Евакуація, реабілітація та адаптація: як лікують бійців на фронті та після

Розповідаємо про портрет української військової медицини.

Помаранчевий медичний візок на фоні зеленого кола, знизу ділянка ґрунту з мохом, біля неї червоний хрест.

За кожною евакуацією — рішення, люди, система. Фото: Олександра Міліщук.

Що таке служби супроводу, скільки коштує лікування військових та як допомагати правильно — про це йшлося на лекції керівниці служби супроводу 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» НГУ  Дарини (Ріни) Смольнікової в центрі «Дія.Бізнес» у Луцьку.

Служби супроводу: що це таке та для чого?

Служби супроводу — це прозора та багатопрофільна система допомоги військовослужбовцям та членам їхніх сімей у вирішенні низки соціальних та медичних питань.

Їхня діяльність регламентується постановою Кабінету Міністрів.

Основними завданнями служби супроводу є:

  • підтримка поранених, хворих, зниклих, загиблих та їхніх родин;

  • супровід у проходженні медичних комісій;

  • допомога в оформленні пільг, статусів, компенсацій;

  • підтримка звільнених зі служби;

  • комунікація з держорганами для надання соціальної допомоги;

  • сприяння рівним правам жінок і чоловіків, протидія насильству.

У чому саме допомога?

Зі слів Дарини Смольнікової, перший та основний напрямок служби супроводу — це медична допомога на різних етапах і реабілітація військовослужбовців.

Основна ціль — забезпечити якісне та швидке лікування з можливістю повернути військовослужбовця у стрій.

«Американська модель показала нам, що немає кращої превенції безробіття, бездомності та самогубств серед ветеранів, ніж повернення їх у стрій своїх підрозділів. Звісно, найчастіше йдеться не про бойові посади, особливо якщо людина отримала серйозні поранення, але це може бути інтеграція у штабну, тилову роботу, в роботу інструкторських підрозділів. Велика кількість досліджень показує, що частіше за все це єдиний варіант, який повноцінно працює», — коментує Ріна.

Другий напрямок — це соціалізація та реадаптація, яка охоплює психологічну та соціальну підтримку, реінтеграцію військових у цивільне життя та профорієнтацію.

«Це ті проблеми, з якими ми точно зіткнемося. Наш обов’язок перед військовослужбовцями — гідно реінтегрувати їх в життя та співпрацювати на подальших етапах. Це важливо, адже ці люди будуть жити у наших містах і будуть створювати певну соціально-економічну ситуацію. Підтримка військових — це інвестиція в те, що бізнес, робота та можливості життя у цій країні будуть розвиватися позитивно», — розповідає військовослужбовиця.

Портрет української військової медицини

Щоб розібратися, чому наша військова медицина відрізняється від тієї, що в армії Сполучених Штатів Америки, потрібно змалювати портрет військової медицини цієї війни та його проблеми. Головна відмінність полягає в тому, що в України є висока інтенсивність бойових дій, масштабна лінія фронту та досяжність для ударів з повітря з боку ворога. Армія США воювала не на власній території, тож може забезпечити, наприклад, надійність шпиталів.

Ось особливості реалій військової медицини в Україні.

Структура травмувань

В українській армії особлива структура захворюваності та травмувань. Військові отримують політравми, що супроводжуються одразу кількома серйозними пораненнями одночасно.

Наприклад, у великому американському військовому медичному центрі за 10 років провели приблизно тисячу операцій з протезування. В Україні ж таку кількість виконують лише за один місяць. Тому наша медична система змушена бути не лише значно технологічнішою, а й набагато економнішою.

Евакуації, що тривають тижнями

Щоб велика бригада працювала безпечно та комфортно, потрібно передбачити щонайменше 30–40 броньованих евакуаційних машин. Це коштує мільйони гривень, але навіть якщо кошти є, купити такі авто, оформити їх і доставити — дуже складно.

«Тому найчастіше ми користуємося звичайними легковиками — пікапами чи позашляховиками. І це нонсенс для країни, яка воює», — каже військова.

США проводить евакуацію гелікоптерами, що дуже скорочує фінансові ресурси.

Незахищеність шпиталів

Існує також проблема незахищеності шпиталів, адже є висока ймовірність російських обстрілів на території всієї країни, особливо у прифронтовій зоні, де розгорнуті стабілізаційні пункти .

Відсутність регулярної ротації

Нерегулярні ротації спричиняють соматичні  та психологічні захворювання у військових. Якщо не лікувати їх вчасно, то захворювання може набути хронічного характеру.

Криза кадрів

Нестача медичного персоналу — є однією з найбільших проблем на сьогодні. Зі слів пані Дарини, в опорних шпиталях у центральній та східній частині країни бракує медсестер, медбратів та санітарок.

Вартість лікування

Вартість евакуаційного автомобіля для бригади сягає від 1,5 млн грн. Витрати йдуть на переобладнання та обслуговування машини, а також РЕБ-систему , аби безпечно перевести пораненого воїна до стабілізаційного пункту.

Якщо після «стабіка» військовий потрапляє на реабілітацію до державної лікарні, то вартість його лікування за день буде приблизно 3 500 грн, якщо до приватної — від 5 000 грн.

Звідки надходять кошти

Переважно бригади закривають свої потреби завдяки волонтерським організаціям. Проте є дві країни, які активно постачають гуманітарну медичну допомогу на державному рівні — це Франція та Японія.

Франція була першою країною світу, яка забезпечила підрозділи Сил оборони та безпеки обладнанням, наприклад 100 рентгенапаратів, вартістю 4 млн грн за одиницю.

Як допомогти?

Дарина Смольнікова радить волонтерам комунікувати з бригадами, аби дізнатися їхні актуальні потреби. Адже трапляється, що благі наміри допомогти можуть обернутися навіть труднощами. Наприклад, напередодні Великодня бійцям відправляють велику кількість пасок та іншої їжі. Потреби у таких масштабних дарунках часто немає, є питання, де зберігати їжу, вона псується.

Ймовірно, залучені кошти будуть ефективніші в іншій справі.

До прикладу, бригада «Азов» зараз має актуальний збір, спрямований на вдосконалення роботи медичної служби. Мета кампанії — 30 млн грн.

Ці кошти розподіляться між найважливішими напрямами порятунку: придбання РЕБів, роботизованих платформ та переобладнання броньованої техніки для евакуації з поля бою; медтехніка для операційних, оснащення для реанімобілів, діагностичне та стоматологічне обладнання; бокси для поранених та оплата реабілітаційних послуг.

Задонатити можна за посиланням або ж у розділі «Добро» в застосунку Приват24. Дізнатися більше про допомогу армії та волонтерські ініціативи можна на інстаграм-сторінці бригади.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте

Національна гвардія України

Або просто «стабік» — це перший прифронтовий медичний пункт, до якого потрапляють поранені воїни одразу після евакуації з передової.

Захворювання, пов’язані з порушенням роботи внутрішніх органів або систем організму.

Радіоелектронна боротьба — системи для авто, які створюють захисний «купол», який здатен нейтралізувати сигнали управління дронами, ефективно запобігаючи їх наведенню на ціль.