Від інтуїції до системи
Як центр маркетингу «Концепторія» змінює волинське бізнес-середовище.
-d3be44b427c199a1802707f7a4bed8e9.png)
Перші випускники школи стратегічного маркетингу «Концепторія» у Луцьку.
Фото: Олександра Міліщук
У Луцьку відбувся перший випуск слухачів школи стратегічного маркетингу «Концепторія». Мета навчання — допомогти волинським підприємцям та фахівцям перетворити інтуїтивні кроки на чітку, керовану й прибуткову бізнес-систему.
Впродовж семи тижнів учасники в очному форматі опановували фундаментальні та новітні інструменти маркетингу: від побудови Customer Journey Map і глибокої аналітики цифр до операційного управління та залучення штучного інтелекту.
Засновники школи — практики-маркетологи Ірина Новосад та Віталій Оксенюк. Вони впевнені: офлайн-навчання є унікальним для Волині, адже повертає живе спілкування, дає змогу вирватися зі щоденної операційної рутини та створює практичні рішення для розвитку власних справ.
misto.media поспілкувалися з випускниками першого потоку про їхній досвід, подолання страху делегування та головні висновки для бізнесу.
Ремесло живе, коли заробляє
Ольга Янчук, 40 років. За фахом — фінансистка. Майже 20 років займається вишивкою: колекціонує старовинний одяг, вишиває сама і заохочує до цього інших.
Власну справу розпочала у 2007 році, створивши салон рукоділля «Вишиті ідеї». Це був простір для тих, хто мріяв створити власну вишиванку, але не знав, з чого почати.
Головна ідея проєкту — залучити людину до процесу творення. У салоні працювали кравчиня та дизайнер, які допомагали підбирати схеми й товари для рукоділля, кроїли сорочки під вишивку власноруч. Клієнти вишивали заготовку вдома, а потім зшивали її в готовий одяг.
Однак у 2014 році ринок накрила масштабна хвиля машинного виробництва. Масовий завіз вишиванок із Китаю, Туреччини та запуск великих фабричних ліній здешевили й знецінили ручну працю.
«Тоді люди приходили й казали: “Я таку вишиванку за 150 гривень у сусідньому магазині бачила, які ще 2 000 за ручну роботу?” Для мене це був нищівний удар. Я відчула розчарування й вигорання, бо не розуміла, як пояснити різницю тим, хто виріс у машинних вишиванках. Мусила взяти перерву на кілька років», — згадує підприємиця.
У 2020 році Ольга Янчук повернулася з новою концепцією: зареєструвала бренд SamiSwoi, що пропонує затишні й практичні речі — бавовняні рушники зі спеціальною тканою смужкою для ручного вишивання.
«Один із моментів, як ми можемо зберегти вишивку, — це дати людям можливість нею займатися, показати її глибину. Ми вишиваємо метрики для новонароджених із закарбованою фразою-посланням від мами чи бабусі. Саме так формується родинна пам'ять і наша сімейна культурна спадщина», — міркує майстриня.
Ольга Янчук переконана: будь-яке традиційне ремесло зможе вижити у сучасному світі лише тоді, коли його вдасться успішно монетизувати й перетворити на живий бізнес, а не музейний експонат.
Щоб краще контролювати власну справу, вона пройшла практикум із маркетингу та операційного управління для підприємців у офлайн-школі стратегічного маркетингу «Концепторія». Це навчання допомогло їй систематизувати внутрішні процеси, зануритися в цифри та перебороти бар'єр перед делегуванням.
«Якщо люди бачать, що на вишивці можна заробляти, ремесло житиме далі», — переконана підприємиця.
Головні інсайти Ольги після семи тижнів у «Концепторії»:
маркетинг — це і є бізнес: від першого кліку на інстаграм-сторінці до того, як із людиною привіталися в магазині чи відповіли в месенджері під час нічної тривоги. Без системи будь-яка справа залишається лише хобі;
чим більше цифр у твоєму бізнесі, тим більше ти можеш на нього впливати: точний облік витрат, сума середнього чека та повторних продажів прибирають тривожність і повертають відчуття керма в руках;
страх «все працює лише тоді, коли я зроблю сам» минає, коли делегуєш свідомо. Чітке технічне завдання та регламенти дозволяють команді працювати самостійно та вберегти власника від операційного виснаження;
офлайн-навчання відволікає від рутини: щотижневий ритуал фокусу на власному розвитку, короткі обговорення в кулуарах під час кава-пауз дають бізнесу більше практичних рішень, ніж місяці пошуку в мережі.

Ольга Янчук.
«Зробити продукт — лише пів справи, справжнє мистецтво — продати його»
Анатолій Повх, 29 років. Прикладний фізик та Frontend-розробник. Створює клієнтську частину вебсайту чи застосунку: усе те, з чим взаємодіє користувач у браузері.
Понад три роки він керував міжнародними проєктами в ІТ-сфері. Крім цього, чоловік викладає фізику та інформатику у луцькому ліцеї.
Влітку запустив власний стартап GeoSlid — створює для брендів таку інформаційну присутність, щоб ШІ «бачив» бізнес, розпізнавав його та видавав у відповідях користувачам.
Маючи досвід у розробці, підприємець розумів, що без глибокого аналізу ринку та розуміння потреб клієнтів бізнес не зможе масштабуватися.
«Зробити кулькову ручку — просто. Тепер зрозумій, кому та ручка потрібна, для кого ти її робив і кому її продати. Бізнес на 50% — це технічна частина, яку я знав, а от іншу частину — як це просувати в маси й розуміти, що варто робити, а що ні — мені дало саме навчання у “Концепторії”», — розповідає Анатолій.
Для підприємця офлайн-навчання мало свої неочевидні переваги: обмін досвідом, нетворкінг, завдяки якому залучив у роботу трьох клієнтів з середовища одногрупників.
«В онлайн-режимі такого не зустрінеш, якби цього не хотів. Ми з Іриною Новосад на менторській зустрічі робили півторагодинні розбори — я собі весь лист порозписував, і це було просто вау. Інформації настільки багато, що ми, бувало, часом навіть трохи не встигали щось доробити практично. Але коли ти у команді брейнштормиш — народжується істина», — ділиться чоловік.

Анатолій Повх.
Від нативного маркетингу до стратегії
Тетяна Єрьоменко, 28 років. За освітою — бухгалтерка. За покликанням — маркетолог.
Свій шлях у компанії Consulting Centre дівчина розпочала ще у 2015 році, коли була третьою працівницею у команді, яка щойно створювалася. Починала як помічниця, згодом стала бухгалтеркою, а паралельно взялася за соцмережі, бо була наймолодшою в колективі.
«Одинадцять років тому здавалося, бухгалтерія та інстаграм — несумісні речі. Хто нас там буде дивитися? Тоді ми робили якісь картинки навмання, не мали ні логотипу, ні фірмових кольорів. Але через кілька років усе повернулося в абсолютно інший бік», — пригадує Тетяна.
У 2020 році компанія найняла SMM-спеціалістку й відчула реальний результат, ставши одним із перших бухгалтерських бізнесів у соцмережах.
У 2024 році Тетяна повернулася з декрету не в бухгалтерський облік, а в маркетинг компанії.
«Зрозуміла, що мені бракує знань для організації роботи, а наш маркетинг — інтуїтивний, а не стратегічний: ми спочатку щось робили, а вже потім аналізували, вийшло чи ні», — пояснює Тетяна.
Цей запит привів її в школу стратегічного маркетингу «Концепторія». Навчання в очному форматі стало можливістю вирватися з хаосу та розібратися у фундаментальних поняттях: від Customer Journey Map до роботи зі штучним інтелектом.
Тетяна з командою апробовували нові знання на практиці «Консалтинг Центру»: вчилися залучати штучний інтелект для прискорення аналізу та формулювати нове позиціонування бізнесу.
«Під час навчання народилася головна суть нашої послуги. З нашим продуктом купується не бухгалтер, а спокій для бізнесу: делегував і розслабився», — ділиться Тетяна.
Фахівчиня підкреслює: хоча попереду ще тривала робота з перенесення отриманих знань у щоденну практичну площину, головне — з'явилося чітке відчуття контролю над бізнес-процесами та розуміння вектора руху.

Тетяна Єрьоменко.
Як народжувалась школа «Концепторія»
Шлях від ідеї до реалізації навчальної програми був тривалим. Уперше концепція розроблялася під час офлайнового буткемпу «Відважна 3» у місцевому центрі «Дія.Бізнес», де написали першу чернетку програми. Згодом ідеї тестувалися в рамках проєкту «Теплиця ідей».
«Це дуже допомогло, бо деякі мої гіпотези виявилися хибними, і класно, що вдалося протестувати їх заздалегідь. Коли ми виграли грант і через пів року повернулися до файлу, я побачила, що він має дуже сильний скелет, на який просто треба нанизати класних, експертних людей», — ділиться співзасновниця «Концепторії» Ірина Новосад.
З великого пулу кандидатів-лекторів відібрали 10 фахівців-практиків. Тому кожен спікер дав виняткову цінність та практичні матеріали.
«Одна з останніх лекторок дала такий шаблон про маркетинговий бюджет, звіт та планування, за який я років 10 тому вбила б! Я б хотіла такий шаблон в Excel і платила б за нього великі гроші. І вона, як і багато інших лекторів, принесла ці готові інструменти учасникам», — розповідає маркетологиня.
Людям потрібні живі зустрічі
Рішення проводити навчання саме в офлайн-форматі було принциповою позицією.
«Я переконана, що саме в цьому безпосередньому живому спілкуванні та обміні енергією народжуються корисні для професії ідеї та особливий зв’язок у команді. Офлайн працює краще, тому що люди йдуть до людей, купують у людей, хочуть чути людей і опиратися один на одного — особливо зараз, коли так важко», — пояснює Ірина Новосад.
Попри обстріли, загрози блекаутів та повітряні тривоги, учасники прагнуть їхати на живі заходи. Ірина зазначає, що сама є частиною онлайн-спільнот, але навіть найуспішніші з них неодмінно організовують офлайн-ретрити, бізнес-сніданки чи кавування. Особливо цінним в офлайні є відчуття реальності та підтримки.
«Ти бачиш, що навколо тебе багато людей із подібними проблемами й тривогами. Це нормально — чогось не знати, адже охопити абсолютно все в сучасному маркетингу просто неможливо. Така відверта розмова допомагає людям зрозуміти, як рухатися далі — незалежно від того, чи вони підприємці, чи маркетологи, чи SMM-фахівці», — додає маркетологиня.
Пригадує показовий випадок із менторської сесії, коли учасниці потрібна була перш за все верифікація її професійності та підтримка спільноти:
«Я сміялася й казала одній учасниці курсу: “Благословляю, тепер ти маркетолог”. Людині треба була підтримка. Вона мала багато бази й практики, але потребувала професійного ком'юніті, яке б сказало: “Так, ти маркетолог-стратег, усе буде добре”».
Критерії успіху та майбутнє спільноти випускників
Остаточні підсумки ефективності навчання засновники оцінюватимуть через два місяці після завершення курсу, спілкуючись із випускниками. Зізнаються, що головним критерієм стане практичне застосування знань.
«Але якщо людина зробить хоч щось одне, втілить бодай один пункт із десяти запланованих — це вже успіх. Це означатиме, що вона готова крок за кроком впроваджувати всі інструменти», — вважає Ірина.
Курс завершився, проте підтримка випускників триває: школа розробляє спеціальну програму для спільноти. Випускники показують високу активність, тому для них готують додаткові бонуси від «Концепторії», яка планує розширювати свій продуктовий портфель та занурюватися у вужчі й глибші теми.

-a470057fefe70c39faba43f47325c113.jpg)
-b1b7298d0b130a84398cf029e91fb118.png)