Навички, закарбовані кров’ю. Чому домедичну допомогу мають опанувати всі

«У мене рожеві рукавички та рожевий турнікет. Шукала саме такий. Але це не лише тому, що я люблю цей колір. Яскраві речі буде легше знайти у разі потреби», — пояснює лучанка Сніжана Ліщук, показуючи вміст маленької зеленої торбинки, схожої на гаманець, що кріпиться до сумки.

Днями дівчина повернулася зі Сходу. Трішки ще втомлена, зізнається. Там, за сотні кілометрів від дому, тривало навчання Сніжани.

Вона здобула сертифікат бійця-рятувальника. Поки що дівчина не вступає до лав Збройних Сил. Вона працює спеціалісткою з smm, веде кілька проєктів, волонтерить.

Але готується до будь-яких сценаріїв. Близькі Сніжани уже служать. Вона знає, як пахне Схід, як болить втрата, як любити на відстані. І як вчитися жити у цій реальності.

Передусім, вважає, потрібно бути максимально готовою і мати план дій. Аби тоді, коли випаде потреба, емоції не завадили рукам робити автоматичну роботу. Ймовірно — рятувати комусь або ж собі — життя.

Реальний фронт не зімітуєш, але готуватися треба

Ми зустрілися, аби поговорити про підготовку цивільних та майбутніх військових у сфері надання домедичної допомоги. За плечима у Сніжани кілька серйозних тренінгів і у перспективі — ще кілька.

«Всі мої близькі на фронті. Я маю розуміти, як надати допомогу, якщо раптом щось станеться. Українські міста так само обстрілюються. Тому навчання — це база.

Окрім цього, я маю бути в контексті того, про що думають, знають мої близькі люди. Тобто я максимально занурена в це все», — пояснює свою мотивацію дівчина.

У перші дні широкомасштабного вторгнення вона пройшла свій перший тренінг на базі танцювальної студії Urban Diamond разом із іншими дівчатами. Керівниця студії — Анна Рекретюк — пішла доброволицею на фронт. Дівчата ж активно волонтерили.

А далі Сніжана постійно поновлювала свої навички та знання у домедичній допомозі. Останнє навчання на Сході на бійця-рятувальника було непростим, зокрема, у фізичному плані.

Пригадує, що на курс прийшов батько з юною дочкою. Це була саме її ініціатива. Дівчини, яка війну застала ще школяркою перших класів.

«Ми в плаці багато стояли. Дуже. У броні. Існували чіткі правила. Спізнюється один — 26 людей роблять планку, поки він не прийде. Командна робота. Важко було носити людей. Я просто захоплююсь людьми, які евакуацією займаються. Це дуже тяжко», — згадує дівчина навчальний досвід.

Попри те, що робота важка фізично, її може опанувати жінка, яка відповідно тренується, знає хитрощі, як перенести людину, яка переважає у параметрах.

«Розповідали справжню історію, коли не могли потягнути чоловіка і просто котили його багато часу», — ділиться Сніжана.

Під час навчання їх виснажували, аби наблизити до реальних умов. Робили стрес-тести, фізично тренували. Хоча, звісно, ніщо не зрівняється зі справжніми завданнями на нулі.

Як рятують за рікою

Боєць-рятувальник — це людина, яка працює безпосередньо на нулі. Вона доставляє поранених з поля бою до евакуаційного транспорту, а вже звідти військових везуть до стабілізаційного пункту.

Рятувальник повинен вміти надати першу допомогу, а також, наприклад, вміти вставити катетер, аби через втрату крові не виникло з цим труднощів вже у парамедиків.

Саме вони зрештою працюють з пораненими. Боєць-медик батальйону «Любарт» 12-ї бригади «Азов» Леонід Бахін, попри великий досвід, говорить, що участь в курсах корисна і для того, хто вчить. Адже учні моделюють різні ситуації, це зайва нагода відпрацювати навички, які повинні бути автоматичними.

Якщо опановує стрес, то я застосовую методику — зловити точку опори. Заземлитися чи то на колінах, чи на ногах, впертись у землю, дати собі три секунди, аби вдихнути, видихнути — і тоді знову почати виконувати завдання.

Леонід Бахін
Боєць-медик батальйону «Любарт» 12-ї бригади «Азов»

Він ділиться, що з фронту виніс для себе два правила щодо медицини: завжди особисто перевіряти медичний склад кожного бійця, з яким ти йдеш. І друге — ніколи не вірити людям.

«Якщо поранений у руку каже: „Та ні, у мене тільки рука, нормально я себе почуваю…“. Не треба йому вірити. Бійця треба оглянути повністю, тому що може бути ще десь, але він просто дійсно не відчуває, тому що в нього болить рука дуже сильно», — пояснює військовий.

Цивільний маст-хев

Леонід Бахін вважає найбільшою помилкою — не проходити узагалі ніяке навчання, а сподіватися, що це не знадобиться.

«Я не можу сказати, що після тренінгу люди завжди запам’ятовують усю інформацію або відпрацьовують за один раз все на рівні рефлексів, але якщо буде критична ситуація, краще вміти хоча б щось, ніж взагалі нічого не вміти», — пояснює військовий.

Навчання, яке підійде для усіх цивільних — це курси Stop the Bleed («Зупинка кровотечі») та Basic Life Support («Базові реанімаційні заходи»).

Stop the Bleed керується міжнародним протоколом від Американської колегії хірургів.

Курс вчить алгоритму дій під час різного типу кровотеч, накладати турнікети, бандажі, робити тампонаду, а також — самодопомозі. Зазвичай тренінг розрахований на 6 годин, містить теоретичну та практичну частини.

Курс Basic Life Support вчить алгоритму дій з людиною, що перебуває без свідомості, розпізнати зупинку серця, робити непрямий масаж серця, штучної вентиляції легенів з використанням бар’єрних пристроїв та заходами при удушенні.

У стресових ситуаціях, коли вимикається мозок, руки мають самі працювати, пояснює Сніжана Ліщук, тож такі курси є сенс проходити з певною регулярністю. Наприклад, Всеукраїнська рада реанімації та екстреної медичної допомоги дає сертифікат про проходження навчання, що діє лише два роки.

Існує також курс EPBLS (European Paediatric Basic Life Support), розрахований на батьків, вчителів. Тут в основі лежать також заходи допомоги дитині, яка перебуває без свідомості, удушилася стороннім предметом, також є пояснення послідовності дій під час утоплення.

Курси такмеду для військових

Для чинних та майбутніх військових рекомендують пройти АSМ (All Servise Members) — курс домедичної допомоги, яку надають в умовах бойових дій. Він розроблений за стандартами НАТО, а саме протоколом TCCC (Tactical Combat Casualty Care).

Його почали впроваджувати у 2000-их роках, а вдосконалили на основі реальних бойових ситуацій в Афганістані та Іраку.

Він навчає методики накладання турнікетів, гемостатичних агентів і пов’язок, методів, які забезпечують достатню прохідність дихальних шляхів, а також евакуацію поранених.

Наступний етап — курс СLS (Combat LifeSaver). Тут навчають керуватися протоколом MARCH+PAWS.

«Цей протокол існує давно, щось вдосконалюється щороку, але він написаний кров’ю. І застосування протоколу має бути на рівні рефлексів.

Навіть коли людина не в нормальній свідомості, все одно має дотримуватися порядку. Цю абревіатуру треба постійно вивчати і набивати руку», — пояснює військовий Леонід Бахін.

MARCH

стосується термінової загрози життю:

• M — Massive Hemorrhage (Масивна кровотеча):

  Зупиніть критичні кровотечі за допомогою джгутів, гемостатичних засобів або компресійних перев’язок.

• A — Airway (Дихальні шляхи):

  Забезпечте прохідність дихальних шляхів (наприклад, використовуючи ротові або носові повітроводи, евакуацію сторонніх предметів).

• R — Respiration (Дихання):

  Перевірте наявність ушкоджень грудної клітки (пневмоторакс, відкриті рани) і забезпечте вентиляцію (герметизація ран, дренаж).

• C — Circulation (Кровообіг):

  Оцініть циркуляцію крові, перевірте пульс і заповніть об’єм циркулюючої крові при потребі.

• H — Hypothermia and Head injury (Гіпотермія та травми голови):

  Захистіть постраждалого від гіпотермії, навіть у теплу погоду. Оцініть і надайте допомогу при травмах голови.

PAWS

Коли наявна загроза життю минула:

• P — Pain management (Знеболення):

Забезпечте знеболення відповідно до стану пацієнта (пероральні, внутрішньом’язові чи внутрішньовенні препарати).

• A — Antibiotics (Антибіотики):

Призначте антибіотики для профілактики або лікування інфекцій (особливо при проникаючих пораненнях).

• W — Wounds (Рани):

Оцініть і обробіть інші рани, які не є життєво небезпечними.

• S — Splinting and Support (Шини і підтримка):

Іммобілізуйте кінцівки при переломах або травмах і забезпечте загальну підтримку пацієнта.

Кожен із цих етапів вивчають курсанти, а за результатами складають іспит. Або — не складають. Адже тут вимоги до учасників високі.

Окрім саме медичних параметрів перед тим, хто надає допомогу, стоїть завдання опанувати себе і пораненого. Коли людина при тямі, легше розуміти, що відбувається.

«Якщо людина кричить — прекрасно», — ділиться Сніжана Ліщук.

Надалі в її планах опанувати курс CMC (Combat Medic/Corpsman), який, окрім наведених вище навичок, допомагає з різними типами поранення, стабілізацією стану пацієнта, роботою під вогневим ураженням тощо.

Хто проводить курси

У Києві чи Львові можна знайти чимало організацій, які проводять курси домедичної допомоги. Зазвичай базові навчання займають 6–8 годин. Частина організацій надає корпоративні послуги. Вартість початкових курсів сягає в межах 1500–1700 гривень.

Із найвідоміших організацій:

• Всеукраїнська спілка парамедиків проводить тренінги базової домедичної допомоги, навчання першої допомоги дітям, при ДТП, травмах, опіках, а також навчає військових.

• Міжнародний центр тактичної медицини проводить навчання, орієнтовані на цивільних та військових, зокрема, що стосуються воєнного стану.

• Центр спеціальної підготовки проводить теж курси різного типу домедичної допомоги.

• Курси для цивільних та військових у Львові та Києві проводять також «Госпітальєри». Поглиблені курси для бойових медиків відбуваються на інших локаціях.

• У Львові відбуваються курси першої домедичної допомоги «САВ».

• Щодо Луцька, то тут навчання тривають на базі батальйону «Любарт» (стежити за анонсами можна в інстаграмі або тут), в «Адреналін Сіті«, Луцькому міському молодіжному центрі за підтримки тренувально-навчального центру «Тернове поле». Тут проводять навчання для молоді, навчальних закладів (від 10 осіб).

• Громадська організація «Технопарк» Центр Медичних Інновацій, яка навчає на базі «Адреналіну», також видала посібник, що є у відкритому доступі, а також короткий відеокурс із тактичної медицини.

Якщо немає змоги записатися на очний тренінг, то доступні онлайн-курси. Наприклад, на сайті Tactical Combat Casualty Care є відеоматеріали та лекції. Адже, як зазначають досвідчені, ліпше хоч якісь знання, аніж їх повна відсутність.