає більш імпульсивною та агресивною і легко це проявляє.

Якщо ж розглянути сферу кримінології, то найбільш жорстокі вбивства часто трапляються у періоди найбільшої спеки у регіоні. Також зростає рівень домашнього насилля.

Нідерландський нейробіолог Дік Свааб у своїй книзі «Ми — це наш мозок» посилається на дослідження, у якому науковці вивчали дати початку масштабних війн. Найбільші спалахи військової агресії відбувалися саме у найспекотніші місяці тих років.

Також за високої температури люди частіше наважуються на самогубства — знову ж таки через зниження рівня самоконтролю та підвищену імпульсивність.

Згубні наслідки для фермерства

Говорячи про тему самогубств, варто згадати дослідження австралійських науковців щодо фермерів, які частіше вдавалися до вкорочення віку після періодів тривалої засухи. Валерія Палій пояснює це тим, що, окрім кліматичного впливу, тут має значення ще економічний.

Наприклад, фермер бере кредит та інвестує ці гроші в насіння, сподіваючись на хороший врожай та прибуток від його продажу. Через засуху він усе втрачає та опиняється у збитковій ситуації. Коли це повторюється кілька сезонів поспіль — людина ризикує втратити господарство та повністю зневіритися.

Саме тому в Австралії працюють програми, які вивчають цю проблематику та психологічно підтримують фермерів.

Міграція

У 2012 році ООН спрогнозувала: якщо не зупинити нагрівання планети до 1,5 градусів за Цельсієм, то до 2050 року 250 млн осіб мігрують зі своїх країн. Першою під удар може потрапити Африка, де люди будуть змушені покидати свої домівки у пошуках води, їжі та роботи, що може спричинити підвищення конкуренції на ринку праці.

Через масштабну міграцію людям буде складно адаптуватися до нової культури, релігії та способу життя. Це спричинятиме конфлікти, появу маргіналізованих груп і зростання рівня злочинності, що негативно впливатиме на психічне здоров’я.

Погана якість повітря

Повітря, яким ми дихаємо, — це той екологічний вплив, якого ми не можемо уникнути. Якщо від спеки є можливість сховатися у прохолодному затінку або ж під кондиціонером, то якість повітря — це те, що безпосередньо впливає на наш організм.

Все це пов’язано з мікроскопічними твердими часточками у повітрі — PM2.5 . Ці частинки діаметром до 2.5 мікрона через ніс, а точніше через відростки нервових клітин нюхового нерва, потрапляють просто до головного мозку і викликають нейрозапалення .

Погана якість повітря впливає на пам’ять, критичне мислення та концентрацію уваги. Також якщо людина має генетичну схильність до шизофренії, біполярного розладу та депресії, то забруднене повітря може стати тригером для розвитку цих генів.

Позитивний вплив природного середовища та чому зелені простори важливі

Валерія Палій пояснює, що 90-хвилинна прогулянка на свіжому повітрі знижує активність префронтальної кори головного мозку. Коли людина знаходиться у міському середовищі — її погляд постійно зосереджений на різних кольорових будівлях, рекламних банерах та інших архітектурних спорудах. Якщо ж ми виходимо в ліс або парк, то наша зорова система контактує з більш однорідними кольорами: листя, гілки, дерева. Ці відтінки знижують активність префронтальної кори, яка зазвичай відповідає за наші побутові тривоги та переживання.

Тому організація зелених просторів у містах є вкрай важливою не лише для комфортного відпочинку, а й для збереження хорошої якості повітря та охолодження міст.

Дерева та інші рослини абсорбують (всмоктують) токсичні часточки у повітрі, а листя, гілки та крона «вловлюють» пил, який ми вдихаємо у легені.

Також у щільних забудовах утворюється «міський тепловий острів», у якому температура повітря на кілька градусів вища. Тоді дерева допомагають тим, що дають тінь та охолоджують повітря шляхом випаровування вологи.

«Є просте пояснення, чому природне середовище так добре на нас впливає: ми — діти природи. З природи ми вийшли і з нею нам краще вдається співіснувати», — підсумувала психологиня.