Більше прав у молоді та переселенців. Що змінив новий закон про народовладдя

депутати

Думка жителів громади впливатиме на прийняття рішень.

Фото: Тарас Лучко

Новий закон про народовладдя на рівні місцевого самоврядування значно розширює можливості жителів громад, у тому числі й вимушених переселенців та молоді. Відтепер вони можуть активніше брати участь в ухваленні рішень органами місцевого самоврядування.

Розібратися з тим, що змінилося та як це вплине на можливість жителів громад, допомогла misto.media виконавча директорка Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

Статути громад — обов’язкові

Найголовніше нововведення в законі — це те, що органи місцевого самоврядування тепер зобов’язані напрацювати статути своїх територіальних громад. Крайні терміни для виконання цієї вимоги — 31 грудня 2026 року.

Раніше наявність статуту була правом громади, тобто його могло й не бути, пояснює пані Ірина.

У документі буде чітко прописано як мешканці можуть брати участь у житті громади, які кроки має зробити житель, щоб його думку врахували під час розробки чи реалізації рішення.

Якщо громада вже має статут, але там ці можливості не прописані, то необхідно внести зміни в документ.

Зміни для внутрішньо переміщених осіб

У законі з’являється таке поняття, як «житель територіальної громади».

Раніше такого визначення не було і дуже часто «житель» асоціювався з тією людиною, яка офіційно зареєстрована (за вже застарілою термінологією — має офіційну «прописку») в громаді.

Тепер «жителями громади» є і внутрішньо переміщені особи, якщо їхнє фактичне місце проживання підтверджує відповідна довідка про взяття на облік у цій територіальній громаді.

Це важлива норма для того, щоб внутрішньо переміщені особи могли впливати на те, як розвивається територіальна громада.

Ірина Гайдучик.

Форми участі

Закон розширив перелік форм участі громадян у процесі ухвалення рішень. Вони зможуть брати участь у:

  • публічних консультаціях;

  • розподілі коштів місцевого бюджету;

  • громадському оцінюванні діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування тощо.

Кожна з форм участі має свої правові наслідки.

Наприклад, пропозиції, які винесли на громадських слуханнях, підлягають обов’язковому розгляду з ухваленням відповідного рішення органами та посадовими особами місцевого самоврядування.

А за результатами розгляду місцевої ініціативи рада ухвалює рішення, пояснює Ірина Гайдучик.

Участь у бюджетних слуханнях

Відтепер у громадах обов’язковим буде проведення бюджетних слухань.

Тому від активності жителів буде залежати кінцевий варіант фінансового документа.

Участь молоді

У процесі розвитку громад може брати участь молодь віком від 14 років. Раніше ради в статутах прописували мінімальний вік на власний розсуд, найчастіше — з 18 років.

Кожен з органів місцевого самоврядування сьогодні заявляє про те, наскільки важливо, щоб молодь залишалась в громаді та розвивала її. Тому обмежувати долучатися до життя громади тих, кому ще немає 18 років, недоречно, зазначає пані Ірина.

Відтепер особи від 14 років можуть створювати, наприклад, молодіжні ради, брати участь в громадських слуханнях, подавати власні проєкти рішень на сесії місцевої ради у формі місцевої ініціативи.

misto.media Підписуйся на misto.media в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі

також читайте