Ігор Поліщук написав заяву про складання повноважень Луцького міського голови. Що відомо

Зокрема, про це інформує депутат Луцької міської ради Андрій Лучик, підтвердило одне незалежне джерело misto.media. У секретаріаті міської ради нам відмовилися коментувати цю інформацію. Сам міський голова не бере слухавку, а в пресслужбі обіцяють надати офіційні коментарі згодом, оскільки їм ще нічого не відомо.

У соцмережах самого Ігоря Поліщука станом на 12:40 немає інформації про рішення піти з посади. Він публікує звичний контент про власну діяльність на посаді мера.

О 14:00 у пресслужбі міської ради повідомили: «Не можемо ані підтвердити, ані спростувати інформацію». Особисту заяву Ігоря Поліщука радять очікувати у середу, 25 березня. Саме тоді відбудеться засідання міської ради.

Матеріал оновлюється.

Хто такий Ігор Поліщук

За освітою міський голова Луцька — юрист.

Потрапив у політику завдяки роботі у фонді Ігоря Палиці «Новий Луцьк» (тепер має назву «Тільки разом»), де він працював юристом-консультом.

Був депутатом міської ради 6-го та 7-го скликань (з 2013 та 2015 років), виступав в опозиції до тодішнього міського голови Миколи Романюка. У 2015 році увійшов до ради від партії «Укроп» .

У 2017 році після смерті Миколи Романюка  в міській раді відбулися кадрові перестановки. Луцькі депутати вирішили звільнити секретаря ради Юлію Вусенко від партії «Самопоміч». Напередодні Вусенко заявляла про те, що їй погрожують та за нею стежать невідомі особи.

Після звільнення Вусенко депутати у березні 2017 року обрали секретарем Ігоря Поліщука, який кілька місяців виконував обов’язки мера (Юлія Вусенко два роки судилася за поновлення на посаді, виграла суд, але її знову звільнили — mm).

На посаді секретаря Ігор Поліщук пробув недовго: у липні 2017 року він склав повноваження «з метою запобігання різного роду політичних маніпуляцій та збереження нормального режиму роботи апарату міської ради». Тоді ж став радником в. о. міського голови, новообраного секретаря ради Григорія Пустовіта.

Утім, на посаді радника Поліщук продовжував зʼявлятися в публічному просторі як офіційний представник ради. Видання «Сила правди» порахувало: упродовж 2017—2020 років пресслужба Луцької міської ради написала про депутата і радника міського голови Ігоря Поліщука більше тисячі разів. Це майже стільки ж, як про всіх чинних у той період заступників міського голови разом узятих, і трохи менше, ніж про того ж Григорія Пустовіта. Так, Поліщук напередодні виборів мера став першою медійною особою міськради, не маючи при цьому владних повноважень.

У другому турі місцевих виборів 15 листопада 2020 року Ігор Поліщук переміг на виборах міського голови, представляючи партію «За майбутнє» .

Роки діяльності Поліщука припали на епідемію ковіду та початок повномасштабного вторгнення. У міській раді він має депутатську більшість, зокрема, завдяки фракції «За майбутнє». В унісон з цією силою у більшості випадків голосують ВО «Батьківщина» (95%), «Слуга народу» (92%) та ВО «Свобода» (91% випадків).

В опозиції виступають обранці із нечисленних фракцій руху «Свідомі» та «Європейська солідарність».

Що могло піти не так

Попри гарну підтримку та позиціонування, за час повномасштабного вторгнення навколо особи Поліщука можна згадати кілька скандальних подій.

У жовтні 2023 року у Луцьку відбулася перша громадська акція, яка швидко поширилася як рух на підтримку ЗСУ з місцевих бюджетів — «Дрони замість бруківки». Учасники вважали недоречним витрачати мільйони на перекладання бруківки чи озеленення, коли військові потребують FPV-дронів та техніки щодня.

Потому у міській раді почали активніше закуповувати техніку, а голова звітувався, що перераховує свою зарплатню на потреби війська. Пізніше він підписав меморандум із місцевим благодійним фондом «Ангар. Україна». Неодноразово звітувався про відвідини прифронтових міст.

За його каденції почалося будівництво у Старому місті на Кафедральній, 13.

Хоча противники стверджували, що тут знаходяться старовинні підвали, які просто залили бетоном.

Окрім цього, як писало видання «Сила правди», в останні роки у місті завдяки сприятливому політичному клімату ствердилася будівельна діяльність групи компаній, яку повʼязують із «Континіумом»: йдеться про плани на територію Центрального ринку, перспективні комунальні парковки довкола нього і землю колишнього заводу «Електротермометрія» під будівництво житлового комплексу «Skywalker».

Найбільший скандал виник у грудні 2025 року, коли співробітники НАБУ провели обшуки у луцького міського голови Ігоря Поліщука, голови Волинської облради Григорія Недопада та низки інших депутатів. Депутату облради Анатолію Вітіву, депутату Луцької міської ради Миколі Федіку та екснардепу Юрію Савчуку вручили підозру у вчиненні корупційних дій.

За інформацією слідства, Вітів та Федік вимагали 30 тис. доларів за вплив на голосування депутатів. Йшлося про зміну цільового призначення земельної ділянки на вулиці Чорновола в Луцьку, де планували збудувати житловий комплекс на місці льодової арени «Снігова королева».

11 березня депутат міськради Валентин Хаймик повідомив, що НАБУ планує викликати на допит Ігоря Поліщука та інших фігурантів справи. В ухвалі Вищого антикорупційного суду йдеться про те, що детективи НАБУ будуть надавати правову оцінку діям посадових осіб Луцької міської ради з урахуванням інформації, отриманої під час оглядів мобільних телефонів та інших матеріалів кримінального провадження.

Зміну риторики наприкінці зими — на початку весни показали і медіа, які були лояльні до діяльності міського голови.

Наприклад, у сюжеті «Аверсу» від 17 березня йдеться про ситуацію навколо передачі понад 14 гектарів комунальної землі у селі Сирники (неподалік від Луцька) у приватні руки, де прямо критикують міську владу.

13 березня теж був сюжет про дерибан комунальної землі. Хоча в обох випадках під удар критики попали профільні чиновники, а не сам голова. Він згадується в сюжеті від 17 березня побіжно.

Коли мера можуть відсторонити від посади

Відповідно до статті 154 Кримінального процесуального кодексу України, суд може відсторонити особу від посади, якщо вона є підозрюваною або обвинуваченою у кримінальному провадженні.

Подібні рішення вже ухвалювали українські суди у справах, пов’язаних із корупцією.

Зокрема, у 2023 році мера Рівного Олександра Третяка відсторонили від посади на рік та оштрафували на 6,8 тис. грн. Рівненський міський суд визнав його винним у корупційному правопорушенні. Справа стосувалася нарахування премій і доплат керуючій справами міськвиконкому Марії Корнійчук, яка під час виборчої кампанії внесла до кандидатського фонду Третяка 45 тис. грн.

Ще один подібний випадок стався у лютому 2026 року. Голову Галицької громади Олега Кантора запідозрили в отриманні хабаря за передачу трьох земельних ділянок в оренду. Уже за кілька днів Івано-Франківський міський суд відсторонив Кантора від посади до квітня 2026 року.

Чи може міський голова сам написати заяву?

Згідно зі статтею 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження голови припиняються достроково у разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови.

Як відбувається ця процедура:

1. Голова подає заяву на розгляд ради.

2. Рада має ухвалити рішення про дострокове припинення повноважень. Повноваження вважаються припиненими з дня прийняття радою відповідного рішення, яким береться до відома факт складення повноважень.

Хто виконуватиме обов’язки міського голови

У разі відсторонення мера, його обов’язки виконує секретар міської ради відповідно до статті 42 Закону «Про місцеве самоврядування України».

У Луцьку цю посаду з 1 грудня 2020 року займає Юрій Безпятко.

З 2002 до 2019 року Безпятко працював менеджером з реклами та маркетингу редакції газети «Волинь». На місцевих виборах 2015 року балотувався до Луцької міської ради у списку політичної партії «Українське об’єднання патріотів — Укроп» у 41-му виборчому окрузі. За результатами голосування отримав підтримку 36,90% виборців та став депутатом міської ради.

У липні 2017 року став секретарем постійної комісії Луцької міської ради з питань комунального майна та приватизації.

На місцевих виборах 25 жовтня 2020 року Юрій Безпятко балотувався у депутати Луцької міської ради в списках політичної партії «За Майбутнє» (12-й номер у єдиному списку, 1-й номер у виборчому списку партії в територіальному виборчому окрузі № 6). За результатами голосування його обрали депутатом Луцької міської ради.

Що відомо про Ігоря Поліщука

Свій на районі

Ігор Поліщук народився у 1988 році. Фактично виконувати обовʼязки міського голови він почав у 29 років.

Ігор Поліщук — корінний лучанин, більшість дитинства прожив на Привокзальному районі, який певною мірою його і сформував. У цій локації свого часу оселилося багато колишніх військових старшого покоління, а сучасні новобудови лише нещодавно добралися сюди. Тут Поліщук закінчив 15-ту школу. Вдруге у 2015 році він став міським депутатом саме завдяки балотуванню у цьому окрузі.

«Справа в тому, що він для мене рідний. Я ходив тут у садочок та 15-ту школу, тут проживає велика кількість моїх друзів, однокласників, товаришів і родичів (дві бабусі, зокрема)», — казав він в інтервʼю.

Юрист

Отримав юридичну освіту у Київському національному університеті внутрішніх справ (нині це Національна академія внутрішніх справ України). Також вчився у Харківській національній академії імені Ярослава Мудрого, теж вивчав правознавство.

Ігор Поліщук міг би не бути міським головою Луцька, адже розмірковував, чи не залишитися йому у столиці після навчання. Вирішив повернутися на Волинь.

Вітчим Ігоря Поліщука — Володимир — теж мав стосунок до юриспруденції. Він був заступником начальника обласного управління МВС і у 2014 році потрапив під народний гнів, коли учасники Революції Гідності силоміць поставили його на коліна.

Дбайливий син та онук

Ігор Поліщук справляє враження дуже дбайливого сина та онука. Він не рідко ділиться світлинами зі своєю мамою, бабусею, пише слова поваги та любові до рідних.

Мати Ігоря — вчителька із тієї ж таки 15-ї школи.

«Моя мама для мене — дуже хороший друг. Я ціную наші стосунки й особливо те, що ми можемо спілкуватися на абсолютно різні теми.

Люблю її за виховання, любов, якою вона мене оточила. Мама мене дуже підтримує в усіх моїх починаннях», — відгукувався він в інтервʼю.

Саме вона надихала його і на спорт, оскільки сама регулярно відвідує тренажерну залу.

Фізкультурник

Міського голову можна зустріти у тренажерній залі, він брав участь у міських забігах (зокрема, був присутній під час забігу памʼяті загиблого атлета Романа Гаврилюка восени 2025 року).

У часи депутатської діяльності часто ділився світлинами із велопоїздок.

Людина Ігоря Петровича

У політичне життя Ігор Поліщук потрапив завдяки роботі у фонді «Новий Луцьк» (який тепер має назву «Тільки разом»), де почав працювати у 2012 році. Тут він пройшов шлях від юрисконсульта до заступника голови правління.

А після смерті депутата Леоніда Лаби — виграв вибори на окрузі та отримав у 2013 році депутатське крісло. Балотувався від соціалістичної партії, а вже на виборах 2015 року — від партії УКРОП. Отримав 39,4% голосів. Перший у списку був Ігор Палиця, Поліщук слідував за ним.

Любитель музики

Ігор Поліщук — меломан. У своїх інтервʼю та проявах у соцмережах він неодноразово згадував про любов до класики (Шопен, Бах, Рахманінов, Скрябін, Равель, Дебюссі), джазу та року — від 60-х до 90-х.

Окрім цього, вже у дорослому віці Поліщук пішов удосконалювати навички гри на піаніно.

Церковний друг

Під час каденції Ігоря Поліщука він відзначився великою прихильністю до релігійних громад, зокрема протестантського напрямку.

Які найбільші обʼєкти вдалося змінити

Площа біля РАЦСу

У 2021 році у Луцьку здійснили реконструкцію площі Героїв Майдану. Біля РАЦСу впорядкували заїзди з обох сторін і територію позаду будівлі. Висадили близько 100 дерев та облаштувати мінісквери, доріжки, лавки, паркомісця та нове освітлення. Загальна вартість реконструкції площі — понад 25 млн грн.

Фонтан

20 жовтня 2020-го (за п’ять днів до виборів) в Луцьку відкрили новий світломузичний фонтан на Театральному майдані. Там із 2004 року була бетонна конструкція від недоробленого водограю.

Офіційно міська рада оголошувала, що вартість капітального ремонту фонтану з облаштуванням комплексу рекреаційних споруд на Театральному майдані склала 12,419 млн грн (із врахуванням ПДВ). Але через 9 місяців після відкриття з підрядником уклали новий договір на понад три мільйони гривень, пише «Сила Правди». А згодом виявилось, що керівницю підприємства-підрядника обвинувачують у заволодінні чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем. Через завищення цін на послуги вартість робіт зросла на 430 тисяч гривень, які заплатили з бюджету.

Проспект Волі

З 2021 до 2023 року у Луцьку тривав ремонт проспекту Волі. Це був масштабний проєкт, заради якого перекривали центральну дорогу міста. Там повністю замінили підземні комунікації, щоб не руйнувати покриття у разі аварій через застарілі труби. Замінили озеленення, змінили схему організації дорожнього руху: облаштували кишені для паркування, острівці безпеки, велодоріжки, змінили розмітку.

Бюджет проєкту кілька разів змінювався, приблизна вартість профінансованих робіт — 165 млн грн.

Старий ринок

Багаторічне обговорення перенесення Центрального ринку зрушило з місця у 2019 році, а у 2020 році з лівої частини знесли контейнери.

З того часу ключовим орендарем землі під ринком та власником найбільших приміщень стала компанія з групи «Континіум». Важливим кроком до змін на ринку стало голосування у вересні 2025-го. Більшість депутатів таки підтримала розробку детального плану території історичної частини міста, до якої входить і ринок.

«На місці цього смітника, що є зараз, буде чудова площа, цікава і лучанам, і гостям, якою ніхто не соромитиметься похвалитися. На неї буде приємно подивитися зі стін нашого замку. І ця місцина зробить наше місто привабливішим для туристів, підніме його престиж і привабливість», — сказав Ігор Поліщук в інтервʼю.

Окольний замок

Реконструкція Окольного замку у Луцьку (2018–2022) перетворила руїни на унікальний музейний простір, відреставрувавши вежу князів Чорторийських, оборонний мур та розчистивши 18 підземних кімнат під колишнім єзуїтським колегіумом. Зараз це туристична локація з інтерактивними експозиціями, галереєю рицарства та VR-технологіями.

Проєкт реалізували за грантові кошти ЄС (1,5 млн євро) і повели відкриття вже під час повномасштабної війни.

Луцький бізнес-простір

У Луцьку відреставрували колишній кінотеатр «Батьківщина», відкривши тут бізнес-простір. Це стало можливим завдяки проєкту Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй «Підтримка швидкого економічного відновлення українських муніципалітетів», що фінансується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. Для цього залучили грант у понад 900 тис. грн.

Парк на Набережній

Триває ще один масштабний проєкт реконструкції: споруджують новий парк вздовж вул. Набережної на березі річки Стир, що між вулицями Ковельська і Шевченка.

В облаштуванні парку роблять акцент на максимальному збереженні природного середовища. Особливістю парку стануть: система каналів, що зʼєднані з річкою, кілька великих водойм, гравійно-набивні доріжки, система пішохідних доріжок на палях з терасної дошки в зонах заболочення та підтоплення, окрема набережна поруч з річкою з зонами відпочинку.

Ініціативу «Нове будівництво лугопарку вздовж річки Стир на території від мосту на вул. Ковельській до мосту на вул. Шевченка в м. Луцьку Волинської області» реалізують у межах грантового проєкту «Дике життя у великому місті: захист і промоція дикої природи й біорізноманіття в Луцьку та Жешуві». Його підготували в рамках Програми Interreg NEXT Польща — Україна 2021–2027.

Обсяг гранту — 44 млн грн. Ще майже 5 млн грн має дофінансувати місто.