Як обрати інструктора з водіння у Луцьку

Як ви вже знаєте з попередньої авторської колонки, не так давно я отримала посвідчення водійки.

У своєму автожитті я мала десь п’ять різних інструкторів (не рахуючи тих, що (не) вчили мене в автошколі), і можу розповісти, як обрати «того» чи «ту» єдину.

Основне правило: ніяких криків

Можливо, у паралельному всесвіті когось дійсно мотивує, коли на них кричать. Але зі мною це точно не спрацювало.

Кілька інструкторів дозволяли собі переходити на вищий тон, коли я щось робила не так. Саме через це я «закинула» навчання з водіння на пів року, бо не витерпіла ні напруги за кермом, ні тиску тих, хто мали б вчити.

Тому перший висновок — на вас ніхто не має підвищувати голос. Водіння не має асоціюватися з черговим випробуванням чи стресом, окрім того напруження, яке ви можете відчувати на дорозі. Вчитель (-ка) мають максимально підтримувати вас, підказувати, давати змогу робити помилки і виправляти їх самостійно.

Їздити екзаменаційними маршрутами, а не «на каву»

Година навчання в інструкторів у Луцьку вартує від 700 до 900 гривень. І весь цей час ви маєте практикувати своє водіння: їздити, паркуватися, реагувати на дорожні обставини. Але їздити на «на каву» чи у справах інструкторів — це кринж!

Спочатку ці пропозиції від вчителів можуть бути ненав’язливими, типу: «Випиймо кави, бо така спека на вулиці!». Але якщо таке повторюється щоразу і замість того, аби їздити, ви сидите під якоюсь кав’ярнею на Завокзальному — це не «ок».

Друга порада: якщо ваш інструктор (-ка) просить вас зачекати, поки той поп’є кави з товаришем, то розумійте, що людина не просто п’є свій улюблений напій — людина це робить за ваші ж кошти, які ви платите за це навчання. Все ж на уроках з водіння ви маєте практикуватися водити, а не робити будь-що інше.

Ніяких вульгарних жартів та дискримінації

Мені траплялися чоловіки-інструктори, які дозволяли собі чимало сексистських жартів.

Наприклад, коли я трималася за стоянкове гальмо (ще кажуть «ручник»), то один інструктор мене запитав: «А твій чоловік дозволяє тобі триматися за ручники різних чоловіків?». Це було огидно, і це точно відволікало від настрою вчитися.

На жаль, це була не єдина така ситуація. І я б дуже воліла, аби таке не траплялося ні з ким, бо це — не те, що має бути на уроці.

Третя порада: це дозволяйте учителю зловживати владою. Ніхто не має права порушувати ваші кордони і поводитися упереджено, зверхньо чи ще гірше — дискримінувати людину за статтю чи гендером. Обходьте стороною таких інструкторів!

Практика водіння

Як я вже сказала, на уроках водіння ви маєте вчитися водити.

Вчитель (-ка) мають попередньо обрати маршрути, якими ви будете їздити, узгодити це з вами, запитати, чи хотіли б ви потренуватися робити якісь маневри.

Цей план навчання не має розроблятися в останню хвилину — в ідеалі узгодити ці моменти перед уроком і бути готовим до того, що вас чекатиме.

Це полегшить життя тим, хто лише починає свій шлях як водій (-ка), бо знизить тривогу перед самим уроком.

Четверта порада: мати план — це завжди круто. Слідкуйте, аби інструктор показував вам різні екзаменаційні маршрути, ви разом практикувалися робити складні маневри.

Висновки

Навчання водіння — це точно стрес. Людина, яка стане вашим інструктором (-кою), має бути комфортною в спілкуванні, тактовною і ставитися з повагою до ваших особистих кордонів.

І у цьому матеріалі я знову хочу порекомендувати вам Віктора, який є одним з найкращих інструкторів у Луцьку за моїми спостереженнями.

Бережіть себе і практикуйтеся, у вас точно все вийде!